Перегляньте відео нижче, щоб дізнатися, як встановити наш сайт як веб-програму на головному екрані.
Замітка: Для цієї функції наразі потрібен доступ до сайту за допомогою вбудованого браузера Safari.
честно? я не знаю ни одного современного украинского писателя...
честно? я не знаю ни одного современного украинского писателя...
я тоже хотела написать, что незнаю ни одного, ан нет Дяченко знаю.Жадан, Дяченко, Олди... Не знаешь?
я тоже хотела написать, что незнаю ни одного, ан нет Дяченко знаю.
Но у меня такое ощущение, что позитив в сучукрлит...как-то выбит напроч. Я конечно могу ошибаться...может кто-то что-то посоветует почитать, повторюсь позитивное без вычурного слога...зарание спасиби.
А я думала, що це тільки мені Забужко не пішла, а виявляється не я одна такаЗабужко не смогла даже начать, может, не то нужно было взять для начала.
Ну, значит уже и не один, а двое. )))я тоже хотела написать, что незнаю ни одного, ан нет Дяченко знаю.
Знаем, конечно. И очень хорошо.Дяченко, Олди... Не знаете?
Из Забужко я пыталась читать Польові дослідження. Может, тут есть ее фанаты, которые посоветуют что-то другое? Я недавно видела много ее книг в магазине Литера Нова, но не рискнула покупать наобум.
Я теперь Жадана буду искать.
Да, еще читала книгу Фоззи "Ели воду из-под крана" - это же тоже украинская литература? Хоть и по-русски написано. Не могу сказать однозначно, что книга понравилась, но и негатива не вызвала. Она очень специфическая. В принципе, интересная.
Нет их. Ну не могу я назвать Писателями этих жаданов/курковых/etc.Ваше отношение к современным украинским писателям?
Тэк-с кому ПОНРАВИЛСЯ Жадан? за что? первые несколько страниц...а мне не интересно, попробую копнуть глубже, но читается с трудом..
Не трать деньги на книги Забужко, девочка! Лучше купи себе лишнюю помаду.Или колготки.
Вот здесь можно бесплатно Забужко твою скачать и почитать (рыгательный смайл)...
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Я как-то уже отошла от этой книги, не зацепило. Почитайте, что умные люди пишут:Стало интересно, что же Фоззи написал! рецензию в несколько строк, если можно.
Мне ПОНРАВИЛАСЬ его поэзия, из прозы я только один рассказ прочла.
Паприка
За зеленим спалахом городини,
за двома підлітками, які тримаються за руки,
йти посеред вечірнього супермаркету –
дівчинка вибирає цитрини і солодкий перець,
дає потримати своєму хлопцеві і, сміючись, кладе назад.
За десять хвилин десята, вони довго перед
тим сварились, вона хотіла від нього піти, він умовив її
залишитись;
повні кишені зелених речей,
золоті асирійські монети, знеболювальні таблетки,
солодка любов, зачарована паприка.
винесіть звідси, ну, винесіть, вологу душу, кожен померлий
плід і полуничну
кров, риби, вбиті гвинтами старих пароплавів у південних
штатах, нафаршовані
сережками і британськими панківськими шпильками, стогнуть
від кофеїну в
зябрах, чорних хвороб і від зеленого світла, ніби просять
винесіть звідси, ну, винесіть нас звідси
на найближчу стоянку, до найближчого
автосервісу, до найближчого холодного океану, ніби показують,
вигинаючись
вологими душами, доки ці гвинти в небесах над вечірнім
супермаркетом
розвалюють соковите повітря, доки під нігтями запікається
кофеїн
винесіть, ну, давайте, сховайте в кишенях
теплі зелені спалахи, покладіть під
язик срібло і золоті монети, до найближчої схованки,
до найближчого стадіону,
кров за кров, господь нас кличе, поводячи плавниками
Тому, що так, як він тримається за неї, я не зможу
ніколи і ні за кого триматись, я не пройду байдуже
повз цю мертву тканину, і без того надто довго вагався,
не маючи сил рушити, аби тепер не йти за ними слідом.
Ти ж напевне знаєш, що їх очікує, правда ж? там, де ти
зараз є, де ти
опинилась, ти все можеш сказати їм наперед – ще два-три роки
золотого
підліткового завмирання в серпневій траві, розтрачування
монет на різну
отруту і все – пам’ять заповнює те місце в тобі, де
знаходилась ніжність.
Тому, що так, як вона боїться за нього, я не зможу
ніколи і ні за кого боятись, тому, що з такою легкістю,
з якою вона кладе йому до рук ці теплі цитрини, я не зможу
ніколи нікому нічого віддати;
буду і далі за ними іти,
в довгих виснажливих сутінках супермаркету,
з жовтою травою під ногами,
з мертвою рибою на руках,
відігріваючи її серце
своїм диханням,
відігріваючи своє дихання
її серцем.