Вірші

Вірші

Чи є хтось на форумі хто пише українською?
Залишайте свої творіння тут, з радістю буду читати
і думаю буде цікаво іншим...

Ось дещо моє:

Зіронька мого життя

Чарівна зіронька життя
Над обрієм вночі зійшла.
Моє чарівне відкриття,
Вона мене в полон взяла.

Я як дитина радий був,
Хоча мене відволікали,
Я все одно її почув -
Її уста співали!

Блиск сяйвом очі поглинав.
Моя струнка тополя!
Як довго я її шукав,
Звела ж нас мабуть доля.


Бо в нас є надії...
Кожен день о шостій ранку,
Прокидаємось на світанку.
Голова болить, в животі бурлить,
А у вухах щось доки так шумить.

Тисячі людей їдуть на метро,
Відчуває кожен на собі то.
Що чекати нам від майбутнього,
Кожен день дає щось незабутнього.

Бо в нас є надії,
Кольорові мрії,
Друзі незабутні,
Плани на майбутнє.

Перша пара на шостому поверсі,
повний ліфт, сонні очі та голоси.
Спати хоче кожен, але не може,
Поможи навчатися, любий Боже.

Новий Рік зустрінемо і поринемо,
У літературу, в слов'янську культуру.
Іспити здамо - відпочинемо,
Прогресивні вірші напишемо.

Бо в нас є надії,
Кольорові мрії,
Друзі незабутні,
Плани на майбутнє.
27.12.04

Дякую, що вам сподобалось!
Якщо ні, то напишіть краще!

Пiдходить до хати
Мурло волохате
Де спить на лавцi Петрусь

Я з'їм твою мамку
Я з'їм твого татку
А потiм за тебе вiзьмусь

Рученьки - кхи, ниженьки - кхи
Висмокчу очi - спокійної ночi (c)

"Бо в нас є надії..." - это песня?
Интересно, какой там мотив прилагается (партитуры желательно нотами или хотя-бы типа дуц-пумс...)

П.С. звиняйте, що не мовою...

Будь ласка, не кличте мене,
Адже я не можу вернутись
Можливо, колись це мине
І тоді я зможу звернутись
До Вас, мої любі зірки,
Котрим я довірив всю душу,
А поки - латаю дірки,
І з іншими жити я мушу...

Прошу, відпустіть мене, please,
Не хочу я тут залишатись
Лиш хочу знайти десь той ліс,
В якому би міг сподіватись
На Вашу Любов, співчуття,
На Вашу підтримку безмежну,
Згадаю усі відчуття,
Забуду біду незалежну.

Будь ласка, дозвольте втекти,
Дозвольте прожити цю долю
І най будуть слози текти,
Та серце вже рветься на волю...

Мабуть я до Вас повернусь,
Кохані, колись, мною Зорі
Та я не один Вам всміхнусь,
А з Той, котра теж вже на волі!

Strom сказав(ла):

"Бо в нас є надії..." - это песня?
Интересно, какой там мотив прилагается (партитуры желательно нотами или хотя-бы типа дуц-пумс...)

П.С. звиняйте, що не мовою...

Натисніть, щоб розгорнути...

та нічого... Ми ж розуміємо.
Цю пісню в не аби якій якості можна скачати Посилання видалено

П.М. Lirik, дуже гарний вірш!

Ось ще дещо моє...

Вічне кохання

Не жени мене, за те що я кохаю,
Не лякайся слів, не тримай птахів.
Квіти на лугах тобі я розпускаю,
Відлітаю вітром до твоїх країв.

Через негаразди ми пройдемо разом,
Взимку наше щастя відігріє сніг.
І колись нам діти скажуть за сніданком,
Що кохання наше передалось їм...

Наше щастя - вільна Україна,
І в усьому світі про це знають.
Краща за усі, мабуть, країна,
Кожен де і кожного кохають.

Мої делька віршів:
Вона...
Вона як сон,
Що бачу я щоночі –
Печальна, лагідна і добра водночас.
Вона як сонце,
Що зігріє душу,
Щоб враз пропав весь смуток із життя.
Вона як зорі, небо та повітря,
Бо то є вічне благо на Землі?
Вона як море –
Чиста та й привітна,
І цим вона подобається мені.
Вона як квіти,
Що цвітуть улітку,
Бо то є цвіт прекрасної душі.
Вона як вогник –
Ніжна і тендітна…
О боже, як звуть її?

5 грудня 2005


Ії серце укрите поцiлунком
Ії серце укрите поцiлунком,
Воно волає вiд життя.
І бiль у гловi доволi лунка
Веде, зараза, до "кiнця"...

Вiршi коли читаю - серце плаче,
Збагнути я неможу в котрий раз
Чому душа її така гаряча
Пливе по хвилi бруду та образ...

Я б запросив її на чашку кави
Да побалакав про життя...
Проте дороги нашi рiзнi - ми це знаєм,
Ведуть вони до забуття...

27 сiчня 2006


Я вiрю в майбутнє твоє Україна
Ти не була розбещена як дiва,
Сини твої боролись за життя,
Я вiрю в майбутнє твоє Україна,
Бо я покiрне i миле дитя!

Я вiрю у силу твою, моя нене,
I низько вклоняюсь у ноги тобi,
I волею серця безмежно радiю,
Коли я вбачаю свiтанки твої!

Ти є найкраще мiсце у свiтi,
Тебе не зламати повiк!
Кохають тебе твої дiти...
Кохати i будуть повiр!

1 февраля 2006

2 Nemez

Дякую, що сподобався вірш. Мені "Вічне кохання" також ! Тому згоден з

Ще один мій віршик

Навчіть мене, будь-ласка, жити!
Адже це важко на Землі.
І кожен день уверх злетіти
Бажаю. І чому всі дні
Ходжу та мрію про щось дивне?
Усюди бачу лиш добро.
А де ж поділось негативне?
А де ж поділося зеро?
Не може бути в світі так,
Що всюди добре і прекрасне.
Повинен бути й інший смак,
І разом з тінню – Сонце ясне.
Та врешті-решт все йде як треба
І ми лише є Божі діти
Бажаємо торкнутись неба,
І лиш тоді навчитись жити...

Не спромiгся дочитати, бо вiршi