Стаття 572. Поняття застави
1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у
разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання,
забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок
заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього
боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Стаття 575. Окремі види застав
2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у
володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння
третій особі.
Стаття 577. Нотаріальне посвідчення договору застави та
реєстрація застави
3. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі
заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до
Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
4. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення
відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого
майна.
Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання,
забезпеченого заставою
1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою,
заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет
застави.
2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право
задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент
фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки,
відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання,
необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат,
понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не
встановлено договором.
Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави
1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за
рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на
предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у
встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором
або законом.
3. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця
заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене
майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання,
забезпеченого заставою.
4. У разі часткового виконання боржником зобов'язання,
забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави
зберігається в первісному обсязі.
5. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або
більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права)
або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне
право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він
зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом
застави.
Стаття 591. Реалізація предмета застави
1. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення,
провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не
встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета
застави з публічних торгів встановлюється законом.
2. Початкова ціна предмета застави для його продажу з
публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором
або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням
суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета
застави.
3. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися,
предмет застави може бути за згодою заставодержателя та
заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою
ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.
4. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не
покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму,
якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості
відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Стаття 1046. Договір позики
1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у
власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші
речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується
повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)
або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або
інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047. Форма договору позики
1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його
сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом
розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках,
коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
2. На підтвердження укладення договору позики та його умов
може бути представлена розписка позичальника або інший документ,
який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової
суми або визначеної кількості речей.
