От знову таки хочу висловитися щодо Голодомору. Вважаю, ця тема - це тема не політичної коньюктури, а це питання добра і зла.
Я не вважаю, що будь-яке питання треба обговорювати лише тоді, коли це у всіх на вустах. Є такі речі, які не дають спокою николи.
Ось що мені подумалося. Кожен з нас інколи робить помилки. Наприклад, когось десь образив, якось погано вчинив, не сказав правду, випадково штовхнув бабусю. Бувають і важчі вчинки - їхав на машині, та
збив собаку. Або, не бай бог, людину. Як після цього жити? Совість замучає, загризе.
Якщо постраждала хоча б ОДНА ЛЮДИНА!
А як мали почуватися ті, хто вбивав мільйони людей? Дітей, жінок, чоловіків, стариків. МІЛЬЙОНИ.
Ці істоти нищили людей як комах. Вони поставили себя поза всім живим на Землі. Як вони себе почували, роблячи таке? Як вони могли далі жити? ЯК???
Взагалі, чи були вони людьми, ці звірі, чи таки дійсно на світі є якась страшна сила зла, яка приходить лише у вигляді людей, а насправді то сам диявол?
Як можна було прийти забрати в людей їжу, а потім заборонити тікати від смерті? Тобто точно знаючи, що люди загинуть. Спокійно усвідомлювати, що люди гинуть без їжі, без жодної надії на порятунок. Потім за це отримувати винагороди, премії, і мабуть, що найстрашніше, моральне задоволення, задоволення від добре зробленої справи.
Так хто ж вони були, люди чи мутанти?
Питання риторичне, але просто хотілося б почути думку форумівців.
