Статус:
Offline
Реєстрація: 05.10.2006
Повідом.: 11311
Реєстрація: 05.10.2006
Повідом.: 11311
Бомба санкцій. Кремль стрімко прямує до краху?
Чи здатні санкції змусити Кремль відступитися від України? Чи залишається сила останнім варіантом впливу на Москву? Якою може бути обіцяна розплата Росії за втручання в українську кризу? Чого очікувати Кремлю від Білого дому?
Ці питання Радіо Свобода обговорила з Андерсом Ослундом, економістом, співробітником Інституту імені Пітерсона у Вашингтоні, Біллом Браудером, главою фінансової фірми The Hermitage Capital, Михайлом Бернштамом, економістом, співробітником Гуверівського інституту в Каліфорнії, і Грегорі Грушко, керуючим директором американської фінансової фірми HWA.
У четвер, у день відкриття вельського саміту НАТО, з його кулуарів пролунали заяви американських і європейських офіційних осіб про те, що західні столиці підготували нову порцію санкцій проти Москви, санкцій, які торкнуться банківського, енергетичного та оборонного секторів російської економіки. Бен Родс, заступник помічника президента США з національної безпеки, використав традиційну для Білого дому кальку, заявивши, що Москва повинна бачити, як зростає ціна розплати за ескалацію кризи в Україну з її вини.
Цей аргумент був вперше наведений близько півроку тому, коли Вашингтон завдав перших штрафних ударів по декількох російських, українських і кримських функціонерах після анексії Росією Криму. Сполучені Штати мотивували свою порівняно скромну тоді відповідь на розчленування європейської держави тим, що це попередження, розраховане на здоровий глузд Кремля: мовляв, ми готові до подальших дій, Москва повинна усвідомлювати, що їй доведеться розплачуватися за подальший підрив української держави. Шість місяців по тому на сході України йде війна, і, як упевнено заявляють Вашингтон і НАТО, у ній беруть участь російські війська.
Чи здатні санкції змусити Кремль відступитися від України? Чи залишається сила останнім варіантом впливу на Москву? Якою може бути обіцяна розплата Росії за втручання в українську кризу? Чого очікувати Кремлю від Білого дому?
Ці питання Радіо Свобода обговорила з Андерсом Ослундом, економістом, співробітником Інституту імені Пітерсона у Вашингтоні, Біллом Браудером, главою фінансової фірми The Hermitage Capital, Михайлом Бернштамом, економістом, співробітником Гуверівського інституту в Каліфорнії, і Грегорі Грушко, керуючим директором американської фінансової фірми HWA.
У четвер, у день відкриття вельського саміту НАТО, з його кулуарів пролунали заяви американських і європейських офіційних осіб про те, що західні столиці підготували нову порцію санкцій проти Москви, санкцій, які торкнуться банківського, енергетичного та оборонного секторів російської економіки. Бен Родс, заступник помічника президента США з національної безпеки, використав традиційну для Білого дому кальку, заявивши, що Москва повинна бачити, як зростає ціна розплати за ескалацію кризи в Україну з її вини.
Цей аргумент був вперше наведений близько півроку тому, коли Вашингтон завдав перших штрафних ударів по декількох російських, українських і кримських функціонерах після анексії Росією Криму. Сполучені Штати мотивували свою порівняно скромну тоді відповідь на розчленування європейської держави тим, що це попередження, розраховане на здоровий глузд Кремля: мовляв, ми готові до подальших дій, Москва повинна усвідомлювати, що їй доведеться розплачуватися за подальший підрив української держави. Шість місяців по тому на сході України йде війна, і, як упевнено заявляють Вашингтон і НАТО, у ній беруть участь російські війська.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
, и выкрикнут крымнаш, американаш и китайтоженаш
только экологически чистое оружие. Нам здесь жить!