lirik

Мур

Привіт!
Статус: Offline
Реєстрація: 23.10.2005
Повідом.: 4
на суд общесвенности... не столь литературные достоинства, сколь настроение
если кто-то не знает или не любит украинский - ничего жизнено важного не потеряете, хотя знание языка здесь вообще не требуется


ШАЛ ДУШІ ТВОЄЇ

Коли твоє серце дико б’ється вночі,
Ловить подих зимний,
Будить погляд дивний,
Ватру розпали, мені тоді кричи,
Я тебе почую.

Навіть то не голос в вишині бринить –
Серця стук шалений,
Крові біг буремний,
Спів душі твоєї, що летить в блакить,
Я її вполюю.

Це твоє бажання, більше за кохання,
Душі твоїй мало вже місця до неба.
Ця твоя мета, більша за життя,
Темрява лиш знає, що тобі треба.

*** ***
ЧОРНА КРИНИЦЯ

Хочеш взнати таємницю?
То піди знайди криницю.

Ти піди у темну хащу,
Зазирни дракону в пащу,
Чи в безодню зістрибни.
Чорну Криницю знайди!

Що таке душа?
Де знайти відповідь на це питання?
Краще поспішай!
Ця твоя спроба вже буде остання...

Ти зайди туди, де тобі не треба бути,
Ти збуди того, хто навіки мав поснути.
Може він не дасть відповіді на питання,
Але ця твоя спроба вже була остання!..

Це не те, що ти хотів дізнатись,
Це не те, про що забути мушу,
Та не взмозі більше ти ховатись,
Що пішов по скарб, а втратив душу.
 
Интересно....прямо как у Тараса Чубая..

Коли до губ твоіх лишаеється пів-подиху
Коли до губ твоіх лишаеється пів-кроку...
 
2 Мур

Дуже сподобались душа віршів і почуття, які від них ідуть. Трохи несподобалась рима, але вважаю, що автор зможе прочитати свої вірші так, що будь-яка людина закохається у них (знову ж таки, якщо є душа й почуття). Тому, дуже гарно! Вірші сподобались! :клас: :пиво: ;)

А це мій вірш, що показує теперішній стан моєї душі. :)

Вже й не знаю, що писати...
Більш немає в мене дум
Й залишається чекати,
Доки пройде вічний сум.
Я сумую і не знаю
Чому? Адже добре все.
Й випиваю кавачаю,
Котру Океан несе.
Може справа в Океані?
Досить часто він сумний...
І тому знаходжусь в стані
У якому нема мрій...
А можливо потребую
Якісь нові почуття
І тоді я знов почую
Голос мудрого життя.
Та вже годі міркувати,
Чому я пішов на дно.
Треба трохи почекати
Й навстіж відчинить вікно.
Щоб до мене залетіли
Добрі згадки та думки
І у серці моїм жили
Без оглядок на роки...

Дякую за увагу.
 
Назад
Зверху Знизу