Какой замечательный был украинский язык у Богдана Хмельницкого!

Статус: Offline
Реєстрація: 16.06.2007
Повідом.: 7791
Какой замечательный был украинский язык у Богдана Хмельницкого!

Вот цитаты из документов, авторство которых приписывают украинскому гетману Богдану Хмельницкому. Я взял их из статьи Насилу не быть милу, содержащей интервью с украинским историком Владимиром Сергийчуком
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
. Сама статья очень познавательная - рекомендую. В ней Сергийчук без в каких-либо националистических загибов излагает определённые исторические факты, которые замалчивались в Российской империи и позже - в СССР.

Вот отрывок из письма Богдана Хмельницкого своему, украинскому, послу, находившемуся в Москве, который вел переговоры с русским царём Алексеем Михайловичем Романовым в марте 1654 года:

«Однако помните, ваша милость, и сами, как Василей Васильевич Бутурлин словом его царского величества нас утвержал, что его царское величество не токмо нам права и привилея, от века данные, подтвердити и при вольностях наших стародавних сохранити, но и паче еще особные свои всякого чину людям показовати имеет милость. Делайте ж тако ваша милость и о том всем прилежанием тщитеся, чтоб все по наказу было, и привилия его царского величества тотчас без всякого переводу чтоб чрез вашу милость присланы были».

И вот ещё отрывок из инструкции Хмельницкого своему дипломатическому курьеру Филону Горкуше:

«Буде посланцов своих застанет на Москве, чтобы говорил именем всее старшины, чтоб договаривались о вольности казатцкие, шляхетцкие, духовные и всякие чина, чтоб на все тотчас и привилия взяли, как о том пространнее в листех, к ним писанных, и соображено есть».

В связи с этим хотел бы узнать мнение филологов об причинах эволюции украинского языка 17 века, который был неотличим от тогдашнего русского, в его современную форму.
 
Останнє редагування:
Ну и что? Он еще знал польский и латынь.
 
Ну и что? Он еще знал польский и латынь.

Вопрос: на каком языке должен был писать Хмельницкий документы своего гетманата для внутреннего пользования?

Я считаю, что на том языке, которым пользовались его жители.
 
дело тёмное. в те времена знакомого нам украинского, основателем которого был пан шевченко, ещё не было. за 350 лет язык меняется до неузнаваемости. сегодня язык хмельницкого мы вряд ли поняли бы без переводчика.
 
Вопрос: на каком языке должен был писать Хмельницкий документы своего гетманата для внутреннего пользования?
на том, на котором было принято общение внутри этого гетьманата, однако вы в пример привели не внутренние документы...(кстати-а какие это вы документы имеете в виду??? )
 
Ну и что? Он еще знал польский и латынь.
... татарську мову теж. А ось Петро 1 за свідченням Боплану не знав латинської мови взагалі, а голандською володів дуже погано. Знайшли у Москві напівп"яного дячка, який трішки володів латинською. Ось він і став перекладачем у розмові поміж Петром та Бопланом. А в Україні майже усі володіли латинською мовою, яка на той час була як міжнародна мова.
 
И тогдашний русский язык на слух тоже. Жаль, что оклахомской профессуре об этом ничего неизвестно.
:D:D:D:клас::клас::клас::пиво: Так справа в тому, що в США професорами називають вчителів та вихователів навіть у дитячих садочках...:D Пам"ятаєте, як на цьому погорів Зварич?
А цей "проффесор" взагалі до науки немає жодного відношення. Понесло його на грунті українофобства. Ось він тут і демонструє власну неосвіченість з будь-яких питань... В Америці люблять таких "проффесорів".:іржач:

Феноменальное открытие. "Латинская птица спи.. ветра не боицца"
Іще один "проффесор" Ти хоч не ганьби своє єврейське кредо на шиї. В Україні при кожній церкві були школи на той час. Києво-Могилянська Академія була спочатку. А Греко-Латинська Академія в Москві набагато пізніше. І хто в ній викладав. Професура вся була викликана із Могилянки. Вчи історію школота.:іржач:

Вопрос: на каком языке должен был писать Хмельницкий документы своего гетманата для внутреннего пользования?

Я считаю, что на том языке, которым пользовались его жители.
Чи тупий, чи хочеш щоб тобі усе тут розжували? Вчи історію, щоб не потрапляти у халепу. А то, встиг тільки засвоїти те. що давали політруки на ППР.:іржач:
 
Україні при кожній церкві були школи на той час.
Начнем с того шо латинский язык изучался тогда не в ЦПУ , а только в семинариях и не каждый семинарист им мог овладеть. То есь говорить ,что в Украине тогда кожный знав латинську мову можно представить только в патриотическом угаре. Да счас-кожный украинский крестьянин разговаривал на латинском языке со своей лошадью, а лошадь ему отвечала на древнегреческом.Никак не иначе.
 
«Однако помните, ваша милость, и сами, как Василей Васильевич Бутурлин словом его царского величества нас утвержал, что его царское величество не токмо нам права и привилея, от века данные, подтвердити и при вольностях наших стародавних сохранити, но и паче еще особные свои всякого чину людям показовати имеет милость. Делайте ж тако ваша милость и о том всем прилежанием тщитеся, чтоб все по наказу было, и привилия его царского величества тотчас без всякого переводу чтоб чрез вашу милость присланы были».

нормальный украинский язык. древний язык. предок санскрита.:D
 
В связи с этим хотел бы узнать мнение филологов об причинах эволюции украинского языка 17 века, который был неотличим от тогдашнего русского, в его современную форму.
Тоді для чого до складу московського посольства входили перекладачі?
 
Начнем с того шо латинский язык изучался тогда не в ЦПУ , а только в семинариях и не каждый семинарист им мог овладеть. То есь говорить ,что в Украине тогда кожный знав латинську мову можно представить только в патриотическом угаре. Да счас-кожный украинский крестьянин разговаривал на латинском языке со своей лошадью, а лошадь ему отвечала на древнегреческом.Никак не иначе.

Деякий час вищу освіту українські юнаки могли набути тільки за кордоном. В козацьких реєстрах з ХVI ст... зустрічаються записи, в яких, крім імені, прізвища або роду занять козака, є слово "бакалавр". Наприклад, "Денис бакалавр" або "добрий дяк Бакалавр". Не виключено, що вони здобули освіту в західноєвропейських навчальних закладах, після яких надавався вчений ступінь бакалавра. Частина українців ставала провідними вченими в європейських вищих навчальних закладах. Так ректором Болонського університету 1481 – 1482 рр. був видатний український вчений Юрій Дрогобич. Падуанський університет на початку XVII століття закінчив близький товариш Петра Сагайдачного Ізекіїл Курцевич, а також соратник Богдана Хмельницького Станіслав Морозовицький відомий в народі під іменем Морозенко.
Серед випускників західноєвропейських вищих навчальних закладів знаходимо імена українських письменників, поетів, діячів культури того часу.
В 1576 році князь Костянтин Острозький у м. Острозі на Волині засновує Острозьку колегію, перший навчальний заклад вищого ступеня України. В ньому було поєднано кращі традиції освіти Київської Русі та досягнення західноєвропейських університетів. При Острозький колегії створюється видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснює перевидання українського "Букваря" та видання так званої "Острозької Біблії". Ці книжки відіграли важливу роль в поширенні освіти на українських землях. Острозьку колегію, а потім Віленську академію, закінчив автор слов'яноукраїнської "Граматики" Мелетій Смотрицький. До середини XVІІІ століття вона була єдиним підручником з граматики в Україні, в Росії та Білорусії.
У ході боротьби братства створюють свої школи. Перша така школа виникла у Львові в 1585 р., а на початку XVІІ ст... – у більшості міст України. Про високий рівень освіти на Україні свідчать іноземні автори, які побували в ті часи на її землі... Так Павло Халебський пише "У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти".
У 1620 р. П. Сагайдачний разом з усім Військом Запорізьким вступає до Київського братства. Це була подія великого політичного значення, яка свідчить про участь Січі в суспільно-політичному і культурному житті України. Особисто Сагайдачний приділяв велику увагу розвитку Київської братської школи, на базі якої шляхом поєднання з нею школи Києво-Печерської лаври в 1632 р. була створена Києво-Могилянська колегія. Запорізьке Військо як куратор братської школи підтримало ідею створення цього вищого навчального закладу, гарантуючи йому своє піклування. Про це свідчить листування (березень 1632 р.) між гетьманом Війська Запорізького Іваном Кулагою та архімандритом Лаври Петром Могилою, який і стає її першим ректором, а потім митрополитом. Києво-Могилянська колегія стала першим вищим навчальним закладом східних слов'ян.
Викладання в Києво-Могилянській колегії велось, як і в західноєвропейських університетах переважно латинською мовою. Навчання відбувалося в чотирьох нижчих класах, а також в класах поетики, риторики і філософії. За програмою колегії діяли школи в Вінниці та Кремінці.

Набуваючи освіту в Україні, а також в західноєвропейських навчальних закладах, козацька молодь добре володіла латинською мовою, що тоді була мовою міжнародного спілкування. Латинська мова була в пригоді запорожцям під час їх закордонних походів та спілкуванні з іноземними послами. Про те, що серед козаків знання латині було досить поширеним явищем, свідчить такий історичний факт. У 70 рр. XVІІ ст... шестеро козаків втекло з турецької неволі і звернулися за допомогою до французького посольства в Стамбулі. Французькі дипломати повелися з ними не за заповідями християнської моралі – одну неволю замінили іншою. Втікачів було надіслано на галеру короля Франції. Тут з ними мав бесіду католицький монах Анрі де Монбаз, який займався наверненням іноземців до католицтва. За його повідомленням – це були освічені люди, що знали латинську мову. "Примушувати таких чесних і відважних людей буде безчесно", писав монах до представників влади. Серед випускників Києво-Могилянської колегії (а з 1601 р. – академії) було не тільки освітні діячі України, а й значна частина воєначальників. Серед них соратники Б.Хмельницького Іван Чернята, Федір Лобода, Тимофій Носач, Іван Кравченко, а також Гетьмани України Іван Виговський, Павло Тетеря, Юрій Хмельницький та Іван Самойлович.
Богдан Хмельницький, як свідчать історики, закінчив православну школу на Київщині, а потім продовжив навчання в одній із єзуїтських шкіл на заході України або в Польщі. Про високу освіченість гетьмана було добре відомо при королівських дворах Європи. Він володів латинською, українською, польською, турецькою, татарською, французькою мовами. Як високоосвічена людина Б.Хмельницький піклувався про розвиток освіти на Україні. Своїми універсалами він надає великі привілеї Києво-Могилянській колегії та Братському монастирю, передає їм значні маєтності. Ці привілеї він включає в мирні угоди під Зборовом (1649 р.), Білою Церквою (1651 р.), а також в Переяславські статті (1654 р.). Наступники Б.Хмельницького також виявляли піклування про розвиток колегії. В колегії (академії) навчалися студенти – росіяни, білоруси та представники інших національностей. В той же час такі провідні українські вчені, як Феофан Прокопович, С. Яворський, професори та випускники Києво-Могилянської академії працюють викладачами в заснованій у 1687 р. в Москві Слов'яно-греко-латинській академії. Вони також відкривають школи в містах Росії, навіть Сибіру, дарують цим школам свої особисті бібліотеки.
Осередки освіти існували безпосередньо і на запорізьких землях – паланках, а також у фортеці Січі. На початку XVІІ ст... виникла школа при Самарському Пустинно-Микільскому монастирі, будівля якого розташована зараз на околиці м. Новомосковська Дніпропетровської області. В школі навчали письма, церковного читання, співу та музики. Такі школи існували при всіх 44 церквах на Січі. В запорізьких школах навчалися козацькі діти з паланочних населених пунктів, а також джури – підлітки, що бралися до виховання досвідченими козаками та військовою старшиною з України. У той час посада вчителя була невід'ємною від посади священика або ієромонаха. Формування світогляду дитини та її морально-етичних рис відбувалося на релігійному ґрунті. Вчитель-наставник піклувався не тільки про знання а й про його здоров'я. Найбільш здібні діти продовжували навчання у Києво-Могилянській академії, та закордонних університетах.
От так-то. ;)
 
Вот цитаты из документов, авторство которых приписывают украинскому гетману Богдану Хмельницкому. Я взял их из статьи Насилу не быть милу, содержащей интервью с украинским историком Владимиром Сергийчуком
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
. Сама статья очень познавательная - рекомендую. В ней Сергийчук без в каких-либо националистических загибов излагает определённые исторические факты, которые замалчивались в Российской империи и позже - в СССР.

Вот отрывок из письма Богдана Хмельницкого своему, украинскому, послу, находившемуся в Москве, который вел переговоры с русским царём Алексеем Михайловичем Романовым в марте 1954 года:

«Однако помните, ваша милость, и сами, как Василей Васильевич Бутурлин словом его царского величества нас утвержал, что его царское величество не токмо нам права и привилея, от века данные, подтвердити и при вольностях наших стародавних сохранити, но и паче еще особные свои всякого чину людям показовати имеет милость. Делайте ж тако ваша милость и о том всем прилежанием тщитеся, чтоб все по наказу было, и привилия его царского величества тотчас без всякого переводу чтоб чрез вашу милость присланы были».

И вот ещё отрывок из инструкции Хмельницкого своему дипломатическому курьеру Филону Горкуше:

«Буде посланцов своих застанет на Москве, чтобы говорил именем всее старшины, чтоб договаривались о вольности казатцкие, шляхетцкие, духовные и всякие чина, чтоб на все тотчас и привилия взяли, как о том пространнее в листех, к ним писанных, и соображено есть».

В связи с этим хотел бы узнать мнение филологов об причинах эволюции украинского языка 17 века, который был неотличим от тогдашнего русского, в его современную форму.

Пиздобольство маланское...ты лучше сознайся,гонимый-чем тебя Украина обидела?

Деякий час вищу освіту українські юнаки могли набути тільки за кордоном. В козацьких реєстрах з ХVI ст... зустрічаються записи, в яких, крім імені, прізвища або роду занять козака, є слово "бакалавр". Наприклад, "Денис бакалавр" або "добрий дяк Бакалавр". Не виключено, що вони здобули освіту в західноєвропейських навчальних закладах, після яких надавався вчений ступінь бакалавра. Частина українців ставала провідними вченими в європейських вищих навчальних закладах. Так ректором Болонського університету 1481 – 1482 рр. був видатний український вчений Юрій Дрогобич. Падуанський університет на початку XVII століття закінчив близький товариш Петра Сагайдачного Ізекіїл Курцевич, а також соратник Богдана Хмельницького Станіслав Морозовицький відомий в народі під іменем Морозенко.
Серед випускників західноєвропейських вищих навчальних закладів знаходимо імена українських письменників, поетів, діячів культури того часу.
В 1576 році князь Костянтин Острозький у м. Острозі на Волині засновує Острозьку колегію, перший навчальний заклад вищого ступеня України. В ньому було поєднано кращі традиції освіти Київської Русі та досягнення західноєвропейських університетів. При Острозький колегії створюється видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснює перевидання українського "Букваря" та видання так званої "Острозької Біблії". Ці книжки відіграли важливу роль в поширенні освіти на українських землях. Острозьку колегію, а потім Віленську академію, закінчив автор слов'яноукраїнської "Граматики" Мелетій Смотрицький. До середини XVІІІ століття вона була єдиним підручником з граматики в Україні, в Росії та Білорусії.
У ході боротьби братства створюють свої школи. Перша така школа виникла у Львові в 1585 р., а на початку XVІІ ст... – у більшості міст України. Про високий рівень освіти на Україні свідчать іноземні автори, які побували в ті часи на її землі... Так Павло Халебський пише "У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти".
У 1620 р. П. Сагайдачний разом з усім Військом Запорізьким вступає до Київського братства. Це була подія великого політичного значення, яка свідчить про участь Січі в суспільно-політичному і культурному житті України. Особисто Сагайдачний приділяв велику увагу розвитку Київської братської школи, на базі якої шляхом поєднання з нею школи Києво-Печерської лаври в 1632 р. була створена Києво-Могилянська колегія. Запорізьке Військо як куратор братської школи підтримало ідею створення цього вищого навчального закладу, гарантуючи йому своє піклування. Про це свідчить листування (березень 1632 р.) між гетьманом Війська Запорізького Іваном Кулагою та архімандритом Лаври Петром Могилою, який і стає її першим ректором, а потім митрополитом. Києво-Могилянська колегія стала першим вищим навчальним закладом східних слов'ян.
Викладання в Києво-Могилянській колегії велось, як і в західноєвропейських університетах переважно латинською мовою. Навчання відбувалося в чотирьох нижчих класах, а також в класах поетики, риторики і філософії. За програмою колегії діяли школи в Вінниці та Кремінці.

Набуваючи освіту в Україні, а також в західноєвропейських навчальних закладах, козацька молодь добре володіла латинською мовою, що тоді була мовою міжнародного спілкування. Латинська мова була в пригоді запорожцям під час їх закордонних походів та спілкуванні з іноземними послами. Про те, що серед козаків знання латині було досить поширеним явищем, свідчить такий історичний факт. У 70 рр. XVІІ ст... шестеро козаків втекло з турецької неволі і звернулися за допомогою до французького посольства в Стамбулі. Французькі дипломати повелися з ними не за заповідями християнської моралі – одну неволю замінили іншою. Втікачів було надіслано на галеру короля Франції. Тут з ними мав бесіду католицький монах Анрі де Монбаз, який займався наверненням іноземців до католицтва. За його повідомленням – це були освічені люди, що знали латинську мову. "Примушувати таких чесних і відважних людей буде безчесно", писав монах до представників влади. Серед випускників Києво-Могилянської колегії (а з 1601 р. – академії) було не тільки освітні діячі України, а й значна частина воєначальників. Серед них соратники Б.Хмельницького Іван Чернята, Федір Лобода, Тимофій Носач, Іван Кравченко, а також Гетьмани України Іван Виговський, Павло Тетеря, Юрій Хмельницький та Іван Самойлович.
Богдан Хмельницький, як свідчать історики, закінчив православну школу на Київщині, а потім продовжив навчання в одній із єзуїтських шкіл на заході України або в Польщі. Про високу освіченість гетьмана було добре відомо при королівських дворах Європи. Він володів латинською, українською, польською, турецькою, татарською, французькою мовами. Як високоосвічена людина Б.Хмельницький піклувався про розвиток освіти на Україні. Своїми універсалами він надає великі привілеї Києво-Могилянській колегії та Братському монастирю, передає їм значні маєтності. Ці привілеї він включає в мирні угоди під Зборовом (1649 р.), Білою Церквою (1651 р.), а також в Переяславські статті (1654 р.). Наступники Б.Хмельницького також виявляли піклування про розвиток колегії. В колегії (академії) навчалися студенти – росіяни, білоруси та представники інших національностей. В той же час такі провідні українські вчені, як Феофан Прокопович, С. Яворський, професори та випускники Києво-Могилянської академії працюють викладачами в заснованій у 1687 р. в Москві Слов'яно-греко-латинській академії. Вони також відкривають школи в містах Росії, навіть Сибіру, дарують цим школам свої особисті бібліотеки.
Осередки освіти існували безпосередньо і на запорізьких землях – паланках, а також у фортеці Січі. На початку XVІІ ст... виникла школа при Самарському Пустинно-Микільскому монастирі, будівля якого розташована зараз на околиці м. Новомосковська Дніпропетровської області. В школі навчали письма, церковного читання, співу та музики. Такі школи існували при всіх 44 церквах на Січі. В запорізьких школах навчалися козацькі діти з паланочних населених пунктів, а також джури – підлітки, що бралися до виховання досвідченими козаками та військовою старшиною з України. У той час посада вчителя була невід'ємною від посади священика або ієромонаха. Формування світогляду дитини та її морально-етичних рис відбувалося на релігійному ґрунті. Вчитель-наставник піклувався не тільки про знання а й про його здоров'я. Найбільш здібні діти продовжували навчання у Києво-Могилянській академії, та закордонних університетах.
От так-то. ;)

+100500
 
на том, на котором было принято общение внутри этого гетьманата, однако вы в пример привели не внутренние документы...(кстати-а какие это вы документы имеете в виду??? )

Документы внутренние, украинские:

1) указания своему послу;
2) инструкция своему дипкурьеру.

С какого это бодуна стал бы Хмельницкий писать эти документы на языке соседнего государства?
 
дело тёмное. в те времена знакомого нам украинского, основателем которого был пан шевченко, ещё не было. за 350 лет язык меняется до неузнаваемости. сегодня язык хмельницкого мы вряд ли поняли бы без переводчика.

Отрывки написаны на языке Хмельницкого и взяты украинским историком якобы из подлинных документов.
Какой-такой нам нужен переводчик, чтобы сейчас понять эти тексты?
 
дело тёмное. в те времена знакомого нам украинского, основателем которого был пан шевченко, ещё не было. за 350 лет язык меняется до неузнаваемости. сегодня язык хмельницкого мы вряд ли поняли бы без переводчика.

:yahoo:
 
В переводе на тогдашний русский язык, да еще и в транскрипции современного русского языка.

Судя по статье, это отрывки из оригинальных документов, написанных самим Хмельницким или под его диктовку. Единственные правки, очевидно - это использование современной транскрипции.
 
... татарську мову теж. А ось Петро 1 за свідченням Боплану не знав латинської мови взагалі, а голандською володів дуже погано.

Как же он в очистке на верфях голландских работал?
Знайшли у Москві напівп"яного дячка, який трішки володів латинською. Ось він і став перекладачем у розмові поміж Петром та Бопланом.
Ясен пень,темнота лапотная.

А в Україні майже усі володіли латинською мовою, яка на той час була як міжнародна мова.
Так как Польша католическая здесь правила.Ну и понятное дело украинец,он же умнее русского,природно,генетически.
 
Назад
Зверху Знизу