Я вот нашел такое решение, не касательно этого дела, а вообще по убыткам: ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.10 Справа № 9/78
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого –судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, б/н від 24.03.10 р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 24.12.2009 р.
у справі № 9/78 (суддя –Данко Л.С.)
за позовом Приватного підприємства "КуДі", м. Львів
до Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, м. Львів
про визнання використання знаку для товарів та послуг "OPTICUM" відповідно свідоцтва НОМЕР_3 Суб"єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_2 неправомірним; зобов’язання Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 не використовувати знак для товарів та послуг "OPTICUM", відповідно до свідоцтва на знак для товарів та послуг НОМЕР_3; стягнення з Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 матеріальних збитків в розмірі 40 720,00 грн.; стягнення з Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. та стягнення судових витрат
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явились;
від відповідача: ОСОБА_2 –паспорт (серія НОМЕР_1 виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області від 08.12.1997 р.), ОСОБА_3 –представник (довіреність зареєстрована в реєстрі за №3-235 від 15.05.2009 р.);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.12.2009 р. у справі №9/78 задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "КуДі", м. Львів (надалі –Позивач) до Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, м. Львів (надалі –Відповідач), визнано неправомірним використання знаку для товарів та послуг "OPTICUM" відповідно свідоцтва НОМЕР_3 Суб"єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_2. Зобов"язано СПД-ФО ОСОБА_2 (м.Львів, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР: 20017623520, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2, видане 13.12.2004 р.) не використовувати знак для товарів і послуг "OPTICUM" відповідно до свідоцтва на знак для товарів та послуг НОМЕР_3. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2 (п.і. 79037, АДРЕСА_1, фактична адреса: 79037, АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2, видане 13.12.2004 р., реєстраційний номер фізичної особи –підприємця ЄДР:20017623520) матеріальних збитків в розмірі 63 000,00 грн., моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., 707,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в порушення вимог ст. 157 Господарського кодексу України та ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів та послуг"Відповідач неправомірно здійснював реалізацію ресиверів для прийняття супутникових каналів з нанесеним знаком для товарів та послуг "OPTICUM", яке за висновком судової експертизи є схожим настільки, що їх можна сплутати з знаком для товарів і послуг "OPTICUM" за свідоцтвом України НОМЕР_3, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України громадянину ОСОБА_4, який в свою чергу передав в оплатне користування знак Приватному підприємству "КуДі"згідно ліцензійного договору, а тому використання такого Відповідачем є неправомірним і згідно ст. 224 Господарського кодексу України останній зобов"язаний відшкодувати Позивачу збитки, завдані неправомірними діями.
Не погодившись з прийнятим рішенням, СПД-ФО ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить таке скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не прийнято до уваги ту обставину, що згідно повідомлень ТзОВ "Глобо Польська", - товари під торгівельною маркою "OPTICUM" продаються в Україні ще з 21.12.2005 р. 01.01.2006 р. ТзОВ "Глобо Польська"та фіртою "КуДі"укладено контракт 03/ЕХ/06 на реалізацію продукції, зокрема тюнерів під торгівельною маркою "OPTICUM". Дана обставина тісно могла вплинути на рішення по даній справі.
Крім того, Відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, чим був позбавлений можливості навести свої доводи, міркування та заперечення на позов, що у відповідності до вимог п. 2, 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення суду.
Позивач у відзиві на позов заперечує доводи апеляційної скарги, зазначає, що Відповідач неодноразово був присутнім в судових засіданнях, та подавав суду різноманітні документи та узгоджував питання експерту, а тому вважає покликання останнього на ст. 104 Господарського процесуального кодексу України безпідставними.
Крім того, Відповідач реалізував продукцію з порушенням вимог ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", а надані копії накладних не встановлюють за Відповідачем права попереднього використання знаку, не підтверджують зв"язку між реалізованим товаром і наданими останнім документами, а тому Позивач вважає рішення місцевого господарського суду об"єктивним, мотивованим, прийнятим з дослідженням усіх обставин справи, просить залишити таке без змін.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін в попередньому судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
11.06.2007 р. Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України громадянину ОСОБА_4 видано свідоцтво НОМЕР_3 на знак для товарів та послуг "OPTICUM" для 9, 37, 38 класів МКТТ (зокрема виробництво та встановлення пристроїв для приймання супутникового телебачення) (Т-1, а.с.13-16).
12.06.2007 р. громадянином ОСОБА_4М та ПП "КуДі"укладено ліцензійний договір згідно з п.2 якого Ліцензіар (ОСОБА_4М.) передає невиключне право використання знаку для товарів та послуг "OPTICUM" відповідно до Свідоцтва на знак для товарів та послуг НОМЕР_3, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 11.06.2007 р. (Т-1, а.с.13-16).
25.10.2007 р. громадянин ОСОБА_2 реалізував 200 тюнерів марки "OPTICUM 4100" гр. ОСОБА_5, попередньо придбавши такі на ринку "Калинівський"в м. Чернівці (Т-1, а.с.19).
08.08.2008 р. по даному факту, після неодноразового скасування постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, була порушена кримінальна справа дізнавачем СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Поляковим І.Б. (Т-1, а.с.17).
10.04.2009 р. ПП "КуДі"звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом про захист прав інтелектуальної власності шляхом визнання неправомірним використання знаку для товарів та послуг "OPTICUM" СПД ОСОБА_2, заборони використання такого; стягнення моральних та матеріальних збитків, який рішенням місцевого господарського суду від 24.12.2009 р. задоволено з врахуванням заяви від 15.12.2009 р. про збільшення позовних вимог.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Право інтелектуальної власності –це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об"єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим Законом (ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України). До об"єктів інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (ст. 420 Цивільного кодексу України, ст. 155 Господарського кодексу України).
Право на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом. Свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків правомірного використання торговельної марки без його дозволу (ст. 157 Господарського кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи (Т-1, а.с.13) власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_3 "OPTICUM" зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знак для товарів і послуг 11.06.2007 р. є громадянин ОСОБА_4, який 12.06.2007 р. ліцензійним договором (Т-1, а.с.13-16) передав ПП "КуДі"невиключне право використання знаку для товарів та послуг "OPTICUM", що відповідає вимогам ч. 4 ст. 426 Цивільного кодексу України.
Використання об"єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.
Способи використання знаку для товарів і послуг визначені в ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг". Зокрема, використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску пов"язану з цим, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування його для продажу, пропонування його для продажу, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).
В даному випадку мав місце факт продажу Відповідачем ресиверів для прийняття супутникових каналів у кількості 200 штук з нанесеним знаком для товарів та послуг "OPTICUM", чого останнім і не заперечується.
Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, іншим законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України). Способи захисту права інтелектуальної власності визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема припинення дії, яка порушує право, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів та послуг"свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 20 цього Закону на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов"язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
Згідно висновку №569 судової експертизи об"єктів інтелектуальної власності від 12.10.2009 р., науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (Т-1, а.с.135-157), позначення "OPTICUM" на серверах для прийняття супутникового телебачення та упаковці до них, що були вилучені у СПД ФО ОСОБА_2 є схожим настільки, що їх можна сплутати з знаком для товарів і послуг "OPTICUM" за свідоцтвом України НОМЕР_3, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерством освіти і науки України громадянину ОСОБА_4 Розмір заподіяних матеріальних збитків ПП "КуДі"та ОСОБА_4 внаслідок неправомірного використання знаку для товарів та послуг, зареєстрованого відповідно до свідоцтва України НОМЕР_3 складає 201 000 грн. та 63 000 грн. відповідно.
Покликання ПП ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на незнання тієї обставини, що придбаний, а згодом реалізований ним товар, охороняється свідоцтвом, виданим ОСОБА_4, не може бути підставою звільнення останнього від відповідальності в силу закону.
Також Скаржник покликається на ту обставину, що товари під торговельною маркою "OPTICUM" продаються в Україні ще з 21.12.2005 р., однак ним не надано ні місцевому господарському суду, ні Львівському апеляційному господарському суду документів, які б засвідчували право власне Відповідача на реалізацію даних товарів.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про порушення Відповідачем прав інтелектуальної власності Позивача щодо використання знаку для товарів та послуг "OPTICUM" відповідно до свідоцтва НОМЕР_3.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов"язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Вирішуючи даний спір про стягнення збитків, господарський суд з"ясував правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарським судом встановлено, що обов"язок боржника відшкодувати збитки, виник із позадоговірної шкоди, тобто, від зобов"язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).
За таких обставин, при вирішенні спору господарський суд керувався нормами ЦК України та ГК України щодо відшкодування позадоговірної шкоди.
Загальними положеннями про відшкодування шкоди (ст. 1166 Цивільного кодексу України) передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі, разом з тим, позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала, відповідно до статті 1166 ЦК України.
Отже, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правовідношення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв"язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з абзацом 2 ч. 3 цієї статті передбачено, що особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Право власника об'єкта інтелектуальної власності, або уповноваженої ним особи, на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення права інтелектуальної власності передбачене ст. 16 Цивільного кодексу України, що кореспондується з п.2 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", яким також встановлено, що обов'язком порушника є відшкодування власнику свідоцтва заподіяних збитків.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Відповідачем, останній здійснив реалізацію 200 ресиверів для прийняття супутникових каналів. Для визначення майнової шкоди ПП "КуДі"судовий експерт використав дані, що містяться в копії постанови від 15.06.2009 р. та матеріалах кримінальної справи №140-2221(Т-1, а.с.155-156) та встановив, що розмір такої за умови реалізації партії товару по середній ринковій ціні 315,00 грн. становить 63 000 грн. На таку ж суму Позивач і оцінив завдані йому збитки, що не суперечить вимогам ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в результаті неправомірних дій Відповідача у кінцевого споживача формується недовіра до даного знаку у зв"язку з низькою якістю продукції, відсутністю україномовної інструкції та будь-якої інформації на державній мові, інтерфейсу приладів, що в свою чергу призвело до приниження ділової репутації ПП "КуДі", яка не здійснює обслуговування даної продукції, посягання на фірмове найменування, товарний знак, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
З огляду на висновок судової експертизи №569 від 12.10.2009 р., в якому зазначено, що розмір заподіяних матеріальних збитків ПП "КуДі"внаслідок неправомірного використання знаку для товарів і послуг, зареєстрованого відповідно до свідоцтва України НОМЕР_3, складає 201 000,00 грн., місцевий господарський суд вірно задоволив вимоги позивача про стягнення з Відповідача 50 000 грн. моральної шкоди.
Щодо покликань Скаржника на неналежне повідомлення останнього про розгляд справи, судова колегія зазначає, що провадження у справі порушено 14.04.2009 р. В подальшому ухвалами суду (Т-1, а.с.57, 79, 82, 87, 95, 115) розгляд справи неодноразово відкладався.
З повідомлення про вручення №4953128 (Т-2, а.с.3) вбачається, що Відповідачем одержано ухвалу місцевого господарського суду від 27.11.2009 р., якою поновлено провадження у справі після проведення судової експертизи.
За таких обставин судова колегія не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, які в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення.
Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень чого Скаржником не зроблено.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з’ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 24.12.2009 р. у справі №9/78 залишити без змін, апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, б/н від 24.03.10 р. - без задоволення.
2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109- 110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 9/78 повернути Господарському суду Львівської області.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
Мурська Х.В.
