В 1991 році багато людей цілком щиро вірили в те, що державна незалежність і запровадження демократичних свобод дадуть можливість наблизити рівень життя до європейського рівня і розв’язати інші проблеми, які стоять перед країною. Але 25 подальших років вільних виборів, парламентської демократії і свободи преси привели до того, що життя в країні лише погіршилось, а заключною крапкою став прихід до влади нинішньої «команди реформаторів» з Турчиновим, Яценюком та Порошенко на чолі, які довели країну до рекордного падіння життєвого рівня населення, територіальних втрат і війни.
Цілком можливо, що демократично обраний парламент, свобода слова та інші демократичні свободи є тим знаряддям, які дійсно ведуть до процвітання і добробуту, але це можливо лише в умовах миру, коли розв’язано всі інші гострі проблеми. А коли країна перебуває в надзвичайних обставинах людині, які захоче вивести країну з кризи, потрібні будуть надзвичайні, або диктаторські повноваження.
Проте диктаторські повноваження є занадто сильною зброєю, щоб їх давати всім підряд; в руках цілеспрямованої і порядної людини дійсно, диктаторські повноваження дозволять протягом короткого часу добитися в країні радикальних перетворень, а якщо ці повноваження будуть надано брехуну і пройдисвіту, то це лише погіршить ситуацію.
