Вчера, в 21:28
Володимир Філенко
Сьогодні це чи не головне питання, яке лунає зусібіч: що робити з Майданом? Який результат буде його перемогою, а що може стати поразкою? І як треба діяти далі?
Перше. ЄвроМайдан – то велике щастя України. Нині в Україні погано, але якби не Майдан – було б набагато гірше. Він - убезпечення народу від повного свавілля, і він – надія на зміни. Сьогоднішній ЄвроМайдан відбувся попри заяви скептиків про те, що люди розчарувалися і вже ніколи більше не вийдуть.
Так, спочатку на ньому справді покричали «Банду – геть», але чим далі, тим більше він раціоналізувався. Сьогодні йде осмислення його безпосередніми учасниками того, що має буди після. На наших очах відбувається пошук бачення нової країни.
Тобто, перезавантаження України, про яке говорила «Третя Українська Республіка», тепер лунає в повний голос.
Майдан уже не розійдеться ніколи, бо він вже в нашій голові.
Друге. Яких форм він має набути?
Майдан однозначно має бути переформатований новими формами прикладення зусиль та енергії. Звісно, столичний Майдан має залишитися і відігравати надважливу інформаційну роль. Він має залишитися місцем, де будуть проголошуватися та ухвалюватися плани та ідеї.
А далі головною стає ініціатива про формування Народного Фронту України.
Для вирішення ключових проблем економічного політичного та соціального порядку необхідне широке об’єднання напередодні президентських виборів у єдиний фронт політичних, громадських, студентських, профспілкових та всіляких інших існуючих та нових організаційних форм. Тільки разом ми можемо перемогти банду, яка незаконно узурпувала владу в Україні.
Нас вже звинуватили в тому, що Майдан хоче незаконно змінити конституційний лад. Хочу підкреслити: це саме Янукович у незаконний спосіб – рішенням Конституційного суду, а не Верховної Ради - змінив Конституцію та узурпував владу. Ми ж маємо завданням відновити в Україні конституційний лад.
Вот мнение опытного политика, земляка
