Статус:
Offline
Реєстрація: 05.04.2011
Повідом.: 29338
Реєстрація: 05.04.2011
Повідом.: 29338
Вибори у харківську міську раду 25.10.15.
Разом з виборами мера потрібно обирати склад міської та обласної ради.
Вибори будуть проходити за партійною системою по відкритих списках.
Докладніше про систему:
Відео про систему виборів для нечитаючих чи незрячих:
Прохідний бар'єр 5%. Місто буде поділено на 84 округи і у ради від партій пройде стільки кандидатів скільки % набере їх партія, а на горі списку будуть найпопулярніші кандидати від партії у населеному пункті.
Список партій, які візьмуть участь у виборах в міську та обласну раду:
Хто стоїть за, так званими, "новими партіями"? Що вони являють собою насправді? Рух "ЧЕСНО" проаналізував, хто переховується за "обгортками" лідерів партій
Разом з виборами мера потрібно обирати склад міської та обласної ради.
Вибори будуть проходити за партійною системою по відкритих списках.
Докладніше про систему:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Відео про систему виборів для нечитаючих чи незрячих:
Прохідний бар'єр 5%. Місто буде поділено на 84 округи і у ради від партій пройде стільки кандидатів скільки % набере їх партія, а на горі списку будуть найпопулярніші кандидати від партії у населеному пункті.
Список партій, які візьмуть участь у виборах в міську та обласну раду:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Партійні "списки"
По-перше, до міських, районних, обласних рад кандидатів можуть висувати тільки партії. "Самовисуванець" або "безпартійний" кандидат не зможе балотуватися до цих місцевих рад.
Партії затверджують виборчий список, який складається з першого кандидата – лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія отримала мандати – та інших кандидатів, які закріплюються/висуваються за певними територіальними виборчими округами у відповідній раді в області, районі, місті.
Округи
Територія міської, районної, обласної ради ділиться на таку кількість округів, скільки має бути депутатів у відповідній раді. Партії закріплюють за різними округами кандидатів зі свого "списку". Причому, в одному окрузі партія може закріпити від 0 до 1 кандидата.
Тобто, на якомусь окрузі, партія може бути представлена конкретним кандидатом, а може й не бути – тоді виборці зможуть голосувати "за партію в цілому".
На кожному окрузі, відповідно, буде окремий бюлетень для голосування.
Виборець може обрати тільки один варіант у цьому бюлетені. Тобто:
– або проголосувати просто за партію і лідера її "списку", якщо вона не закріпила – не "висунула" кандидата на цьому окрузі;
– або ж за партію, і автоматично лідера, із кандидатом, закріпленим в цьому окрузі.
Відтак, голос кожного виборця є обов'язково голосом за певну партію і її "лідера", і також може бути одночасно голосом за певного кандидата від цієї ж партії.
Для розгляду по кроках всіх етапів підрахунку голосів та встановлення результатів, розподілу мандатів у раді, ми зробили ряд припущень у нашому моделювання.
Так, зараз у Київраді 120 депутатів: половина обрана в округах (відносна мажоритарка), половина – за партійними списками (пропорційна система). Відповідно до нового закону, їх кількість не зміниться – задеклароване зменшення кількості місцевих депутатів Київ не зачепило. Але для зручності ми припустили, що у Київраді буде 60 депутатів – адже на минулих виборах у Києві було саме 60 мажоритарних округів, і у нас є реальні дані голосувань по кожному округу – як за кандидатів, так і за партії.
Ми розподілили всіх кандидатів-мажоритарників на минулих київських виборах за партійною приналежністю, а якщо представника такої партії на окрузі не було, ми підставляли результат голосування на окрузі за відповідний партійний список.
На таблиці нижче вказано, на скількох округах та чи інша партія в нашому моделюванні "виставила" одного кандидата, а де – жодного.
Визначення партій-переможців
Після завершення голосування виборчі комісії повинні будуть встановити результати виборів.
На першому етапі потрібно буде визначити, які партії пройдуть у відповідну раду, зможуть формувати її склад зі своїх кандидатів. Для цього потрібно скласти разом всі голоси, які отримала кожна партія в усіх округах, у яких були прикріплені кандидати, так і без них – і подивитися, скільки відсотків від усіх, хто проголосував, набирає кожна партія.
До ради зможуть пройти тільки ті партії, що отримають більше 5% голосів у цілому по місту/району/області – тобто "подолають бар'єр".
У нашому моделюванні ми підсумували всі голоси, які отримали партії та їхні кандидати в київських округах, щоб виявити, які партії подолали б 5% бар'єр.
Визначення, скільки місць у раді отримає партія
Відповідно до того, скільки відсотків набрала кожна партія-переможець, визначається, скільки місць у раді вона отримає, і повинна буде "заповнити" своїми кандидатами. Для цього ввели поняття "виборча квота".
Виборча квота – це:
[Кількість голосів, які отримали партії, що подолали бар'єр]
/розділено на/
[кількість місць у відповідній раді]
Кількість голосів, які отримала кожна партія, ділиться на виборчу квоту – так дізнаємося, скільки місць у раді отримує кожна партія.
Якщо якась партія подолала виборчий бар'єр, але отримала голосів виборців у кількості, меншій за виборчу квоту – то вона мандатів, тобто місць у відповідній раді, – не отримує.
Ще є такий казус цієї виборчої системи: депутатом може стати кандидат, який у своєму окрузі зайняв третє, а то й четверте місце.
По-перше, до міських, районних, обласних рад кандидатів можуть висувати тільки партії. "Самовисуванець" або "безпартійний" кандидат не зможе балотуватися до цих місцевих рад.
Партії затверджують виборчий список, який складається з першого кандидата – лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія отримала мандати – та інших кандидатів, які закріплюються/висуваються за певними територіальними виборчими округами у відповідній раді в області, районі, місті.
Округи
Територія міської, районної, обласної ради ділиться на таку кількість округів, скільки має бути депутатів у відповідній раді. Партії закріплюють за різними округами кандидатів зі свого "списку". Причому, в одному окрузі партія може закріпити від 0 до 1 кандидата.
Тобто, на якомусь окрузі, партія може бути представлена конкретним кандидатом, а може й не бути – тоді виборці зможуть голосувати "за партію в цілому".
На кожному окрузі, відповідно, буде окремий бюлетень для голосування.
Виборець може обрати тільки один варіант у цьому бюлетені. Тобто:
– або проголосувати просто за партію і лідера її "списку", якщо вона не закріпила – не "висунула" кандидата на цьому окрузі;
– або ж за партію, і автоматично лідера, із кандидатом, закріпленим в цьому окрузі.
Відтак, голос кожного виборця є обов'язково голосом за певну партію і її "лідера", і також може бути одночасно голосом за певного кандидата від цієї ж партії.
Для розгляду по кроках всіх етапів підрахунку голосів та встановлення результатів, розподілу мандатів у раді, ми зробили ряд припущень у нашому моделювання.
Так, зараз у Київраді 120 депутатів: половина обрана в округах (відносна мажоритарка), половина – за партійними списками (пропорційна система). Відповідно до нового закону, їх кількість не зміниться – задеклароване зменшення кількості місцевих депутатів Київ не зачепило. Але для зручності ми припустили, що у Київраді буде 60 депутатів – адже на минулих виборах у Києві було саме 60 мажоритарних округів, і у нас є реальні дані голосувань по кожному округу – як за кандидатів, так і за партії.
Ми розподілили всіх кандидатів-мажоритарників на минулих київських виборах за партійною приналежністю, а якщо представника такої партії на окрузі не було, ми підставляли результат голосування на окрузі за відповідний партійний список.
На таблиці нижче вказано, на скількох округах та чи інша партія в нашому моделюванні "виставила" одного кандидата, а де – жодного.
Визначення партій-переможців
Після завершення голосування виборчі комісії повинні будуть встановити результати виборів.
На першому етапі потрібно буде визначити, які партії пройдуть у відповідну раду, зможуть формувати її склад зі своїх кандидатів. Для цього потрібно скласти разом всі голоси, які отримала кожна партія в усіх округах, у яких були прикріплені кандидати, так і без них – і подивитися, скільки відсотків від усіх, хто проголосував, набирає кожна партія.
До ради зможуть пройти тільки ті партії, що отримають більше 5% голосів у цілому по місту/району/області – тобто "подолають бар'єр".
У нашому моделюванні ми підсумували всі голоси, які отримали партії та їхні кандидати в київських округах, щоб виявити, які партії подолали б 5% бар'єр.
Визначення, скільки місць у раді отримає партія
Відповідно до того, скільки відсотків набрала кожна партія-переможець, визначається, скільки місць у раді вона отримає, і повинна буде "заповнити" своїми кандидатами. Для цього ввели поняття "виборча квота".
Виборча квота – це:
[Кількість голосів, які отримали партії, що подолали бар'єр]
/розділено на/
[кількість місць у відповідній раді]
Кількість голосів, які отримала кожна партія, ділиться на виборчу квоту – так дізнаємося, скільки місць у раді отримує кожна партія.
Якщо якась партія подолала виборчий бар'єр, але отримала голосів виборців у кількості, меншій за виборчу квоту – то вона мандатів, тобто місць у відповідній раді, – не отримує.
Ще є такий казус цієї виборчої системи: депутатом може стати кандидат, який у своєму окрузі зайняв третє, а то й четверте місце.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Хто стоїть за, так званими, "новими партіями"? Що вони являють собою насправді? Рух "ЧЕСНО" проаналізував, хто переховується за "обгортками" лідерів партій
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Останнє редагування: