Статус:
Offline
Реєстрація: 19.04.2007
Повідом.: 1551
Реєстрація: 19.04.2007
Повідом.: 1551
Пойду в суд оспаривать приговор Гайцев
Сегодня днем проезжал перекресток по ул.Героев Труда и после проезда перекрестка почти сразу идет регулируемый пешеходный переход, в общем я его проехал на желтый сигнал светофора. Чуть дальше стояли Гайцы, тормознули, начал предьявлять,что мол проехал на красный. Но ято видел точно что загорелся желтый в тот момент когда я фактически передними колесами был уже на пешеходном. Оценив быстро ситуацию принял решение завершать маневр, так как резко тормозить смысла не было, люди еще не начинали переходить дорогу, и еслиб я начал экстренно тормозить то выехал бы всеравно за переход. Да и вроде на желтый можно завершать маневр. Гаец мне говорит, нет мол на красный проехал, ну я говорю на херню мол не сведусь, бо уверен в своей правоте. Короче составили протокол по ст122ч2, 430 грн заплатить, ну я сказал,что в суд пойду и собственно пойду(так как на 100% уверен,что прав Да и интересно пройти эту процедуру для опыта. Всем спасибо за предоставленные шаблоны заявлений в суд, я его собственно подкорректирую под себя и с ним пойду.Ну и с копиями доков. Решил бороться, бо 2 года назад лохонулся и попал на 500 грн за якобы перегар которого может и небыло(выпил немного пива вечером и часов в 11 дня ехал)После этого все друзья меня называли понятно кем
Вот ребята из соседней ветки дали шаблон заявления по этому вопросу, с ним наверное и пойду
До _______________________ суду _______________
__________________________________________
(Вказати назву та адресу суду)
_______________________________________________
_______________________________________________
(Вказати свої прізвище, ім’я, по батькові, адресу)
На постанову ___________________________________
________________________________________________
(Вказати дані співробітника ДАІ, який виніс постанову, – прізвище, ініціали, посаду, дату винесення постанови)
У справі про адміністративне правопорушення,
Передбачене ч.1 ст.122 КпАП України,
СКАРГА.
Зазначену постанову винесено щодо мене за нібито ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованому пішохідному переході, порушення правил проїзду зазначеного переходу.
Зазначена постанова не відповідає вимогам закону та обставинам справи з таких підстав.
У момент мого наближення до пішохідного переходу пішоходів на ньому не було. Вони зійшли на нього з тротуару (узбіччя) пізніше, коли автомобіль вже перетинав перехід. Між тим, п.18.1 ПДР зобов'язує водія зменшувати швидкість, а при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, які вже знаходяться на переході, коли він наближається до зазначеного переходу.
П.18.1 ПДР зобов'язує водія зменшити швидкість при наближенні до переходу, а при необхідності зупинитися, якщо на зазначеному переході знаходяться пішоходи, але не будь-які, а лише ті, яким може бути створено перешкоду чи небезпеку. В даному випадку при проїзді пішохідного переходу пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху, переходили її спокійно, не були змушені змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на них не існувало, уникати наїзду вони не були змушені. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішоходів також був безпечний. За таких умов обов'язку водія знижувати швидкість або зупинятися не снувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, передбаченим у п.18.1 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту.
Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КпАП така особа є потерпілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КпАП є свідком. У відповідності до ст.256 КпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст.256 КпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
Співробітником ДАІ на протиріччя вимогам стст.256, 272 КпАП не зазначено у протоколі свідків, вказаних мною, а саме: ______________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ _______________________________ (вказати прізвища, імена, по батькові, адреси, при можливості телефони свідків), посилаючись на те, що вони нібито є заінтересованими особами, хоча КпАП України не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків, як будь-яких осіб, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню по даній справі. Очевидно, що безпосередній очевидець події у будь-якому разі є такою особою. Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено. Про що я зазначав у протоколі.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
На підставі викладеного, керуючись стст.287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
„____”__________ 20__р.
(Підпис)
Сегодня днем проезжал перекресток по ул.Героев Труда и после проезда перекрестка почти сразу идет регулируемый пешеходный переход, в общем я его проехал на желтый сигнал светофора. Чуть дальше стояли Гайцы, тормознули, начал предьявлять,что мол проехал на красный. Но ято видел точно что загорелся желтый в тот момент когда я фактически передними колесами был уже на пешеходном. Оценив быстро ситуацию принял решение завершать маневр, так как резко тормозить смысла не было, люди еще не начинали переходить дорогу, и еслиб я начал экстренно тормозить то выехал бы всеравно за переход. Да и вроде на желтый можно завершать маневр. Гаец мне говорит, нет мол на красный проехал, ну я говорю на херню мол не сведусь, бо уверен в своей правоте. Короче составили протокол по ст122ч2, 430 грн заплатить, ну я сказал,что в суд пойду и собственно пойду(так как на 100% уверен,что прав Да и интересно пройти эту процедуру для опыта. Всем спасибо за предоставленные шаблоны заявлений в суд, я его собственно подкорректирую под себя и с ним пойду.Ну и с копиями доков. Решил бороться, бо 2 года назад лохонулся и попал на 500 грн за якобы перегар которого может и небыло(выпил немного пива вечером и часов в 11 дня ехал)После этого все друзья меня называли понятно кем
Вот ребята из соседней ветки дали шаблон заявления по этому вопросу, с ним наверное и пойду
До _______________________ суду _______________
__________________________________________
(Вказати назву та адресу суду)
_______________________________________________
_______________________________________________
(Вказати свої прізвище, ім’я, по батькові, адресу)
На постанову ___________________________________
________________________________________________
(Вказати дані співробітника ДАІ, який виніс постанову, – прізвище, ініціали, посаду, дату винесення постанови)
У справі про адміністративне правопорушення,
Передбачене ч.1 ст.122 КпАП України,
СКАРГА.
Зазначену постанову винесено щодо мене за нібито ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованому пішохідному переході, порушення правил проїзду зазначеного переходу.
Зазначена постанова не відповідає вимогам закону та обставинам справи з таких підстав.
У момент мого наближення до пішохідного переходу пішоходів на ньому не було. Вони зійшли на нього з тротуару (узбіччя) пізніше, коли автомобіль вже перетинав перехід. Між тим, п.18.1 ПДР зобов'язує водія зменшувати швидкість, а при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, які вже знаходяться на переході, коли він наближається до зазначеного переходу.
П.18.1 ПДР зобов'язує водія зменшити швидкість при наближенні до переходу, а при необхідності зупинитися, якщо на зазначеному переході знаходяться пішоходи, але не будь-які, а лише ті, яким може бути створено перешкоду чи небезпеку. В даному випадку при проїзді пішохідного переходу пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху, переходили її спокійно, не були змушені змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на них не існувало, уникати наїзду вони не були змушені. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішоходів також був безпечний. За таких умов обов'язку водія знижувати швидкість або зупинятися не снувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, передбаченим у п.18.1 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту.
Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КпАП така особа є потерпілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КпАП є свідком. У відповідності до ст.256 КпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст.256 КпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
Співробітником ДАІ на протиріччя вимогам стст.256, 272 КпАП не зазначено у протоколі свідків, вказаних мною, а саме: ______________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ _______________________________ (вказати прізвища, імена, по батькові, адреси, при можливості телефони свідків), посилаючись на те, що вони нібито є заінтересованими особами, хоча КпАП України не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків, як будь-яких осіб, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню по даній справі. Очевидно, що безпосередній очевидець події у будь-якому разі є такою особою. Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено. Про що я зазначав у протоколі.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
На підставі викладеного, керуючись стст.287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
„____”__________ 20__р.
(Підпис)
