Статус:
Offline
Реєстрація: 30.07.2007
Повідом.: 5196
Реєстрація: 30.07.2007
Повідом.: 5196
Вони живуть серед нас
У лапах сатанізму
22.10.2007, [15:46] // Релігієзнавство-дайджест //
Олеся СТОГНІЙ. – „Новий Погляд” // Львівський портал, 19 жовтня 2007 року
Вони живуть серед нас. Однак мало хто здогадується про їхнє існування. Їхня діяльність оповита таємничістю і виявляє деструктивний вплив на суспільство. Вони поклоняються іншому богові. Зло для них є добро.
Прихильники цього культу палять храми, плюндрують кладовища, нищать хрести, порушують спокій похованих. А ніч для них є часом здійснення кривавих замислів і проведення ритуалів. Їхня релігія – сатанізм.
В усі часи сатанізм мав прихований характер і тому вивчити його історичне становлення досить складно. Ідейним лідером сатаністів є випускник Кембриджа, окультист і автор низки «магічних книг» Алістер Кроулі (1875-1947). Під час сатанинських ритуалів він запровадив використання наркотиків. Він також активно практикував сексуальні оргії, які називав містеріями Ісіди та Адоніса. Під час чорної меси Кроулі вбив свого асистента за те, що той помилився. Крім того, він підтримував ідею принесення у жертву людини. Себе Кроулі називав «великим звіром» та «666». Свої ідеї він переніс у США. Його послідовник Антон Шандор Ла Вей 1966 року заснував Церкву Сатани у Сан-Франциско і написав «Сатанинську біблію». Церква Сатани стала першою офіційною діючою організацією сатаністів.
Перші сатанинські групи в СРСР з’явилися на початку 1980 року. Сплеск зацікавлення сатанізмом у деяких колах неформальної молоді виник після розпаду союзу і наявний сьогодні. Чи є в Україні, зокрема на Львівщині, представники цього культу? Чого нам чекати від діяльності сатаністів? Які наслідки їхній культ може нанести на суспільну психіку та на культурно-релігійне середовище країни? З цими питаннями «Погляд» звернувся до керівника ЛГО «Інститут дослідження тоталітарних релігій та релігієзнавства» Володимира Хміля.
- Якщо говорити про релігійні напрямки, які не мають поваги ні до живих, ні до мертвих, нехтують моральними нормами суспільства, та культурно-історичними пам’ятками, то тут найпростіше виділити діяльність як в Україні в цілому, так і на Львівщині, окремі групи сатанинського напрямку, переважно так званого «популярного», тобто не класичного сатанізму, - розповідає Володимир Хміль, керівник Інституту дослідження тоталітарних релігій та релігієзнавства. – Якщо говорити про градацію сатаністів, то тут справді існують їх різновиди. Є популярний, тобто не класичний сатанізм, який практикують переважно підлітки-самоучки. «Психопатичні сатаністи», які мають тягу до насилля, садизму, некрофілізму. Їх притягує сатанізм тому, що він виправдовує паталогічні відхилення і дає їм ідейне та ритуальне забарвлення. На противагу популярному, класичний сатанізм зазвичай має ознаки спадковості «окультних» та «сатанинських сімей», чітку організаційну та ієрархічну структуру. Представляють собою таємні малочисельні групи. Вони серйозно займаються окультизмом, жертвопринесенням і поклонінні сатані. До класичного, зазвичай релігієзнавці відносять так званий релігійний (поклоніння), а також окультний (досягнення окультних глибин) сатанізм. Перед камерами класичні сатаністи зазвичай не позують, представників «популярного сатанізму» рахують дітлахами, що лише бавляться в сатанізм, проте не знають, що воно таке. На мою думку, в більшості випадків так воно і є. Проте тут же хочу відмітити, що це явище нині ще не є достатньо глибоко вивченим через певні обставини.
За словами Володимира Хміля, «мораль» сатаністів ґрунтується не тільки на відкиданні і протиставленні християнства та юдаїзму, а й на ганебному його паплюженні. Всі православні обряди і молитви мають у сатаністів свої протилежні аналоги, схожі за формою. Тобто сатанізм - повна протилежність християнству. «Христос є вчителем, викладає теоретичні знання, а диявол виступає екзаменатором, випробовує засвоєння Христового вчення на практиці. Без християнства не було б і сатани. - пояснює пан Володимир, – Один відомий протестантський проповідник у свій час сказав, що сатана - це мавпа, що завжди копіює та намагається дразнити Бога. Проте сатанинський світогляд сповідує світ, у якому Богові переважно приписують тиранічні риси, а Люцифер виступає визволителем, що несе людству знання, силу, владу.
- Керує зборами сатаністів верховний жрець – «князь темряви». Під час зборів проводять ритуальні поклоніння сатані, каяття за добрі справи, трапези, молитви тощо. За трапезою настає «чорна меса» з певним ритуалом. Її розпочинають загальним колективним паплюженням Бога та Ісуса Христа, потім настає «богохульна служба», в якій використовують різноманітні релігійні предмети, як-от: чорні ряси, свята вода (розбавлена сечею), чорні свічки (виготовляють інколи з людського жиру), перевернуті розп’яття, смолоскипи з сірчаним пломенем тощо. Часто використовують украдені з християнських храмів предмети. Наприклад, сатаністи наповнюють чашу для причащання сумішшю вина і крові та розпивають її, передаючи по колу. Учасники «чорної меси» кремсають ножем проскури, а інколи «причащаються» чорними трикутними облатками. Використовують також молитовник (рукописний чи друкований), переплетений інколи в людську шкіру (часто шкіру нехрещеного малюка)… Особливого значення сатаністи надають знущання над хрестом та іншими символами християнства, щоб звільнитися, за їхнім переконанням, від страху перед цими символами. Цьому сприяє й те, що зібрання супроводжують найчастіше гнівом і люттю, мстивими закликами на адресу своїх ворогів, насамперед християн та їхніх пастирів, знищенням виготовлених із тканини чи воску ляльок, що символізують ворогів. Буває, що під час чи після таких «чорних мес» скоюють тяжкі злочини (скажімо, вбивство людини чи дитини як жертвопринесення сатані), - змальовує «Погляду» схему «богослужіння» класичних сатанистів Володимир Хміль, посилаючись на матеріали кандидата філософських наук, доцента С. А. Бублика.
В Україні сатаністи з`явилися у 80-ті рр. XX ст. як своєрідний антипод християнства. Нечисельні прихильники є й сьогодні. А саме, «Орден чорного кола», «Зірка смерті», «Партія сатаністів», «Церква Сатани», «Чорне братство», «Чорний орден», «Легіон темряви». За неофіційними даними, лише в Києві налічують більше двохсот прихильників сатанізму. Діють вони і в інших містах України. Зокрема, правоохоронні органи Запоріжжя викрили діяльність секти «Чорна зоря», яка в складі 20 осіб протягом двох років чинила безчинства на кладовищах, оскверняла могили, влаштовувала сексуальні оргії, приносила в жертву кішок і собак. У місті Сімферополі сатаністи здійснювали ритуальні вбивства. В Севастополі пошкодили статую розп`ятого Ісуса Христа біля храму Всіх Святих, осквернили храм. Львівські вандали поглумились над могилами в`язнів фашистського концтабору «Талергоф». Шабаші і «чорні меси» проходили на руїнах християнських базилік Херсонеського городища. В Одеській області сатаністи проникли в морг і обезголовили чотирьох мерців. Перелік можна продовжувати. Інші формування організаційно слабо об`єднані і діють як молодіжні екстремістські угруповання, чиї світоглядні пристрасті є віковим зацікавленням, яке з часом минає. Зазвичай, активна діяльність сатаністів спалахує двічі на рік: на Гелловін та у Варфоломіївську ніч. Саме в цей час вони плюндрують кладовища та здійснюють ритуальні дійства.
«Фактів порушення українського законодавства сатанинськими групами є вдосталь, - заявляє Володар Хміль, - ними переповнені офіційні сайти різних центрів дослідження культів та християнських церков. Що стосується нашого досвіду, то можу зазначити, що нещодавно до нас приходила з метою консультації група осіб, серед яких був юрист, за фактом спаплюження юними сатаністами-початківцями могил на кладовищі в одному з міст Західної України. З собою вони принесли колекцію фотографій молодих сатаністів-початківців, на яких молодики з сатанинською символікою позували перед камерою, катаючись на гойдалці, на могильних хрестах, зображаючи перевернуті розп’яття, та чинячи інші неподобства. Переважно такі групи сатаністів спеціалісти класифікують, як «популярний», адепти якого не є достатньо обізнаними в тому культі, який сповідують».
«Популярний сатанізм» розповсюджується по світі, і у нас, переважно завдяки музиці, зокрема поп та рок-культурі. «Сатаністи, підхопивши хвилю так званої хіпі, панк, поп, рок культури, вловили ті нотки протесту, що звучали в ній, та вирішили використати ці нові віяння на свою користь. Лідерами популярної сатанинської культури стали такі рок-групи, як „Гелловін”, „Блек Саббат”, тобто «Чорна субота». Навіть такий популярний гурт, як «Біттлз» не минув того, щоб похизуватися своїми зв’язками із сатаністами, - запевняє мій співрозмовник. - Часто у піснях деяких рок груп закодовані сатанинські гасла і підлітки їх слухають, навіть не підозрюючи небезпеки. Під впливом цього, переважно молодь стає адептом груп «популярного сатанізму», в розум та душу яких батьки не вклали інших духовних цінностей. Тому сатанізм стимулює молодь до хуліганської поведінки, особливо при поганому вихованні», - ділиться пан Володимир.
Про конкретну діяльність сатанинських груп в Україні, зокрема у Львівській області, мало що відомо. Офіційно сатанинські групи в нашій країні не зареєстровані, тому це питання мало досліджене. За даними правоохоронних органів, на сьогодні фактів порушення та вчинення злочинів сатаністами у Львові не виявлено. Хоча відомі випадки вандалізму кладовищ на Львівщині кілька років тому, зокрема у Дрогобичі, коли сатаністи виривали хрести з могил, та у перевернутому вигляді знову запихали їх у землю. Притягнути до відповідальності за скоєні злочини на релігійній основі сьогодні практично неможливо. Як зазначає прес-центр СБУ, «в Україні досі відсутній закон про захист громадян від шкідливого психологічного впливу деструктивних культів, який би регулював процедуру звернення до суду і доведення під час судового процесу фактів негативного впливу на парафіян». За словами керівника ЛГО «Інститут дослідження тоталітарних релігій і релігієзнавства» Володимира Хміля, в нашій державі релігійне законодавство – одне з найліберальніших у світі. Тому діяльність громад та розповсюдження літератури сатаністів, як і решти культів не розповсюджується законодавчо. Відтак, сатанізм в Україні почуває себе та розповсюджується хоч і повільно, проте дуже впевнено.
Посилання видалено
У лапах сатанізму
22.10.2007, [15:46] // Релігієзнавство-дайджест //
Олеся СТОГНІЙ. – „Новий Погляд” // Львівський портал, 19 жовтня 2007 року
Вони живуть серед нас. Однак мало хто здогадується про їхнє існування. Їхня діяльність оповита таємничістю і виявляє деструктивний вплив на суспільство. Вони поклоняються іншому богові. Зло для них є добро.
Прихильники цього культу палять храми, плюндрують кладовища, нищать хрести, порушують спокій похованих. А ніч для них є часом здійснення кривавих замислів і проведення ритуалів. Їхня релігія – сатанізм.
В усі часи сатанізм мав прихований характер і тому вивчити його історичне становлення досить складно. Ідейним лідером сатаністів є випускник Кембриджа, окультист і автор низки «магічних книг» Алістер Кроулі (1875-1947). Під час сатанинських ритуалів він запровадив використання наркотиків. Він також активно практикував сексуальні оргії, які називав містеріями Ісіди та Адоніса. Під час чорної меси Кроулі вбив свого асистента за те, що той помилився. Крім того, він підтримував ідею принесення у жертву людини. Себе Кроулі називав «великим звіром» та «666». Свої ідеї він переніс у США. Його послідовник Антон Шандор Ла Вей 1966 року заснував Церкву Сатани у Сан-Франциско і написав «Сатанинську біблію». Церква Сатани стала першою офіційною діючою організацією сатаністів.
Перші сатанинські групи в СРСР з’явилися на початку 1980 року. Сплеск зацікавлення сатанізмом у деяких колах неформальної молоді виник після розпаду союзу і наявний сьогодні. Чи є в Україні, зокрема на Львівщині, представники цього культу? Чого нам чекати від діяльності сатаністів? Які наслідки їхній культ може нанести на суспільну психіку та на культурно-релігійне середовище країни? З цими питаннями «Погляд» звернувся до керівника ЛГО «Інститут дослідження тоталітарних релігій та релігієзнавства» Володимира Хміля.
- Якщо говорити про релігійні напрямки, які не мають поваги ні до живих, ні до мертвих, нехтують моральними нормами суспільства, та культурно-історичними пам’ятками, то тут найпростіше виділити діяльність як в Україні в цілому, так і на Львівщині, окремі групи сатанинського напрямку, переважно так званого «популярного», тобто не класичного сатанізму, - розповідає Володимир Хміль, керівник Інституту дослідження тоталітарних релігій та релігієзнавства. – Якщо говорити про градацію сатаністів, то тут справді існують їх різновиди. Є популярний, тобто не класичний сатанізм, який практикують переважно підлітки-самоучки. «Психопатичні сатаністи», які мають тягу до насилля, садизму, некрофілізму. Їх притягує сатанізм тому, що він виправдовує паталогічні відхилення і дає їм ідейне та ритуальне забарвлення. На противагу популярному, класичний сатанізм зазвичай має ознаки спадковості «окультних» та «сатанинських сімей», чітку організаційну та ієрархічну структуру. Представляють собою таємні малочисельні групи. Вони серйозно займаються окультизмом, жертвопринесенням і поклонінні сатані. До класичного, зазвичай релігієзнавці відносять так званий релігійний (поклоніння), а також окультний (досягнення окультних глибин) сатанізм. Перед камерами класичні сатаністи зазвичай не позують, представників «популярного сатанізму» рахують дітлахами, що лише бавляться в сатанізм, проте не знають, що воно таке. На мою думку, в більшості випадків так воно і є. Проте тут же хочу відмітити, що це явище нині ще не є достатньо глибоко вивченим через певні обставини.
За словами Володимира Хміля, «мораль» сатаністів ґрунтується не тільки на відкиданні і протиставленні християнства та юдаїзму, а й на ганебному його паплюженні. Всі православні обряди і молитви мають у сатаністів свої протилежні аналоги, схожі за формою. Тобто сатанізм - повна протилежність християнству. «Христос є вчителем, викладає теоретичні знання, а диявол виступає екзаменатором, випробовує засвоєння Христового вчення на практиці. Без християнства не було б і сатани. - пояснює пан Володимир, – Один відомий протестантський проповідник у свій час сказав, що сатана - це мавпа, що завжди копіює та намагається дразнити Бога. Проте сатанинський світогляд сповідує світ, у якому Богові переважно приписують тиранічні риси, а Люцифер виступає визволителем, що несе людству знання, силу, владу.
- Керує зборами сатаністів верховний жрець – «князь темряви». Під час зборів проводять ритуальні поклоніння сатані, каяття за добрі справи, трапези, молитви тощо. За трапезою настає «чорна меса» з певним ритуалом. Її розпочинають загальним колективним паплюженням Бога та Ісуса Христа, потім настає «богохульна служба», в якій використовують різноманітні релігійні предмети, як-от: чорні ряси, свята вода (розбавлена сечею), чорні свічки (виготовляють інколи з людського жиру), перевернуті розп’яття, смолоскипи з сірчаним пломенем тощо. Часто використовують украдені з християнських храмів предмети. Наприклад, сатаністи наповнюють чашу для причащання сумішшю вина і крові та розпивають її, передаючи по колу. Учасники «чорної меси» кремсають ножем проскури, а інколи «причащаються» чорними трикутними облатками. Використовують також молитовник (рукописний чи друкований), переплетений інколи в людську шкіру (часто шкіру нехрещеного малюка)… Особливого значення сатаністи надають знущання над хрестом та іншими символами християнства, щоб звільнитися, за їхнім переконанням, від страху перед цими символами. Цьому сприяє й те, що зібрання супроводжують найчастіше гнівом і люттю, мстивими закликами на адресу своїх ворогів, насамперед християн та їхніх пастирів, знищенням виготовлених із тканини чи воску ляльок, що символізують ворогів. Буває, що під час чи після таких «чорних мес» скоюють тяжкі злочини (скажімо, вбивство людини чи дитини як жертвопринесення сатані), - змальовує «Погляду» схему «богослужіння» класичних сатанистів Володимир Хміль, посилаючись на матеріали кандидата філософських наук, доцента С. А. Бублика.
В Україні сатаністи з`явилися у 80-ті рр. XX ст. як своєрідний антипод християнства. Нечисельні прихильники є й сьогодні. А саме, «Орден чорного кола», «Зірка смерті», «Партія сатаністів», «Церква Сатани», «Чорне братство», «Чорний орден», «Легіон темряви». За неофіційними даними, лише в Києві налічують більше двохсот прихильників сатанізму. Діють вони і в інших містах України. Зокрема, правоохоронні органи Запоріжжя викрили діяльність секти «Чорна зоря», яка в складі 20 осіб протягом двох років чинила безчинства на кладовищах, оскверняла могили, влаштовувала сексуальні оргії, приносила в жертву кішок і собак. У місті Сімферополі сатаністи здійснювали ритуальні вбивства. В Севастополі пошкодили статую розп`ятого Ісуса Христа біля храму Всіх Святих, осквернили храм. Львівські вандали поглумились над могилами в`язнів фашистського концтабору «Талергоф». Шабаші і «чорні меси» проходили на руїнах християнських базилік Херсонеського городища. В Одеській області сатаністи проникли в морг і обезголовили чотирьох мерців. Перелік можна продовжувати. Інші формування організаційно слабо об`єднані і діють як молодіжні екстремістські угруповання, чиї світоглядні пристрасті є віковим зацікавленням, яке з часом минає. Зазвичай, активна діяльність сатаністів спалахує двічі на рік: на Гелловін та у Варфоломіївську ніч. Саме в цей час вони плюндрують кладовища та здійснюють ритуальні дійства.
«Фактів порушення українського законодавства сатанинськими групами є вдосталь, - заявляє Володар Хміль, - ними переповнені офіційні сайти різних центрів дослідження культів та християнських церков. Що стосується нашого досвіду, то можу зазначити, що нещодавно до нас приходила з метою консультації група осіб, серед яких був юрист, за фактом спаплюження юними сатаністами-початківцями могил на кладовищі в одному з міст Західної України. З собою вони принесли колекцію фотографій молодих сатаністів-початківців, на яких молодики з сатанинською символікою позували перед камерою, катаючись на гойдалці, на могильних хрестах, зображаючи перевернуті розп’яття, та чинячи інші неподобства. Переважно такі групи сатаністів спеціалісти класифікують, як «популярний», адепти якого не є достатньо обізнаними в тому культі, який сповідують».
«Популярний сатанізм» розповсюджується по світі, і у нас, переважно завдяки музиці, зокрема поп та рок-культурі. «Сатаністи, підхопивши хвилю так званої хіпі, панк, поп, рок культури, вловили ті нотки протесту, що звучали в ній, та вирішили використати ці нові віяння на свою користь. Лідерами популярної сатанинської культури стали такі рок-групи, як „Гелловін”, „Блек Саббат”, тобто «Чорна субота». Навіть такий популярний гурт, як «Біттлз» не минув того, щоб похизуватися своїми зв’язками із сатаністами, - запевняє мій співрозмовник. - Часто у піснях деяких рок груп закодовані сатанинські гасла і підлітки їх слухають, навіть не підозрюючи небезпеки. Під впливом цього, переважно молодь стає адептом груп «популярного сатанізму», в розум та душу яких батьки не вклали інших духовних цінностей. Тому сатанізм стимулює молодь до хуліганської поведінки, особливо при поганому вихованні», - ділиться пан Володимир.
Про конкретну діяльність сатанинських груп в Україні, зокрема у Львівській області, мало що відомо. Офіційно сатанинські групи в нашій країні не зареєстровані, тому це питання мало досліджене. За даними правоохоронних органів, на сьогодні фактів порушення та вчинення злочинів сатаністами у Львові не виявлено. Хоча відомі випадки вандалізму кладовищ на Львівщині кілька років тому, зокрема у Дрогобичі, коли сатаністи виривали хрести з могил, та у перевернутому вигляді знову запихали їх у землю. Притягнути до відповідальності за скоєні злочини на релігійній основі сьогодні практично неможливо. Як зазначає прес-центр СБУ, «в Україні досі відсутній закон про захист громадян від шкідливого психологічного впливу деструктивних культів, який би регулював процедуру звернення до суду і доведення під час судового процесу фактів негативного впливу на парафіян». За словами керівника ЛГО «Інститут дослідження тоталітарних релігій і релігієзнавства» Володимира Хміля, в нашій державі релігійне законодавство – одне з найліберальніших у світі. Тому діяльність громад та розповсюдження літератури сатаністів, як і решти культів не розповсюджується законодавчо. Відтак, сатанізм в Україні почуває себе та розповсюджується хоч і повільно, проте дуже впевнено.
Посилання видалено
Ну у Кроили есть конечно некоторые роботы которые для масс категорически не приемлемы, но это не должно касаться профанов потому что они предназначены не для них, а в остальном как всегда страшилки.
