Гоголь предсказал бунт в Украине!
У київському архіві знайдено невідомий рукопис Миколи Гоголя
Як стало відомо «Музейному простору», програма участі Президента Віктора Ющенка в урочистостях з нагоди 200-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя, що відбувалися на Полтавщині, була виконана не повністю. Президенту мали передати копію сторінки з нещодавно знайденого рукопису Миколи Гоголя.
Передача не відбулася з технічних причин, оскільки копію виготовляли у Києві і не встигли належним чином підготувати і передати до Полтави.
У розпорядженні «Музейного простору» є текст і фото цієї сторінки, з якими ми маємо нагоду познайомити наших читачів.
«Тяжело писать, дышать тяжело и думать, когда сознание, ослабленное болезнью, играет шутки и путает тебя. В огне вижу я образы, как в детстве, когда черти и ангелы играли со мной и разговаривали, пугали…
Возмездие… За малое, что сделано, и за многое, что не успел… Хорошо ли, что сжег поэму, которая должна быть делом жизни моей? Хорошо ли, что летал по миру, как птица, и вот умираю вдали от милой моей Малороссии, от родового гнезда?
Снова огонь стал ярче. И в груди, и в печи, и всюду…
Образы окружают меня, отворяют мне картину Страшного суда: вот страшный народный бунт, и Тимоха косой собирает свой урожай, вот Янкель со звериным рыкает кидается на меня, хочет моей крови. Не узнаю я родную землю…
Где песни селян, где столы праздничные, где купальские вечера?
Одни ряженые остались: одни в мундирах, что трещат по швам, другие в рясах и мантиях, да не праведны и не справедливы вовсе. Дикие, дикие они… Страшно…
Но вижу, как кончится все… Вижу волну, что накроет всю эту мерзость. Умоет чело и тело малороссийское. И сгинет вся нечисть.
Ждите волну…»
Обставини знахідки рукопису поки що не розголошуються, триває атрибуція документу. Відомо лише те, що йдеться про 14 сторінок тексту, за попередніми даними почеркознавчої експертизи написаних рукою Миколи Васильовича. Вони були знайдені випадково у одній з архівних справ 1920-хх рр., що зберігаються у Центральному державному музеї-архіві літератури і мистецтва України.
Архівісти планують зробити окрему заяву з цього приводу після проведення додаткової експертизи паперу та чорнил, якими зроблений рукопис.
Посилання видалено
У київському архіві знайдено невідомий рукопис Миколи Гоголя
Як стало відомо «Музейному простору», програма участі Президента Віктора Ющенка в урочистостях з нагоди 200-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя, що відбувалися на Полтавщині, була виконана не повністю. Президенту мали передати копію сторінки з нещодавно знайденого рукопису Миколи Гоголя.
Передача не відбулася з технічних причин, оскільки копію виготовляли у Києві і не встигли належним чином підготувати і передати до Полтави.
У розпорядженні «Музейного простору» є текст і фото цієї сторінки, з якими ми маємо нагоду познайомити наших читачів.
«Тяжело писать, дышать тяжело и думать, когда сознание, ослабленное болезнью, играет шутки и путает тебя. В огне вижу я образы, как в детстве, когда черти и ангелы играли со мной и разговаривали, пугали…
Возмездие… За малое, что сделано, и за многое, что не успел… Хорошо ли, что сжег поэму, которая должна быть делом жизни моей? Хорошо ли, что летал по миру, как птица, и вот умираю вдали от милой моей Малороссии, от родового гнезда?
Снова огонь стал ярче. И в груди, и в печи, и всюду…
Образы окружают меня, отворяют мне картину Страшного суда: вот страшный народный бунт, и Тимоха косой собирает свой урожай, вот Янкель со звериным рыкает кидается на меня, хочет моей крови. Не узнаю я родную землю…
Где песни селян, где столы праздничные, где купальские вечера?
Одни ряженые остались: одни в мундирах, что трещат по швам, другие в рясах и мантиях, да не праведны и не справедливы вовсе. Дикие, дикие они… Страшно…
Но вижу, как кончится все… Вижу волну, что накроет всю эту мерзость. Умоет чело и тело малороссийское. И сгинет вся нечисть.
Ждите волну…»
Обставини знахідки рукопису поки що не розголошуються, триває атрибуція документу. Відомо лише те, що йдеться про 14 сторінок тексту, за попередніми даними почеркознавчої експертизи написаних рукою Миколи Васильовича. Вони були знайдені випадково у одній з архівних справ 1920-хх рр., що зберігаються у Центральному державному музеї-архіві літератури і мистецтва України.
Архівісти планують зробити окрему заяву з цього приводу після проведення додаткової експертизи паперу та чорнил, якими зроблений рукопис.
Посилання видалено
Останнє редагування:
