И с таким иском как было сказано,что выиграть нельзя-полный бред. На самом то деле не оч сложное дело,
ТС,мой совет,обязательно в иске укажите свидетелей,которые могут подтвердить Ваши слова. соседи,друзья,даже Ваш муж.
С таким иском (о лишении родительстких прав) "выиграть" можно, но с таким обоснованием - вряд ли.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
04 жовтня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого –судді - Бородіна М.М.,
суддів: - Гальянової І.Г.,
- Сілантьєвої Е.Є.,
при секретарі - Григоренко К.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - Орган опіки і піклування про позбавлення батьківських прав,-
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулася у суд із позовною заявою в інтересах ОСОБА_6 в якій просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_5.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 01 червня 2007 року вона уклала шлюб із відповідачем по справі –ОСОБА_5, від якого 11 жовтня 2007 року народилася спільна донька - ОСОБА_6. Весь час дитина проживає із матір’ю та знаходиться на її утриманні. Протягом останніх трьох років відповідач не приймає участі у вихованні доньки, не цікавиться нею, не відвідую дитину ні в дома, ні в дитячому садочку, не цікавиться станом її здоров’я. Крім стягнених аліментів, які виплачуються невчасно і не в повному обсязі, відповідач ніякої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Фактично вихованням дитини займається лише позивач за допомогою власних батьків, з якими і проживає разом. Відповідач не виконує своїх батьківських обов’язків, від будь-якого спілкування з дитиною самоусунувся. Дитина до батька жодних родинних почуттів не відчуває.
У зв’язку sз вищевикладеним, ОСОБА_4 просила суд вирішити питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно його доньки –ОСОБА_6.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач на протязі останніх трьох років не цікавиться дитиною, матеріально не допомагає.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що шлюб між ним та позивачем розірвано. Від шлюбу народилася дитина –ОСОБА_6, яка проживає разом із позивачем. Відповідач неодноразово наголошував на тому, що при його намаганнях зустрітися із дитиною, ОСОБА_4 йому постійно перешкоджає, не впускає до квартири, не повідомляє в якому саме дитячому закладі перебуває дитина. Стосовно аліментів пояснив, що утворена заборгованість виникла внаслідок тимчасової відсутності роботи у зв’язку із погіршенням стану здоров’я. Але при першій же нагоді відповідач дитині матеріально допомагає.
Третя особа –Орган опіки та піклування надала суду заяву про розгляду справи за його відсутності та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 липня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 –відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та постановити нове яким заявлені у суді першої інстанції вимоги –задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на істотні порушення районним судом матеріального та процесуального права, зокрема на ту обставину, що судом не досліджений висновок Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та з’ясувавши думку осіб, які з’явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується сторонами, що 01 червня 2007 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого 11 жовтня 2007 року народилася спільна донька ОСОБА_6 (а.с. 14).
16 грудня 2008 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, що піддержується Свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 15).
Позивач вказує, що батько дитини самоусунувся від виконання батьківських обов’язків, з донькою відносин не підтримує, не бере участь у її вихованні, злісно ухиляється від сплати аліментів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати або батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю. Використання такого засобу впливу на батька можливо лише тоді, коли достеменно відомо та встановлено ґрунтовні факти ухилення батьків від виховання та спілкування з дитиною.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позивачкою в суді першої інстанції не надано доказів, які можуть свідчити про вкрай негативну поведінку ОСОБА_5 по відношенню до власної дитини, не встановлено фактів злісного ухилення від виконання батьківських обов’язків та небажання приймати участь у вихованні дитини.
Посилання апелянта на висновок Управління у справах дітей департаменту праці та соціального політики виконавчого комітету Харківської міської ради від 06 квітня 2011 року, яким визнано за доцільне позбавити батьківських права ОСОБА_5 відносно доньки ОСОБА_6 не може сприйматися колегією суддів апеляційного суду як беззаперечний доказ вини ОСОБА_5 в ухиленні від виховання своє доньки.
З пояснень відповідача, вбачається, що він позбавлений можливості приймати участь у вихованні з дитиною та турбуватися про неї, оскільки позивач ОСОБА_4 всіляко перешкоджає йому у зустрічах з дитиною.
ОСОБА_5 також підтвердив в судовому засіданні, що він має бажання піклуватися про дитину, допомагати їй матеріально, забезпечувати належні умови життя.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких підстав для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 липня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий –суддя:
Судді:
так,что оплата последних явно не аргумент,вот только непонятно,обращались ли Вы в органы опеки и попечительства?оч важным для дела является их решение совета о целесообразности лишения
удачи Вам. И счастья, и здоровья Вашему мужу,принявшего ребёнка как родного!Вот такие Мужчины заслуживают уважения!