У 1921—33 роках Петровський керував роботою комітетів незаможних селян (комнезамів), діяльність яких спричинила розкол українського селянства за соціальною і політичною ознакою та сприяла проведенню руйнівної більшовицької політики на селі. Петровський, виконуючи, за дорученням більшовицької партії обов'язки «всеукраїнського старости», виступав офіційним рупором сталінської пропаганди.
