ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ
Загальні ознаки та різноманітність типу Членистоногі
Членистоногі – це безхребетні багатоклітинні двобічносиметричні тришарові тварини, які мають членисті кінцівки. Загалом тип налічує понад 1 500 000 видів (в Україні – близько 40 000). Членистоногі опанували всі середовища існування в межах біосфери і поряд з деякими хребетними набули здатності до активного польоту (більшість комах).
Особливості зовнішньої будови Тіло сегментоване, але сегменти неоднакові, тобто спостерігається неоднакова членистість тіла, яку науковці називають гетерономною сегментацією. Гетерономна сегментація – неоднакова членистість тіла, яка полягає в тому, що сегменти мають різну будову і виконують різні функції. У членистоногих тіло складається з 3 відділів: голови, грудей і черевця (голова може зливатися з грудьми, утворюючи головогруди). До кожного сегмента приєднана пара кінцівок, які можуть видозмінюватися, залежно від виконуваних функцій.
Покриви представлені гіподермою, клітини якої утворюють хітинову кутикулу. Хітин – азатовмісний полісахарид, який входить до складу покривів членистоногих, клітинних стінок грибів і виконує опорну та захисну функції. Кутикула не тільки вкриває все тіло членистоногого, а й вистилає передню та задню кишки, а також трахеї. У кутикулі членистоногих є ділянки, вкриті товстою, твердою кутикулою, нездатною до розтягнення, і м'якою, еластичною, розтяжною, що утворює мембрани. Чергування цих ділянок і зумовлює рухливість тіла. У наземних членистоногих поверх хітинової оболонки є тоненький шар воскоподібної речовини.
Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності
Порожнина тіла членистоногих змішана, вона виникає внаслідок злиття первинної та вторинної порожнин і називається міксоцелем. У міксоцелі є рідина, що зветься гемолімфою. Вона є одночасно і порожнинною рідиною, і кров'ю. Гемолімфо – рідина, що циркулює судинами і в проміжках між органами у безхребетних тварин з незамкненою кровоносною системою. Між внутрішніми органами знаходиться жирове тіло, яке виконує ряд важливих функцій. Жирове тіло – пухка сполучна тканина членистоногих, яка заповнює проміжки між внутрішніми органами, накопичує поживні речовини, поглинає продукти обміну, є джерелом води та відіграє роль органу кровотворення.
Опора здійснюється екзоскелетом у вигляді хітинової оболонки, до якої прикріплюються м'язи і яка захищає від зовнішніх впливів.
Рух м'язовий, який у членистоногих забезпечується диференційованими м'язами із поперечнопосмугованої м'язової тканини. Це надає їм певної переваги, оскільки поперечносмугасті м'язи скорочуються швидше, ніж гладенькі. Мускулатура членистоногих не утворює суцільного м'язового мішка, а представлена окремими пучками, що з'єднують між собою рухливі ділянки хітинового скелета або членики кінцівок. Мускульні пучки прикріплюються до внутрішніх виростів кутикули. У членистоногих виникає новий тип руху – з опорою на зовнішній скелет, а не на шкірно-м'язовий мішок, як у червів.
Характерною ознакою членистоногих, від якої походить назва типу, є наявність та будова їхніх членистих кінцівок. Вони складаються з окремих члеників, що рухомо з'єднані між собою суглобами, утворюючи багатоколінні важелі, здатні до складних і точних рухів. Кінцівки членистоногих спеціалізуються на виконанні різноманітних функцій, що позначається на їхній будові.
Травлення відбувається в травній системі з трьох відділів: переднього (рот зі слинними залозами, ротова порожнина з ротовими органами, глотка, стравохід, шлунок), середнього (середня кишка, яка утворює різні вирости – печінкові, пілоричні) і заднього (задня кишка з анусом). Кожен із цих відділів, у свою чергу, диференціюється залежно від типу живлення. Характерною рисою травного тракту членистоногих, яка відрізняє їх від інших типів тварин, є перетворення кінцівок передніх сегментів тіла на ротові органи, призначені для утримання й механічної переробки їжі.
Транспортування речовин за участю незамкненої кровоносної системи, яка чатово редукована. У ній залишаються лише головні судини – спинна, іноді черевна та деякі бічні, капілярів немає. Усі артерії відкриваються в порожнину тіла. Серце розташоване на спинному боці тіла, у більшості членистоногих знаходиться в черевці і має вигляд трубки. Кров змішується з порожнинною рідиною і утворюється єдина рідка тканина – гемолімфа.
Дихання відбувається за допомогою різноманітних органів. Дуже дрібні членистоногі з тонкими покривами, які живуть у воді або у вологих місцях, можуть дихати всією поверхнею тіла. У великих водяних членистоногих (ракоподібні) органами дихання є зябра – це видозмінені кінцівки або їхні частини. У наземних членистоногих органами дихання є легеневі мішки (павукоподібні) та трахеї (комахи). Легеневі мішки – це глибокі мішкоподібні утвори зі складчастими стінками, що відкриваються назовні вузькими щілинами. Трахеями є тонкі розгалужені трубочки, що сполучаються з довкіллям маленькими отворами, а всередині тіла обплітають усі внутрішні органи, доставляючи кисень навіть до окремих клітин.
Виділення – за участю видільної системи. Видільна система водяних форм представлена видозміненими парними целомодуктами, які мають різні назви залежно від їх розміщення (наприклад, зелені залози ракоподібних). У наземних членистоногих (павукоподібних, комах) замість них цю функцію виконують мальпігієві судини разом із заднім відділом кишечника, у який вони відкриваються. Мальпігієві судини, або видільні трубочки, всмоктують розчинені у воді продукти обміну, переробляючи їх у нерозчинні речовини, а в задній кишці відбувається зворотне всмоктування води і деяких корисних речовин та повернення їх у порожнинну рідину.
Регуляція процесів відбувається за участю нервової системи вузлового типу. Складається із надглоткового і підглоткового вузлів, пов'язаних між собою навколо- глотковими перемичками, та черевного нервового ланцюжка. Нервові вузли зливаються, особливо у головному відділі, де утворюється головний мозок, який складається з переднього, середнього і заднього відділів. Для членистоногих вже властива ендокринна регуляція за участю залоз внутрішньої секреції, тобто залоз, які не мають власних проток і виділяють свої гормони у кров або гемолімфу. Гормони, які утворюються залозами, регулюють ріст, розвиток, розмноження, линяння та ін.
Подразливість забезпечується за допомогою розвинених органів чуттів. Для більшості членистоногих властиві зір, слух, смак, дотик, нюх. Очі членистоногих бувають двох типів: прості (з однією лінзою) й складні, або фасеткові (до складу входить велика кількість вічок, або оматидіїв, що щільно прилягають одне до одного). Кожне вічко сприймає свою частину об'єкта, яка знаходиться перед ним, у результаті чого фасеткове око дає зображення, що складається з безлічі окремих фрагментів, тобто мозаїчне.
Розмноження статеве. Членистоногі переважно роздільностатеві, інколи – гермафродити, поширений партеногенез (розвиток з незаплідненої яйцеклітини). Часто спостерігається виражений статевий диморфізм. Запліднення переважно внутрішнє.
Розвиток прямий або непрямий. Ріст і зміна форми тіла членистоногих утруднюються через щільну нерозтяжну кутикулу, тому їх постембріональний розвиток супроводжується періодичними линяннями, коли стара кутикула скидається і замінюється новою. У той короткий період, коли нова кутикула м'яка, збільшуються розміри тіла. Дорослі членистоногі звичайно не линяють, винятком є великі ракоподібні, які живуть декілька десятків років. Линяння здійснюються під контролем ендокринної системи.
Членистоногі з успіхом заселили всі чотири основні середовища життя: воду, ґрунт, суходіл, а також інші живі організми. До Членистоногих належать 4 підтипи.
Тип Членистоногі (Arthropoda)
Підтип Зябродихаючі (Brachiata)
Підтип Трилобіти (морські вимерлі членистоногі)
Підтип Хеліцерові (Chelicerata)
Підтип Трахейні (Tracheata)
Клас Ракоподібні (Crustacea)
Клас Павукоподібні (Arachnida)
Клас Комахи (Insecta)
ТС, что тебе еще непонятно, все для заполнения таблички я тебе дала, ты же сможешь прочесть и заполнить?
Просто нельзя быть такими тупыми. Позор.