Статус:
Offline
Реєстрація: 18.02.2011
Повідом.: 1872
Реєстрація: 18.02.2011
Повідом.: 1872
І слухаю, як ви, засранцi потнi
Отут патякаєте. Знаю вашi мислi
Хуйовi - про аршин,
Яким не можна мiряти Росiю,
Бо ним ви хуя мiряли у банi
І тепер вiн правильную цифру не покаже. (с)
.....Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної України!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.
Може, чванитесь, що братство
Віру заступило,
Що Синопом, Трапезондом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались.
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров'ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить, –
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву,
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!... (с)
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі