Современная украинская литература.

Статус: Offline
Реєстрація: 05.02.2011
Повідом.: 218
Современная украинская литература.

Ваше отношение к современным украинским писателям?
 
честно? я не знаю ни одного современного украинского писателя...
 
А мне не нравится сучукрлит.

Из всего, что я читал, только Любко Дереш вызывает более-менее позитивные эмоции. НО когда я его читаю, ловлю себя на мысли, что написал бы чуть-чуть по-другому, другим слогом, акценты расставил бы немного не так. Я думаю, он парень талантливый, но книги пишет по-быстрому, а надо их подольше в себе поносить. Да, парень не без способностей, к 40 годам напишет шедевр.
 
Да, Любко Дереш неплохой, но он на любителя.
 
Жадан, Дяченко, Олди... Не знаешь?
я тоже хотела написать, что незнаю ни одного, ан нет Дяченко знаю.
Но у меня такое ощущение, что позитив в сучукрлит...как-то выбит напроч. Я конечно могу ошибаться...может кто-то что-то посоветует почитать, повторюсь позитивное без вычурного слога...зарание спасиби.
 
А я недавно стала читать Жадана. Мне очень-очень нравится.
Есть еще харьковская, кажется, поэтесса Наталія Маринчак - ее стихи тоже запали в душу.
Читала Карпу, Дереша - не мое. Забужко не смогла даже начать, может, не то нужно было взять для начала. Читала рассказы в сборнике "Декамерон", понравились:
"Біла дівчинка" Анатолій Дністровий.
"Життя. Цілувати" Світлана Пиркало.
"Панда" Сашко Ушкалов.
"Вона знає всі шлягери цього року" Сергій Жадан.
"Атракціон" Світлана Поваляєва. Этот рассказ начинается с классного стихотворения:
ніби не бУло ніякої мудрості, жодного спокою
ніби й не з тебе веселки балетними кроками
вранці виходили в смог і туман депресивного міста
так що аж навіть сміття наче павичів хвіст пломеніло барвисто
ніби не ти усміхалась крізь кухоль із сонячним пивом закоханій подружці
зважено мов терези аптекарські з мідними шальками
радила не заморочуватись, сіяла штампами, кальками
кожною миттю своєї прозорості насолоджуючись
нині ж - ніби не ти є цим штормом і мулом водночас
вітром, вітрилом і морем, і мертвими рибами
ось твою мудрість осяйну рінню за ноги волочить
і калатає у водоростях і мотлошить між чорними глибами.
 
я тоже хотела написать, что незнаю ни одного, ан нет Дяченко знаю.
Но у меня такое ощущение, что позитив в сучукрлит...как-то выбит напроч. Я конечно могу ошибаться...может кто-то что-то посоветует почитать, повторюсь позитивное без вычурного слога...зарание спасиби.

почитайте Жадана "Депеш мод". я впевнена, що не пожалкуєте!

Забужко не смогла даже начать, может, не то нужно было взять для начала.
А я думала, що це тільки мені Забужко не пішла, а виявляється не я одна така:)
 
Из Забужко я пыталась читать Польові дослідження. Может, тут есть ее фанаты, которые посоветуют что-то другое? Я недавно видела много ее книг в магазине Литера Нова, но не рискнула покупать наобум.
Я теперь Жадана буду искать.
Да, еще читала книгу Фоззи "Ели воду из-под крана" - это же тоже украинская литература? Хоть и по-русски написано. Не могу сказать однозначно, что книга понравилась, но и негатива не вызвала. Она очень специфическая. В принципе, интересная.
 
Читаю "Записки украинского самашедшего " Костенко и упиваюсь ее мастерством
 
я тоже хотела написать, что незнаю ни одного, ан нет Дяченко знаю.
Ну, значит уже и не один, а двое. )))
Сергей Сергеич и Марина (Юрьевна, конечно).
А если ещё и Стаську приплюсовать - так и трое даже.
... а вместе с хотя и внештатным, но таки неизменным их соавтором Дюшесом - так и вовсе четверо... ;)

Дяченко, Олди... Не знаете?
Знаем, конечно. И очень хорошо.
Но если Дяченок ещё как-то можно причислить к именно украинским литераторам, то уж Олди...
Разве что чисто по территориальному признаку ( проживают и творят-то, как-никак, преимущественно всё же на территории Нэзалэжної)
Однако, если мне не изменяет память, в их творческом наследии нет ни одного мало-мальски существенного произведения, написанного авторами в оригинале на мовi (переводные издания - не в счёт).
Да и сами они себя не считают (и не считали никогда) именно українськими письменниками.
Не говоря уж о причастности к "сучукрліту".

Впрочем, это (в моих глазах, по крайней мере), ничуть не умаляет их таланта. :клас:
 
Спасибо большое за советы попробую Жадана найти в электронном варианте, надеюсь оптимистично??? Стало интересно, что же Фоззи написал! рецензию в несколько строк, если можно.
 
Из Забужко я пыталась читать Польові дослідження. Может, тут есть ее фанаты, которые посоветуют что-то другое? Я недавно видела много ее книг в магазине Литера Нова, но не рискнула покупать наобум.
Я теперь Жадана буду искать.
Да, еще читала книгу Фоззи "Ели воду из-под крана" - это же тоже украинская литература? Хоть и по-русски написано. Не могу сказать однозначно, что книга понравилась, но и негатива не вызвала. Она очень специфическая. В принципе, интересная.

Не трать деньги на книги Забужко, девочка! Лучше купи себе лишнюю помаду.Или колготки;).

Вот здесь можно бесплатно Забужко твою скачать и почитать (рыгательный смайл)...

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Тэк-с кому ПОНРАВИЛСЯ Жадан? за что? первые несколько страниц...а мне не интересно, попробую копнуть глубже, но читается с трудом..
 
Тэк-с кому ПОНРАВИЛСЯ Жадан? за что? первые несколько страниц...а мне не интересно, попробую копнуть глубже, но читается с трудом..

Мне ПОНРАВИЛАСЬ его поэзия, из прозы я только один рассказ прочла.

Паприка

За зеленим спалахом городини,
за двома підлітками, які тримаються за руки,
йти посеред вечірнього супермаркету –
дівчинка вибирає цитрини і солодкий перець,
дає потримати своєму хлопцеві і, сміючись, кладе назад.
За десять хвилин десята, вони довго перед
тим сварились, вона хотіла від нього піти, він умовив її
залишитись;
повні кишені зелених речей,
золоті асирійські монети, знеболювальні таблетки,
солодка любов, зачарована паприка.

винесіть звідси, ну, винесіть, вологу душу, кожен померлий
плід і полуничну
кров, риби, вбиті гвинтами старих пароплавів у південних
штатах, нафаршовані
сережками і британськими панківськими шпильками, стогнуть
від кофеїну в
зябрах, чорних хвороб і від зеленого світла, ніби просять

винесіть звідси, ну, винесіть нас звідси
на найближчу стоянку, до найближчого
автосервісу, до найближчого холодного океану, ніби показують,
вигинаючись
вологими душами, доки ці гвинти в небесах над вечірнім
супермаркетом
розвалюють соковите повітря, доки під нігтями запікається
кофеїн

винесіть, ну, давайте, сховайте в кишенях
теплі зелені спалахи, покладіть під
язик срібло і золоті монети, до найближчої схованки,
до найближчого стадіону,
кров за кров, господь нас кличе, поводячи плавниками

Тому, що так, як він тримається за неї, я не зможу
ніколи і ні за кого триматись, я не пройду байдуже
повз цю мертву тканину, і без того надто довго вагався,
не маючи сил рушити, аби тепер не йти за ними слідом.

Ти ж напевне знаєш, що їх очікує, правда ж? там, де ти
зараз є, де ти
опинилась, ти все можеш сказати їм наперед – ще два-три роки
золотого
підліткового завмирання в серпневій траві, розтрачування
монет на різну
отруту і все – пам’ять заповнює те місце в тобі, де
знаходилась ніжність.

Тому, що так, як вона боїться за нього, я не зможу
ніколи і ні за кого боятись, тому, що з такою легкістю,
з якою вона кладе йому до рук ці теплі цитрини, я не зможу
ніколи нікому нічого віддати;
буду і далі за ними іти,
в довгих виснажливих сутінках супермаркету,
з жовтою травою під ногами,
з мертвою рибою на руках,
відігріваючи її серце
своїм диханням,
відігріваючи своє дихання
її серцем.

Не трать деньги на книги Забужко, девочка! Лучше купи себе лишнюю помаду.Или колготки;).

Вот здесь можно бесплатно Забужко твою скачать и почитать (рыгательный смайл)...

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі

Нет уж, спасибо:D Рыгающие рецензии меня не вдохновляют;)
Я лучше схожу себе Жадана поищу. В электронном варианте тоже много читаю, но для души - традиционные книги.

Стало интересно, что же Фоззи написал! рецензию в несколько строк, если можно.
Я как-то уже отошла от этой книги, не зацепило. Почитайте, что умные люди пишут:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Мне ПОНРАВИЛАСЬ его поэзия, из прозы я только один рассказ прочла.

Паприка

За зеленим спалахом городини,
за двома підлітками, які тримаються за руки,
йти посеред вечірнього супермаркету –
дівчинка вибирає цитрини і солодкий перець,
дає потримати своєму хлопцеві і, сміючись, кладе назад.
За десять хвилин десята, вони довго перед
тим сварились, вона хотіла від нього піти, він умовив її
залишитись;
повні кишені зелених речей,
золоті асирійські монети, знеболювальні таблетки,
солодка любов, зачарована паприка.

винесіть звідси, ну, винесіть, вологу душу, кожен померлий
плід і полуничну
кров, риби, вбиті гвинтами старих пароплавів у південних
штатах, нафаршовані
сережками і британськими панківськими шпильками, стогнуть
від кофеїну в
зябрах, чорних хвороб і від зеленого світла, ніби просять

винесіть звідси, ну, винесіть нас звідси
на найближчу стоянку, до найближчого
автосервісу, до найближчого холодного океану, ніби показують,
вигинаючись
вологими душами, доки ці гвинти в небесах над вечірнім
супермаркетом
розвалюють соковите повітря, доки під нігтями запікається
кофеїн

винесіть, ну, давайте, сховайте в кишенях
теплі зелені спалахи, покладіть під
язик срібло і золоті монети, до найближчої схованки,
до найближчого стадіону,
кров за кров, господь нас кличе, поводячи плавниками

Тому, що так, як він тримається за неї, я не зможу
ніколи і ні за кого триматись, я не пройду байдуже
повз цю мертву тканину, і без того надто довго вагався,
не маючи сил рушити, аби тепер не йти за ними слідом.

Ти ж напевне знаєш, що їх очікує, правда ж? там, де ти
зараз є, де ти
опинилась, ти все можеш сказати їм наперед – ще два-три роки
золотого
підліткового завмирання в серпневій траві, розтрачування
монет на різну
отруту і все – пам’ять заповнює те місце в тобі, де
знаходилась ніжність.

Тому, що так, як вона боїться за нього, я не зможу
ніколи і ні за кого боятись, тому, що з такою легкістю,
з якою вона кладе йому до рук ці теплі цитрини, я не зможу
ніколи нікому нічого віддати;
буду і далі за ними іти,
в довгих виснажливих сутінках супермаркету,
з жовтою травою під ногами,
з мертвою рибою на руках,
відігріваючи її серце
своїм диханням,
відігріваючи своє дихання
її серцем.

Клас, просто немає слів::браво:
 
Я читаю сучукрліт)) Раджу Андруховича. Як на мене, супер. Жадан теж піде, особливо "Депеш Мод" і "Гімн демократичної молоді", наржався донесхочу. Що ще? На історичну тематику є В. Шкляр "Чорний Ворон", написаний про визвольний рух в східній Україні в 1920-х.
Ще дуже прикольно пише Марія Матіос. Починайте з "Солодкої Дарусі".
 
Почитал модные ныне "записки.." Лины Костенко. Полная профнепригодность. Жуткий язык (как можно было так испоганить украинский?), корявый сюжет. Одно радует - я это не покупал. Мне это подарили.))))
 
Назад
Зверху Знизу