Evricon
E
Раніше я працював тролем
Лично я в это не очень верю.. Особенно в то, что за всякую ерунду так много платят... Может кто-то признается?
Кстати, один из необходимых признаков "пользователя на ставке" должно быть стремление избегать бана.. А таких осторожных кандидатов можно здесь на пальцах пересчитать..
Лично я в это не очень верю.. Особенно в то, что за всякую ерунду так много платят... Может кто-то признается?
Кстати, один из необходимых признаков "пользователя на ставке" должно быть стремление избегать бана.. А таких осторожных кандидатов можно здесь на пальцах пересчитать..
Раніше я працював тролем. Наймали мене так: стукали в скайп і просили підтримати певний проект. Ми узгоджували час, кошторис, якість коментарів. Як правило, замовлення роблять політичні партії чи якісь громадські рухи. Його можуть сформулювати таким чином: «треба почати негативний тролінг на такому і такому виданні», приміром, бо це видання про них погано пише.
Цифри утровані, але якщо ви хочете їх почути, то хай буде так: коментарі середнього рівня коштують 400 доларів на місць для одного коментатора. В середньому одна людина пише 50 – 60 коментарів на день. Найвища якість вам обійдеться дорожче – 700 – 800 доларів. Бо це коментують політологи, соціологи, письменники, журналісти. Так, не від свого імені, але тим не менш у них гарна мова, вони добре формулюють думки, відтак продають високу культуру дискусії.
Перший тиждень кампанії замовник читає всі коментарі, дає свої рекомендації: тут лексика не така, тут брутальності додати…
Після того, як все узгодилося, люди починають працювати.
Щотижня клієнт отримує звіт – табличку з лінками і таймінгом. Потім робиться аналіз відвідуваності: зросла – не зросла. Так це працює.
Тепер я соціальний коментатор
Все, що я знаю: працюю з КПУ і гроші мені платить КПУ. Ми працюємо не заказушно: пишемо не політичні коментарі, а соціальні. Не тролимо, а висловлюємо свою думку.
Серед нас є ті, для кого це один з небагатьох варіантів заробітку. Приміром, у нас працює багато молодих мамочок, яким їсти щось треба, а їх ніде не беруть. Люди з проблемами опорно-рухового апарату. А є ті, які приробляють і самостверджуються. В основному, це люди, розчаровані в системі, у такий спосіб вони виливають душу.
З колегами спілкуємося постійно. У скайпі. Ділимося рецептами й корисними лінками. Знаємо, в кого які діти, скільки років, як їх звати, але один одного знаємо тільки по ніках. У мене є три ніки, під якими я працюю, вони за мною ходять з проекту в проекту. З усіх моїх колег знають, як мене звуть насправді, лише пара людей.
Анонімність є запорукою безпеки. Багато агресивних неадекватів, які готові не тільки погрожувати в коментах, а й голову настукати. Нащо це треба?
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі