Петро Мамонов про сенс земного життя. Тут є про що замислитися... Тим, хто не вміє, або не хоче думати можна не читати і не коментувати.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Та то воно все, звісно, так. Тільки трішечки не так.
У чому сенс життя кожної окремо взятої людини? Звісно - зробити щось, бути корисною. Усі ми будемо корисні в якості перегною. Та дехто може бути ще корисним у соціальному плані, культурному там...
Ось взяти таку собі самореалізацію як родина, діти...
Чи є в нього діти, чи зробив він їм щось, а хто того дядьку зна.
Та коли якійсь його карапуз ніжку, недайбох, зламає, чи ще щось... Де у тому лісі той Петро буде шукати собі допомоги? У Бога? Ну, мабуть, тільки у нього.
А ось я пом'ятаю історію ще радянських часів про дівчинку з Літви, мабуть, на ім'я Раса. Яку спасали аж у Москві найкращі хірурги. Батько Раси, до речі, був простим комбайнером...
І що воно, як потрібно бути... Мені здається, я не знаю. І той Петро Мамонов не знає. Може, він навіть не знає, що було б краще для Петра Мамонова.