Нужна ли экспертиза в деле о защите авторского права (оригинал-макет и издательство)

Статус: Offline
Реєстрація: 27.12.2009
Повідом.: 84
Нужна ли экспертиза в деле о защите авторского права (оригинал-макет и издательство)

Требуются ли специальные знания для решения спора, т.е. нужно ли проводить экспертизу. Итак, издана рекламная книга с нарушением авторских прав, иск подан к заказчику книги, он же ее распостранитель, а так же к издательству (видавець), которое провело корректуру, дизайн, верстку и присвоило ISBN и УДК, что подтверждается исходными данными книги и издательством в возражении на исковое заявление.
В п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 N5 указано: "Належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Види порушень авторського права і (або) суміжних прав,
зокрема, наведені в статтях 50 та 52 Закону N 3792-XII
( 3792-12 ).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про видавничу справу"
( 318/97-ВР ) відносини у сфері видавничої справи регулюються,
зокрема, Законом N 3792-XII ( 3792-12 ), згідно з яким видавець
зобов'язаний дотримуватись норм авторського права (стаття 20
Закону "Про видавничу справу") ( 318/97-ВР ). Таким чином,
здійснюючи видавничу діяльність, видавець, що надав виготовлювачу
видавничої продукції оригінал-макет твору для його друку, буде
належним відповідачем у разі порушення прав автора твору.

Виготовлювач видавничої продукції (типографія) здійснює лише
технічні функції при виданні твору. Проте виготовлення без дозволу
замовника додаткового тиражу видання не допускається (стаття 21
Закону "Про видавничу справу") ( 318/97-ВР ). У разі, якщо
виготовлювач видавничої продукції, наприклад, зі своєї ініціативи
збільшив замовлений тираж твору чи виконав замовлення видавця без
дозволу правоволодільця, він також має відповідати за порушення
авторського права. Таку ж відповідальність виготовлювач несе за
інші дії, зазначені в статті 21 Закону "Про видавничу справу"
( 318/97-ВР ).
Як співвідповідачі можуть залучатися кілька осіб, які,
залежно від характеру порушення майнових прав суб'єкта авторського
права і (або) суміжних прав, несуть солідарну або часткову
відповідальність".

Определеня оригиналов, в том числе и оригинала-макета, приводится в ДСТУ 3772—98. "Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги" На заміну ОСТ 29.106—90 та ОСТ 29.115—88; Чинний від 01.07.99. — К.: Держстандарт України, 1999.—21 с.
"п.3.1 Оригинал - обработанная и оформленная в установленном порядке текстовая и (или) иллюстрационная информация, предназначенная для репродуцирования печатанием.
п.3.6 Оригинал-макет для прямого репродуцирования - оригинал, изготовленный с применением издательской техники, который содержит текст, штриховые и (или) полутоновые иллюстрации и является точным макетом будущего издания (печатного изделия)."


Закон України "Про видавничу справу"

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

автор - фізична особа, творчою працею якої створено твір
(документ);
замовник - фізична чи юридична особа, яка замовляє видавничу
продукцію, беручи на себе фінансові зобов'язання;
видавець - фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку
і випуск видання;

видавництво - спеціалізоване підприємство, основним видом
діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої
продукції;
видавнича організація - підприємство, установа або
організація, статутом якої поряд з іншими видами діяльності
передбачено підготовку і випуск у світ видавничої продукції;
видавнича продукція - сукупність видань, призначених до
випуску або випущених видавцем (видавцями);
виготовлювач видавничої продукції - фізична чи юридична
особа, що здійснює виготовлення замовленого тиражу видання;


Стаття 18. Видавництва, видавничі організації

Основною структурною ланкою у видавничій справі є видавництва
і видавничі організації різних форм власності.
Видавництво, видавнича організація діють на підставі своїх
статутів (положень), якими визначаються мета, завдання, функції та
порядок діяльності.
Забороняється створення і діяльність видавництв, у статутному
фонді яких більше 30 відсотків іноземних інвестицій.

Стаття 19. Гарантії прав видавництв і видавничих організацій

Права видавництв і видавничих організацій гарантуються
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Втручання державних органів, їх посадових осіб, громадських
організацій, окремих громадян в організаційно-творчу діяльність
видавців, а також цензура як контроль за ідеологічним змістом
видань забороняються. Відповідними органами контролюється лише
зміст інформації, що охороняється законодавством.

Стаття 20. Права та обов'язки видавця

Права та обов'язки видавця у відносинах з автором
(співавторами) твору в галузі науки, літератури і мистецтва, їх
спадкоємцями чи з особою, якій автори чи їх спадкоємці передали
авторські майнові права, чи з особами, яким належать права на інші
об'єкти права інтелектуальної власності, визначаються
законодавством України з питань інтелектуальної власності.
( Частина перша статті 20 в редакції Закону N 1407-IV ( 1407-15 )
від 03.02.2004 )
З урахуванням специфіки видавничої діяльності видавець має
право:
формувати власну видавничу програму, визначати масштаби і
тематичну спрямованість своєї діяльності;
використовувати випущену за власною тематичною програмою
видавничу продукцію для забезпечення статутної діяльності,
розповсюджувати самостійно видавничу продукцію або користуватися
послугами іншого розповсюджувача;
видавати як обнародувані, так і необнародувані твори науки,
літератури і мистецтва незалежно від їх призначення, жанру,
обсягу, а також способу відтворення, виражені в письмовій чи
будь-якій іншій формі, набувати невиключних або виключних майнових
прав на них;
приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на
підготовку і випуск у світ видань, надавати їм
редакційно-видавничі та інші послуги відповідно до профілю своєї
діяльності;
здійснювати купівлю-продаж видавничої продукції з метою
отримання прибутку, надавати послуги суб'єктам підприємницької
діяльності у роздрібній і оптовій торгівлі;
висувати у встановленому порядку видані видавцем твори науки,
літератури і мистецтва на здобуття державних, громадських,
міжнародних премій;
установлювати творчі та виробничі відносини, культурні
зв'язки з видавцями інших держав;
брати участь у роботі міжнародних організацій видавців,
представляти свою видавничу продукцію на національних і
міжнародних конкурсах, виставках, ярмарках.
Видавець зобов'язаний:
здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства
України, поважати права інших суб'єктів видавничої та
господарської діяльності;
сприяти утвердженню загальнолюдських гуманістичних цінностей,
розвиткові науки, культури, задоволенню духовних потреб
українського народу, ставитися з повагою до національної гідності,
національної своєрідності й культури всіх народів;
дотримувати норм авторського та патентного права, вимог
державних і міждержавних стандартів, інших нормативно-правових
актів, що регламентують видавничу справу;

контролювати своєчасне розсилання виготовлювачем обов'язкових
безплатних і платних примірників видань;
подавати у встановленому порядку державну статистичну
звітність, інформацію про випущені в світ видання;
відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення
законодавства.

Стаття 21. Права та обов'язки виготовлювача видавничої
продукції

Виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне
підприємство, інша юридична особа будь-якої форми власності,
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що
перебувають в Україні на законних підставах, або юридичні особи
іншої держави, які мають у своєму розпорядженні засоби
поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку.
Виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої
продукції за умови наявності у замовника документа про внесення
його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи. Без
такого документа приймаються до виготовлення лише видання,
зазначені у частині третій статті 12 цього Закону.

Умови та терміни виконання замовлення на виготовлення
видавничої продукції визначаються договором між її замовником і
виготовлювачем. Спори між замовником і виготовлювачем вирішуються
судом.
Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність
згідно із законодавством перед замовником за точне відтворення
видавничого оригіналу
, дотримання вимог щодо якості виконання
кожного примірника видання у замовленому тиражі, державних і
міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних
документів.
Виготовлювач не має права без дозволу замовника передавати
будь-кому, крім випадків, передбачених законодавством,
виготовлений тираж видання або його частину, видавничі оригінали,
макети, фото чи друкарські форми.
Виготовлення без дозволу замовника додаткового тиражу видання
не допускається.
Виготовлювач має право на видавничу діяльність після внесення
його до Державного реєстру з усіма правами та обов'язками,
передбаченими цим Законом для видавця.
 

Вкладення

  • Без имени-2копирование.jpg
    Без имени-2копирование.jpg
    35.3 КБ · Перегляди: 113
  • Без имени-3копирование.jpg
    Без имени-3копирование.jpg
    25.8 КБ · Перегляди: 73
  • Без имени-1копирование.jpg
    Без имени-1копирование.jpg
    84.7 КБ · Перегляди: 84
  • Без имени-4копирование.jpg
    Без имени-4копирование.jpg
    46.5 КБ · Перегляди: 66
  • без имени-5копирование.jpg
    без имени-5копирование.jpg
    46.2 КБ · Перегляди: 70
Останнє редагування:
на месте судьи я бы провела экспертизу
 
А на месте модератора я бы штрафонул за копирование законов в тему.
Как не тема, так монолог.
 
А на месте модератора я бы штрафонул за копирование законов в тему.
Как не тема, так монолог.

а Вы такой специалист в области издательского дела и авторского права, что знаете положения статей закона наизусть? Цитаты привел исключительно для того, чтобы читающему тему было удобнее вникнуть в ее суть.
 
Требуются ли специальные знания для решения спора, т.е. нужно ли проводить экспертизу. Итак, издана рекламная книга с нарушением авторских прав, иск подан к заказчику книги, он же ее распостранитель, а так же к издательству (видавець), которое провело корректуру, дизайн, верстку и присвоило ISBN и УДК, что подтверждается исходными данными книги и издательством в возражении на исковое заявление.
В п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 N5 указано: "Належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Види порушень авторського права і (або) суміжних прав,
зокрема, наведені в статтях 50 та 52 Закону N 3792-XII
( 3792-12 ).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про видавничу справу"
( 318/97-ВР ) відносини у сфері видавничої справи регулюються,
зокрема, Законом N 3792-XII ( 3792-12 ), згідно з яким видавець
зобов'язаний дотримуватись норм авторського права (стаття 20
Закону "Про видавничу справу") ( 318/97-ВР ). Таким чином,
здійснюючи видавничу діяльність, видавець, що надав виготовлювачу
видавничої продукції оригінал-макет твору для його друку, буде
належним відповідачем у разі порушення прав автора твору.

Виготовлювач видавничої продукції (типографія) здійснює лише
технічні функції при виданні твору. Проте виготовлення без дозволу
замовника додаткового тиражу видання не допускається (стаття 21
Закону "Про видавничу справу") ( 318/97-ВР ). У разі, якщо
виготовлювач видавничої продукції, наприклад, зі своєї ініціативи
збільшив замовлений тираж твору чи виконав замовлення видавця без
дозволу правоволодільця, він також має відповідати за порушення
авторського права. Таку ж відповідальність виготовлювач несе за
інші дії, зазначені в статті 21 Закону "Про видавничу справу"
( 318/97-ВР ).
Як співвідповідачі можуть залучатися кілька осіб, які,
залежно від характеру порушення майнових прав суб'єкта авторського
права і (або) суміжних прав, несуть солідарну або часткову
відповідальність".

Определеня оригиналов, в том числе и оригинала-макета, приводится в ДСТУ 3772—98. "Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги" На заміну ОСТ 29.106—90 та ОСТ 29.115—88; Чинний від 01.07.99. — К.: Держстандарт України, 1999.—21 с.
"п.3.1 Оригинал - обработанная и оформленная в установленном порядке текстовая и (или) иллюстрационная информация, предназначенная для репродуцирования печатанием.
п.3.6 Оригинал-макет для прямого репродуцирования - оригинал, изготовленный с применением издательской техники, который содержит текст, штриховые и (или) полутоновые иллюстрации и является точным макетом будущего издания (печатного изделия)."


Закон України "Про видавничу справу"

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

автор - фізична особа, творчою працею якої створено твір
(документ);
замовник - фізична чи юридична особа, яка замовляє видавничу
продукцію, беручи на себе фінансові зобов'язання;
видавець - фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку
і випуск видання;

видавництво - спеціалізоване підприємство, основним видом
діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої
продукції;
видавнича організація - підприємство, установа або
організація, статутом якої поряд з іншими видами діяльності
передбачено підготовку і випуск у світ видавничої продукції;
видавнича продукція - сукупність видань, призначених до
випуску або випущених видавцем (видавцями);
виготовлювач видавничої продукції - фізична чи юридична
особа, що здійснює виготовлення замовленого тиражу видання;


Стаття 18. Видавництва, видавничі організації

Основною структурною ланкою у видавничій справі є видавництва
і видавничі організації різних форм власності.
Видавництво, видавнича організація діють на підставі своїх
статутів (положень), якими визначаються мета, завдання, функції та
порядок діяльності.
Забороняється створення і діяльність видавництв, у статутному
фонді яких більше 30 відсотків іноземних інвестицій.

Стаття 19. Гарантії прав видавництв і видавничих організацій

Права видавництв і видавничих організацій гарантуються
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Втручання державних органів, їх посадових осіб, громадських
організацій, окремих громадян в організаційно-творчу діяльність
видавців, а також цензура як контроль за ідеологічним змістом
видань забороняються. Відповідними органами контролюється лише
зміст інформації, що охороняється законодавством.

Стаття 20. Права та обов'язки видавця

Права та обов'язки видавця у відносинах з автором
(співавторами) твору в галузі науки, літератури і мистецтва, їх
спадкоємцями чи з особою, якій автори чи їх спадкоємці передали
авторські майнові права, чи з особами, яким належать права на інші
об'єкти права інтелектуальної власності, визначаються
законодавством України з питань інтелектуальної власності.
( Частина перша статті 20 в редакції Закону N 1407-IV ( 1407-15 )
від 03.02.2004 )
З урахуванням специфіки видавничої діяльності видавець має
право:
формувати власну видавничу програму, визначати масштаби і
тематичну спрямованість своєї діяльності;
використовувати випущену за власною тематичною програмою
видавничу продукцію для забезпечення статутної діяльності,
розповсюджувати самостійно видавничу продукцію або користуватися
послугами іншого розповсюджувача;
видавати як обнародувані, так і необнародувані твори науки,
літератури і мистецтва незалежно від їх призначення, жанру,
обсягу, а також способу відтворення, виражені в письмовій чи
будь-якій іншій формі, набувати невиключних або виключних майнових
прав на них;
приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на
підготовку і випуск у світ видань, надавати їм
редакційно-видавничі та інші послуги відповідно до профілю своєї
діяльності;
здійснювати купівлю-продаж видавничої продукції з метою
отримання прибутку, надавати послуги суб'єктам підприємницької
діяльності у роздрібній і оптовій торгівлі;
висувати у встановленому порядку видані видавцем твори науки,
літератури і мистецтва на здобуття державних, громадських,
міжнародних премій;
установлювати творчі та виробничі відносини, культурні
зв'язки з видавцями інших держав;
брати участь у роботі міжнародних організацій видавців,
представляти свою видавничу продукцію на національних і
міжнародних конкурсах, виставках, ярмарках.
Видавець зобов'язаний:
здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства
України, поважати права інших суб'єктів видавничої та
господарської діяльності;
сприяти утвердженню загальнолюдських гуманістичних цінностей,
розвиткові науки, культури, задоволенню духовних потреб
українського народу, ставитися з повагою до національної гідності,
національної своєрідності й культури всіх народів;
дотримувати норм авторського та патентного права, вимог
державних і міждержавних стандартів, інших нормативно-правових
актів, що регламентують видавничу справу;

контролювати своєчасне розсилання виготовлювачем обов'язкових
безплатних і платних примірників видань;
подавати у встановленому порядку державну статистичну
звітність, інформацію про випущені в світ видання;
відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення
законодавства.

Стаття 21. Права та обов'язки виготовлювача видавничої
продукції

Виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне
підприємство, інша юридична особа будь-якої форми власності,
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що
перебувають в Україні на законних підставах, або юридичні особи
іншої держави, які мають у своєму розпорядженні засоби
поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку.
Виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої
продукції за умови наявності у замовника документа про внесення
його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи. Без
такого документа приймаються до виготовлення лише видання,
зазначені у частині третій статті 12 цього Закону.

Умови та терміни виконання замовлення на виготовлення
видавничої продукції визначаються договором між її замовником і
виготовлювачем. Спори між замовником і виготовлювачем вирішуються
судом.
Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність
згідно із законодавством перед замовником за точне відтворення
видавничого оригіналу
, дотримання вимог щодо якості виконання
кожного примірника видання у замовленому тиражі, державних і
міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних
документів.
Виготовлювач не має права без дозволу замовника передавати
будь-кому, крім випадків, передбачених законодавством,
виготовлений тираж видання або його частину, видавничі оригінали,
макети, фото чи друкарські форми.
Виготовлення без дозволу замовника додаткового тиражу видання
не допускається.
Виготовлювач має право на видавничу діяльність після внесення
його до Державного реєстру з усіма правами та обов'язками,
передбаченими цим Законом для видавця.

На основании высшеизложенной информации необходимо провести экспертизу. Экспертиза проводится Государственной службой "УКРАИНСКОЕ АГЕНСТВО АВТОРСКИХ И СМЕЖНЫХ ПРАВ". Чтобы специалист дал полное заключение.
Тема Ваша очень хорошая, побольше бы тем по защите интеллектуальной собственности.
 
Да проще говоря всегда по делам связанным с авторскими правами судья назначает экспертизу, потому что эти вопросы требуют специальных знаний.
 
На основании высшеизложенной информации необходимо провести экспертизу. Экспертиза проводится Государственной службой "УКРАИНСКОЕ АГЕНСТВО АВТОРСКИХ И СМЕЖНЫХ ПРАВ". Чтобы специалист дал полное заключение.
Тема Ваша очень хорошая, побольше бы тем по защите интеллектуальной собственности.

Спасибо за совет. Я разговаривал с государственным инспектором по вопросам интеллектуальной собственности - он сказал, что может дать заключение по делу. Вы сослались на государственное предприятие
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Вопрос в том, на сколько объективны в оценках эти субъекты. Мне кажется, все ДП - уже давно в частных руках, а цена иска полмиллиона... Может тогда в НИИ Бокариуса?
 
Вопрос в том, на сколько объективны в оценках эти субъекты. Мне кажется, все ДП - уже давно в частных руках, а цена иска полмиллиона... Может тогда в НИИ Бокариуса?

Я считаю, что только в Бокариуса и только судебная экспертиза. Заключение специалиста по делу на полмиллиона? Есть территориальное распределение между институтами судебных экспертиз, установленное Минюстом, какой институт по каким регионам проводит экспертизы. По Харькову судебную экспертизу по авторским правам проводит Бокариуса и Киевский институт. А все остальное как доказательство проще оспаривается. Вэлыкэ прохання не путать заключение специалиста с судебной экспертизой.
А объективность - понятие субъективное.:D
 
В Бокариуса только...

У знакомого был опыт,заправка всеукраинского уровня судилась с региональной за товарный знак...названия называть не буду...чем закончилось не знаю...
 
есть еще один Киевский НИИ - хорошие специалисты, сколько денег попросят - не могу знать. це Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України. вот ссылка на их сайт -
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


там аккредитованные судебные эксперты есть. они пока одни из лучших, многие их любят и советуют
 
Требуются ли специальные знания ..."
Да, тебуются.
Требуется оооочень много специальных знаний!
И никто с тобой просто так ними делиться не будет.

Мордашка твоя на аватаре? Симпатичный)
 
Останнє редагування:
есть еще один Киевский НИИ - хорошие специалисты, сколько денег попросят - не могу знать. це Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України. вот ссылка на их сайт -
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


там аккредитованные судебные эксперты есть. они пока одни из лучших, многие их любят и советуют

п. 1.5 Инструкции о назнчении и проведении судебных экспертиз и экспертных исследований:
Експертизи та дослідження проводяться експертними
установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування
(перелік зон наведено в додатку).
Несоблюдение уже одной только этой рекомендации - лишний повод стороне подвергнуть сомнению экспертизу. В принципе, подвергнуть сомнению можно любую экспертизу, но несоблюдение этой рекомендации дает основания сомневаться в непредвзятости эксперта. Мол, чем вам по территории институт не такой?
Согласно Приложения № 2 к вышеназванной инструкции, по Харькову такую экспертизу могут провести только 2 института, оба подчинены Минюсту: Бокариуса и Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Другие институты в ходатайстве о проведении экспертизы - приключения на свою задницу.
ЗЫ:не забываем, что вопросы формулировать по ориентировочному списку, указанному в названной выше инструкции. Это также упростит доказывание.
 
Требуются ли специальные знания для решения спора, т.е. нужно ли проводить экспертизу.

Экспертиза-это как всегда на усмотрение судьи, но знайте что мнение специалиста заявленное одной из сторон или назначенная в суде экспертиза- это две разные вещи (об этом уже говорили).
Я бы посоветовал Вам по Вашему вопросу то что уже советовали- или ГосИнспектора или ДП УААСП
(представитель их в городе имеется) попробовать привлечь как специалистов для Вашего будущего суда.
Наверное Вам подумалось, что они взаимоисключающую справку выдадут Вашим оппонентам за процент от 500 тыщ?
сходите узнайте и нам здесь расскажите:D

И вот еще что...
Например (предположим;)), в 2010 году ответчик сделал оборот в
3 465 тыщ грн и официально показал убыток в 221 тысяч.
Хотеть с него 500 тыщ можно...
Но какие именно материальнофинансово выполнимые задачи Вы ставите перед собой и как будете их достигать?
На что я еще обратил свое внимание.
Вы убрали название и ФИО своего клиента, но оставили название типографий...
Это "натяк" стороне ответчика срочно банкротить предприятие?
Возможно мы все становимся участниками внесудебного давления на ответчика
:пиво:

PS
Лохматенько как то так получилось но может мне и показалось.
Авторов защищаете- а за это Вам респект.:yahoo:
 
Отрывок из иска: "відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб’єктів авторського права, законодавець надає автору право вибору способу цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.
У п. 42 Постанови пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав” від 04.06.2010 N 5 вказано: „Відповідно до пункту "г" частини першої статті 52 Закону N 3792-XII суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.
Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону N3792-XII, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі”.

Использовано незаконно 49 фотографических произведений и по тексту книги плагиат.
У меня в университете преподает гражданское право человек, который является управляющем партнером одной из харьковских фирм по защите интеллектуальной собственности, но на просьбу дать совет по этому делу - интеллигентно отказал дважды.
Авторы книги и издатели (Полтава и Сумы) являются ответчиками.
Огромное спасибо всем ответившим конкретно по экспертизе. Было важно узнать, что нужно заключение судебного эксперта, а не специалиста.
Ответчики ведут себя как наивные девочки, по вербальному и невербальному поведению видно, что они вообще не знали о существования авторского права и продолжають упорно нарушать, но это предмет и основания уже к другому иску :) О банкротстве они даже не задумываются к тому же мне нет дела до того, что с ними случится после решения суда. Один из ответчиков - заказчик и реализатор книг будет вынужден заплатить в любом случае, ибо цена иска несравнимо меньше стоимости предприятия.
 
Останнє редагування:
Есть такое лицо,забыл его фамилию,который пишет сборники для ответов на экзамены по правовым наукам, тупо копируя и сокращая отраслевые учебники преподавателей юракадемии, причем с теми же ошибками...уже давно все на него зуб точат))))
 
....
У меня в университете преподает гражданское право человек, который является управляющем партнером одной из харьковских фирм по защите интеллектуальной собственности, но на просьбу дать совет по этому делу - интеллигентно отказал дважды...
Как Вы думаете -
это его жадность за бесплатно Вас консультировать
или это всего лишь некомпетентность в этом вопросе?
 
О,Владимир Быкадоров...)
 
Нет, это другая личность. Думаю, он считает для себя не важным занятием, помогать студентам, в это время можно заниматься делом, которое реально может принести доход и в сжатые сроки.
 
Назад
Зверху Знизу