Більше аналітики, пацани. Не дилетанти ж сидять, а загартовані на Battlefield, тобто на Полі Бою.
Ну хрін його знає. Батлфілд це балаган, кожний мамкін спецназьор щось показує, типу він Рембо. Кладе один без злогоджених дій підрозділу і танки, і вертушки, а потім ще на літаку встигає. Набої рахувати не потрібно, зброю чистити та змащувати не потрібно. А набої закінчуються швидко. Такж корупції нема, не треба у волонтерій просити тепловізор. Все набагато складніше.
В траншею дощем наллє води, тай ходиш по литки в багні. Ноги мокрі наскрізь, посушити нема де, бо обстріл, чи атака. На раунок їсти не знаю, мабуть при обстрілі, чи наступі жерти не дуже хо. А ще брак сну. Страшна така штука, як недосип глобальний, по кілька діб. Я працюю в нічні зміни вже 5й рік. Після буває, як шмат вареного лайна відчуваєш себе. І це я в кабінеті знаходжусь.
А ще туалет, помитися, хочеться пити. Як почнуть їбашити годин 10 без зупину мінометами, градами, авіацією. А в тебе окоп, арта яка прикриває і бажання вижити. Вижив... Тепер йдуть танки, бетери та піхота. Арта тим часом мовчить. Бо хуячат орків в Білогорівці. Попалили власними силами техніку, тепер піхоту зачистити, як казав один із свободівців про піхоту, "тих почвар вже ніхто не рахує".
Трапилось відео у тік тоці, хлопці стоять на позиціях. Знімає снайпер. Каже йде техніка прямо на нас. Починає лупити з гвинтівки. Готовий, кричить! Позаду вже стрілянина почалась. Кричать лягай, кидай сброю, ложись, стоять, куда нахуй! Хуй поймеш, що відбувається. Хаярят наші в ту сторону, кидають гранати. Виявилося орки прикинулися, що здаються. Положили тих орків.
Швачну машинку. До речі, магазин Харківський.