Статус:
Offline
Реєстрація: 29.06.2012
Повідом.: 1041
Реєстрація: 29.06.2012
Повідом.: 1041
Автопробіг на підтримку військових 7.09.2014
Автомайдан Харків запрошує на Автопробіг для підтримки бойового духу наших військових. Їдемо до частини військ протиповітряної оборони, що базується у Великому Бурлуці. Ці хлопці захищатимуть Харків від нападу з повітря, якщо ПТН ПНХ не облишить своїх планів.
В програмі нашого пробігу – концерт співачки Ірини Балабай
Кожен охочий може захопити з собою щось приємне для хлопців, наприклад, цигарки або солодощі. Також беремо українську символіку.
Відстань до Великого Бурлука близько 100 км, тож поїздка в один бік триватиме приблизно 2 години. Сам концерт із підготовкою триватиме близько 3-х годин.
Місце зустрічі: стоянка супермаркету «Клас» на Московскому проспекті (біля ст.м. Пролетарська)
Час: неділя, 7 вересня 10:00
***
Звіт з поїздки:
ХТО ЗАХИЩАЄ УКРАЇНСЬКЕ НЕБО
(Леонід Логвіненко)
Цей радіолокаційний, підрозділ окопався прямо посеред нескошеного соняшникового поля: кілька кунгів, РЛС, намети і, звісно, бійці. Все це провівається наскрізь вітром і пропікається сонцем. Зараз, на початку вересня, спека за 30 градусів достає вдень, а вночі в намет забирається холоднеча. Хлопцям зі Львівщини, які з’явилися на північному сході Харківщини для посилення повітряного захисту кордону такі перепади температури в цю пору року незвичні. У Прикарпатті клімат м’якший, ніж у сухому степу північного сходу Харківщини, але служба є служба. Хто як не вони повинні стояти тут посеред поля й прикривати кордон з повітря, адже, якщо вірити тому, що пишуть, то Росія вже намірилася наносити авіаційні удари навіть по центру України. Буде це чи не буде, один дідько знає, однак, кажуть, як хочеш миру, готуйся до війни.
Раніше ми наївно готувалися до миру і за словами майора Зюбіна довели нашу протиповітряну оборону до того, що в радіолокаційному полі на кордоні були дірки. Тобто, якби якийсь літак захотів залетіти до нас з Росії через цю дірку, то його б ніхто й не побачив. Були зенітно-ракетні полки “Луганськ”, “Маріуполь”, група дивізіонів “Світлогорськ”, зінітно-ракетна бригада “Запоріжжя”… Все це було скорочено, станції порізані на металобрухт, звільнені офіцери пішли в запас без квартир. Зруйнувуали все до основи й тепер намагаємося будувати протиповітряну оборону заново.
За словами майора Зюбіна зараз ті дірки позакривали. Радіолокаційне поле, за його словами, посилене навіть новими зразками техніки, що надійшла прямо з заводів. Звісно, потрібно було би ешелонувати цю оборону для покращення її ефективності, подбати не лише про радіолокаційний та зенітно-ракетний захист об’єктів, а й про зональну оборону на кордоні. Зональна – це коли перекриваються зони на кордоні, знищуються там цілі, а не чекають, поки ворожий літак долетить до важливого об’єкта. Утім, головне, що є радіолокаційна розвідка без “дірок”. Чому важливо? А тому, що ракета не полетить куди треба, якщо ця розвідка не знайде ворожий літак.
- Росія безперечно понесе втрати, якщо вторгнеться в наш повітряний простір,- відповідає майор Зюбін, коли я запитую його про це. - Потрібна лише своєчасна команда.
Власне, для цього й стоять ці хлопці з Львівщини та інших областей України тут, посеред соняшникового поля, як їхні колеги здовж українсько-російського кордону, латаючи радіолокаційні дірки.
І, як кажуть, стійко переносять тягар військової служби. І не лише холод і вітер. За водою ходять у село. Мобільні телефони можна зарядити також лише там, адже електрогенератор обслуговує військову техніку. У час, який в армії відводиться на дозвілля, грають у карти, бо інших розваг не мають.
- Дивитися на них не можемо,- зізнаються вартові українського неба.
Звісно, що вони були дуже раді, коли з програмою “Україна незалежна” до них приїхали артисти з харківського концертно-продюсерського центру “Зірковий Олімп”, яким керує музичний продюсер Олександр Балабай та його дружина і співачка Ірина. Пісні Ірини не раз звучали “на біс”. Їх донька Анна Балабай також не лише співала пісні, а й диригувала хоровим колективом “Дружба”. Звучала українська класика, українські естрадні шлягери та авторські композиції Ірини Балабай. Лікар Юрій Голованьов зачепив серце “Чорнобривцями”, яких насіяла мати. Ну і як було не станцювати з дівчатами з шоу-центру. Закінчився концерт Молитвою за Україну. Звісно, що без харківського автомайдану, його координаційної ради ця поїздка до вартових небе не відбулася би.
Автомайдан Харків запрошує на Автопробіг для підтримки бойового духу наших військових. Їдемо до частини військ протиповітряної оборони, що базується у Великому Бурлуці. Ці хлопці захищатимуть Харків від нападу з повітря, якщо ПТН ПНХ не облишить своїх планів.
В програмі нашого пробігу – концерт співачки Ірини Балабай
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
на місці розташування частини, а також живе спілкування та моральна підтримка військових.Кожен охочий може захопити з собою щось приємне для хлопців, наприклад, цигарки або солодощі. Також беремо українську символіку.
Відстань до Великого Бурлука близько 100 км, тож поїздка в один бік триватиме приблизно 2 години. Сам концерт із підготовкою триватиме близько 3-х годин.
Місце зустрічі: стоянка супермаркету «Клас» на Московскому проспекті (біля ст.м. Пролетарська)
Час: неділя, 7 вересня 10:00
***
Звіт з поїздки:
ХТО ЗАХИЩАЄ УКРАЇНСЬКЕ НЕБО
(Леонід Логвіненко)
Цей радіолокаційний, підрозділ окопався прямо посеред нескошеного соняшникового поля: кілька кунгів, РЛС, намети і, звісно, бійці. Все це провівається наскрізь вітром і пропікається сонцем. Зараз, на початку вересня, спека за 30 градусів достає вдень, а вночі в намет забирається холоднеча. Хлопцям зі Львівщини, які з’явилися на північному сході Харківщини для посилення повітряного захисту кордону такі перепади температури в цю пору року незвичні. У Прикарпатті клімат м’якший, ніж у сухому степу північного сходу Харківщини, але служба є служба. Хто як не вони повинні стояти тут посеред поля й прикривати кордон з повітря, адже, якщо вірити тому, що пишуть, то Росія вже намірилася наносити авіаційні удари навіть по центру України. Буде це чи не буде, один дідько знає, однак, кажуть, як хочеш миру, готуйся до війни.
Раніше ми наївно готувалися до миру і за словами майора Зюбіна довели нашу протиповітряну оборону до того, що в радіолокаційному полі на кордоні були дірки. Тобто, якби якийсь літак захотів залетіти до нас з Росії через цю дірку, то його б ніхто й не побачив. Були зенітно-ракетні полки “Луганськ”, “Маріуполь”, група дивізіонів “Світлогорськ”, зінітно-ракетна бригада “Запоріжжя”… Все це було скорочено, станції порізані на металобрухт, звільнені офіцери пішли в запас без квартир. Зруйнувуали все до основи й тепер намагаємося будувати протиповітряну оборону заново.
За словами майора Зюбіна зараз ті дірки позакривали. Радіолокаційне поле, за його словами, посилене навіть новими зразками техніки, що надійшла прямо з заводів. Звісно, потрібно було би ешелонувати цю оборону для покращення її ефективності, подбати не лише про радіолокаційний та зенітно-ракетний захист об’єктів, а й про зональну оборону на кордоні. Зональна – це коли перекриваються зони на кордоні, знищуються там цілі, а не чекають, поки ворожий літак долетить до важливого об’єкта. Утім, головне, що є радіолокаційна розвідка без “дірок”. Чому важливо? А тому, що ракета не полетить куди треба, якщо ця розвідка не знайде ворожий літак.
- Росія безперечно понесе втрати, якщо вторгнеться в наш повітряний простір,- відповідає майор Зюбін, коли я запитую його про це. - Потрібна лише своєчасна команда.
Власне, для цього й стоять ці хлопці з Львівщини та інших областей України тут, посеред соняшникового поля, як їхні колеги здовж українсько-російського кордону, латаючи радіолокаційні дірки.
І, як кажуть, стійко переносять тягар військової служби. І не лише холод і вітер. За водою ходять у село. Мобільні телефони можна зарядити також лише там, адже електрогенератор обслуговує військову техніку. У час, який в армії відводиться на дозвілля, грають у карти, бо інших розваг не мають.
- Дивитися на них не можемо,- зізнаються вартові українського неба.
Звісно, що вони були дуже раді, коли з програмою “Україна незалежна” до них приїхали артисти з харківського концертно-продюсерського центру “Зірковий Олімп”, яким керує музичний продюсер Олександр Балабай та його дружина і співачка Ірина. Пісні Ірини не раз звучали “на біс”. Їх донька Анна Балабай також не лише співала пісні, а й диригувала хоровим колективом “Дружба”. Звучала українська класика, українські естрадні шлягери та авторські композиції Ірини Балабай. Лікар Юрій Голованьов зачепив серце “Чорнобривцями”, яких насіяла мати. Ну і як було не станцювати з дівчатами з шоу-центру. Закінчився концерт Молитвою за Україну. Звісно, що без харківського автомайдану, його координаційної ради ця поїздка до вартових небе не відбулася би.
Останнє редагування:
