Под Харьковом разбирают на кирпичи старинную усадьбу - соцсети

Статус: Offline
Реєстрація: 26.11.2010
Повідом.: 46805
Под Харьковом разбирают на кирпичи старинную усадьбу - соцсети

16.07.2018 12:25
Под Харьковом разбирают на кирпичи старинную усадьбу - соцсети
На территории садово-паркового комплекса «Натальевка» в Харьковской области неизвестные разобрали на кирпичи старинную усадьбу.

Об этом сообщил очевидец Сергей Козуб на своей странице в Фейсбук.

Он сообщил, что при поездке в усадьбу сахарных магнатов Харитоненко Натальевку обнаружил свежие следы от грузовика, на который грузили кирпичи, из которых был построен старинный дом.

«Мало нам сгоревшей усадьбы Шидловских в Старом Мерчике, уничтоженного дома знаменитой семьи Синяковых? Кому нужно, чтобы Харьковщина лишилась еще одной исторической жемчужины?», - возмущается харьковчанин.



Пользователи соцсети в своих комментариях отмечают, что еще в мае усадьба стояла, тронутая только временем, а не людьми.

Следы вандализма совсем свежие, а еще две недели назад все было на месте, отметил Сергей Козуб.


 
Страну разобрали. . Народ насилуют....
 
Да все эти усадьбы давно разбирают на кирпичи. Я во всех был. Хотя в Натальевке состояние кирпичей оставляет желать лучшего. А так да, разбирать там можно много. Одна водонапорная башня чего стоит. Я когда был там, удивился как это еще стекла в оранжерее уцелели.
 
Так там одна башня осталась и одноэтажные остатки, пропитанные лекарствами. А кирпичи там знатные.
 
Натальевка это только начало, рядом Шаровка, оттуда везут в "Ахметовку" и "Порошенковку", ибо нынешнее качество кирпича жителей этих сел не устраивает.
 
:рл:

afdhh3.jpg


было весной

had7ab.jpg
 
Гидному народу гидни кирпичи для сарая
 
Только сегодня читала про замок в Чинадиево - единственный в стране архитектурный памятник, арендованный у государства неравнодушным человеком.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


Йосип Бартош сміливо може називатися єдиним успішним орендарем замку. Нещодавно цю тему досліджував журнал «Бізнес» – ще було лише ще дві спроби взяти замок у концесію, але вони закінчилися нічим. Лише Чинадіївському замку пощастило бути. Втім, Йосип Бартош стверджує, що це замок його обрав, а не навпаки, і саме замок вирішив бути.

— Вийшла стаття під заголовком «Йосип Бартош вважає, що в Україні замки і палаци будуть розквітати». Да, я так вважаю! Але при умові, що замки і палаци будуть давати у концесію таким людям, для яких в першу чергу важлива ідея. Бізнесмени не зможуть нічого зробити. Вони нароблять такої шкоди, котру через сто років ніхто не розгребе. Люди мають бути ідейні, котрі знають для чого вони ідуть, котрі дуже добре розуміють суть культури, для чого вона потрібна, як із нею тепер бути у сучасних умовах і на що робити наголоси. Ми дуже мріємо про те, що з’являться все ж таки нові бізнесмени під назвою «меценати». Точніше, це не нові бізнесмени, вони, ймовірно, старші за самих бізнесменів. Наша кінцева мрія та ціль, до якої ми ідемо – це максимально велику зону навколо замку зробити охоронною і створити державний заповідник, історико-архітектурний. От коли це буде зроблено, тоді наша мета буде виконана.

Йосип Бартош походить з Мукачева. Першу фінансову допомогу замку йому вдалося знайти не в Україні – один мільйон форинтів надало Угорське міністерство культурної спадщини. У відремонтованих кімнатах першого поверху Йосип Бартош влаштував музей, а з часом відкрив і бібліотеку. Там тепер містяться історичні артефакти та картини. Здебільшого це копії портретів і родинні герби колишніх власників замку в Чинадієві – княгині Ілони Зріні, графа Імре Тьокьолі, князя Ференца ІІ Ракоці, родини графів Шенгборн. Нащадок перших розбудовників, Янош Перені приїжджав для відкриття музейної експозиції.

— Мене сприймали у Чинадієві просто жахливо. Всі вважали, що це якийсь мільйонер-олігарх сюди приїхав і зараз тут все буде розносити. Але вони бачили, у яких умовах я сам живу. Ми з Тетяною жили на квартирі і всі бачили, що ми – як усі нормальні художники. Колись не було на вечерю, колись не було на хліб. Ми брали в борг і так жили всі ці роки, так живемо і тепер. От зараз перший місяць, як в нас є водогін у помешканні, а ціле десятиліття ми займали одну із кімнат замку без будь-яких зручностей. Воду носили у відрах. Тепер ми можемо відкрити кран і помити руки, це як досягнення. Взимку ніколи не вдавалося нагріти приміщення більше, ніж на +11 °С. Екскурсії з ранку до ночі, кожен день, без вихідних.

А про Натальевку из комментариев под постом в фб:
Неизвестно как сделать так, чтобы Облсовет рассмотрел хотябы обращение по поводу передачи усадьбы. НПП "Слобожанский" вполне способен сохранять эту территорию, а возможно, в дальнейшей перспективе и восстанавливать. Есть письма на облсовет от университета ХНУ, есть научные обоснования, письма от Министерства экологии и природных ресурсов, министерство Культуры и министерство Здравоохранения не против, собирались подписи от общественности. Но глухо...
 
Может когда и была Натальевка жемчужиной.Сейчас разве что на церковь посмотреть можно, да и то внутри ничего оригинального, одни стены.
 
Назад
Зверху Знизу