Тема для души

Тема для души

итак как прошлую тему окончательно засрали, а еще я поняла, что здесь адекватных людей немного. Решила в общем этих адекватных людей поискать.

В чем суть темы:
давайте выкладывать тут стихи собственного сочинения. Думаю не у меня одной есть блокнотик со стихотворениями, который лежит и пылится)

НЕ критиковать, НЕ высказывать свое мнение, которое никому не интересно, НЕ оскорблять! А просто оставлять тут свои сочинения для прочтения)

Всем мир. Цем))

Реальність збуджує тишу,
Буденність затоплює дощ,
А ти знов шепотом тихим
Навшпиньках заходиш у душу.

Мрієш про щасливо й назавжди,
Мов пісня ллються слова,
А правда голками тиче
В голе незахищене тіло.

Досі кровоточать рани,
Порізи вбивають надію,
Гострим холодним лезом
Намертво рубиш мрію.

Вікном стікають краплі дощу,
Вони змиють нестерпний біль,
Коли ти знов шепотом тихим
Назавжди вийдеш на двір

Ну ребятушки, я не верю, что никто тут не пишет. Или все настолько стеснительные чтобы поделится?



Лучи солнца в затылок,
А впереди - прибой.
Скажи под шум моря,
Навсегда ли ты мой?

ну ладно, если не хотите или стесняетесь, то наслаждайтесь (ну или не наслаждайтесь) моими стихотворениями))


Это самый первый стих, и сейчас он кажется мне ужасно наивным))

Облака разрывает гром.
А что внутри? - внутри пустота.
Когда тихий услышишь ты стон,
Знай, это плачет моя душа.

Изнутри извергается лава,
Вдребезги бьются стекла и планы.
Когда до вечности остается минута,
Просто у нас опускаются руки.

Ласково, тихо шепчут нам ноты,
Поднимая ввысь и швыряя обратно.
Лесные звуки даруют надежду,
А потом обрывают крылья.

Закружлявши в вихорі життя
На землю падаєш
Без дихання
І світ близький
Далекий.

Давай просто полежимо
І трохи відпочинемо
Від метушні
Лайливої
Собаки.

Щоразу заганяє тебе в кут
Не лишивши часу
Для останнього
Слова
Тихого.

Випиває тебе повністю
Лишаючи лежати
Без шансів
На землі
Вмирати.

Зав’яжи мені очі і роби зі мною, що хочеш.
Я не буду пручатись, я не буду кричати.
Я буду твоєю, що би не сталось.

Люби мене сильно , люби мене ніжно.
Я буду твою і вдень і вночі.
Люби мене так, щоб хотілося ще.

Направо, наліво, назад і вперед.
Поколу, давай так з початку.
Під дивні звуки мелодії джазу
Малюєм доріжки життя.
Направо, наліво, вперед...знов збився,
Мале недолуге дитя.
Кружляй цей танок як вперше й востаннє
Під дивні мелодії джазу.
Малюй як раніше, і так як ніколи.
Танцюй як єдине життя.

AllAlina сказав(ла):

Зав’яжи мені очі і роби зі мною, що хочеш.
Я не буду пручатись, я не буду кричати.
Я буду твоєю, що би не сталось.

Люби мене сильно , люби мене ніжно.
Я буду твою і вдень і вночі.
Люби мене так, щоб хотілося ще.

Натисніть, щоб розгорнути...

Зв"язав тобі руки
закрив твої очі своїми руками
розкрив свої крила
та поніс обох в небо.........)))))))))

AllAlina сказав(ла):

давайте выкладывать тут стихи собственного сочинения.

Натисніть, щоб розгорнути...

Шел морозным странным полем
Человек обломок воли
Не пройти такое поле
Не изведав смертной боли
Разрывают на куски
Счастья жар да лёд тоски.
Разрезает мира пряник,
Жизни луч,
До смерти бани
Тянется слепой разрез,
Входит бог выходит бес.
За углом последним ждет
Запредельный сонный кот.
Не уйти от завтра пасти
Но сегодня наш черед!