Статус:
Offline
Реєстрація: 26.11.2010
Повідом.: 46805
Реєстрація: 26.11.2010
Повідом.: 46805
Мэрия отказалась переименовать проспект Героев Сталинграда
20.01.2017 11:24
Мэрия отказалась переименовать проспект Героев Сталинграда
На официальном сайте Харьковского городского совета появился ответ автору петиции, который предлагал переименовать проспект Героев Сталинграда в честь воина АТО - харьковчанина Мирослава Мыслы. В мэрии сообщили, что петиция рассмотрена, однако под Закон о декоммунизации данный проспект не попадает, поэтому его название сохранят. На
*
У рамках діяльності Робочої групи з опрацювання питань, пов’язаних з виконанням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» з урахуванням науково-консультативних висновків фахівців Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Національного університету ім. В.Н. Каразіна було проведено роботу з визначення переліку об’єктів топоніміки, що підлягають перейменуванню відповідно до вищезазначеного закону.
Стосовно найменування проспекту Героїв Сталінграда було встановлено, що вулицю Байрона було перейменовано у проспект Героїв Сталінграда рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 10.11.1982 № 456 на відзнаку 40-ї річниці Сталінградської битви.
Слід зазначити, що Сталінградська битва – бойові дії між радянськими і німецькими військами 17.07.1942-02.02.1943. У Сталінграді остаточно був зупинений німецький натиск на схід. Звідти, з берегів Волги, почалося вигнання загарбників з окупованих територій. Сталінградська битва була переламним моментом у Другій Світовій війні, на чому наголошують провідні історичні джерела різних країн. Сталінградська битва (Stalingrad battle) є по суті власним ім’ям визначної історичної події.
Визволення Харкова як в лютому, так і в серпні 1943 року було логічним продовженням подій Сталінградської битви. У серпні 1943 року місто було остаточно звільнене в ході Харківсько-Бєлгородської наступальної операції діями 69-ї армії Воронезького фронту, 57-ї армії Південно-Західного фронту і 7-ї гвардійської армії Степового фронту.
Варто зазначити, що 4 з 10 дивізій (84-та Харківська стрілецька дивізія імені Тульського пролетаріату, 299-та Харківська стрілецька дивізія, 116-та Харківська стрілецька дивізія, 15-та гвардійська Харківська стрілецька дивізія), які брали участь у визволенні Харкова та яким було присвоєне найменування «Харківська», до цього брали безпосередню участь у Сталінградській битві.
Крім того, у повоєнний час у місті Харкові мешкали 122 Героя Радянського Союзу, частина з яких (Батов В.В., Батяєв В.С., Булаєнко І.С., Геращенко М.М., Гергель А.П., Данилов О.С., Данько В.Й., Денчик М.Ф., Дзюба П.П., Зарубін І.П., Ісаєв В.В., Карпєєв М.П., Лаврик І.І., Литвинов В.М., Найдьонов М.О., Павловський А.М., Панченко І.Н., Смільський М.І., Тюленєв Ф.В., Фещенко П.В., Флейшман О.Д.) брали участь у військових операціях Сталінградської битви, а двоє з них – Михайло Іванович Смільський та Федір Васильович Тюленєв – удостоєнні звання Героя безпосередньо за подвиги під Сталінградом.
Також учасниками Сталінградської битви були Герої Радянського Союзу – уродженці Харкова: Вільховський С.М., Волошин А.М., Дзюба І.М., Желтов О.С. та Загорулько Д.С.; повні кавалери ордену Слави харків’яни Вінниченко М.А. та Сахно М.І.
Харків’яни Безвесільний В.В., Бондаренко М.Л., Даниленко К.І., Коршунов П.І. та Кутєпов М.П. – залізничники, удостоєнні звання Героя Соціалістичної Праці за подвиги у Сталінградській битві (під час війни це звання у залізничних військах дорівнювалось військовому званню Героя Радянського Союзу).
Згідно із пп. є п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комуністичного тоталітарного режиму не віднесені назви топонімів, пов’язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.
Крім того, Сталінград – найменування м. Волгоград у 1925-1961 рр., Сталінградська битва – власне ім’я, найменування події, похідне від найменування міста.
Виходячи з цього, згаданою вище робочою групою було визначено, що назва проспекту Героїв Сталінграда під дію зазначеного Закону не підпадає.
З огляду на викладене для перейменування проспекту Героїв Сталінграда в місті Харкові підстави відсутні.
З повагою, Міський голова
- See more at:
Електронна петиція № 1925 «Перейменування пр. Героїв Сталінграду», що зібрала більше 5000 голосів на офіційному сайті Харківської міської ради, розглянута.
У рамках діяльності Робочої групи з опрацювання питань, пов’язаних з виконанням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» з урахуванням науково-консультативних висновків фахівців Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Національного університету ім. В.Н. Каразіна було проведено роботу з визначення переліку об’єктів топоніміки, що підлягають перейменуванню відповідно до вищезазначеного закону.
Стосовно найменування проспекту Героїв Сталінграда було встановлено, що вулицю Байрона було перейменовано у проспект Героїв Сталінграда рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 10.11.1982 № 456 на відзнаку 40-ї річниці Сталінградської битви.
Слід зазначити, що Сталінградська битва – бойові дії між радянськими і німецькими військами 17.07.1942-02.02.1943. У Сталінграді остаточно був зупинений німецький натиск на схід. Звідти, з берегів Волги, почалося вигнання загарбників з окупованих територій. Сталінградська битва була переламним моментом у Другій Світовій війні, на чому наголошують провідні історичні джерела різних країн. Сталінградська битва (Stalingrad battle) є по суті власним ім’ям визначної історичної події.
Визволення Харкова як в лютому, так і в серпні 1943 року було логічним продовженням подій Сталінградської битви. У серпні 1943 року місто було остаточно звільнене в ході Харківсько-Бєлгородської наступальної операції діями 69-ї армії Воронезького фронту, 57-ї армії Південно-Західного фронту і 7-ї гвардійської армії Степового фронту.
Варто зазначити, що 4 з 10 дивізій (84-та Харківська стрілецька дивізія імені Тульського пролетаріату, 299-та Харківська стрілецька дивізія, 116-та Харківська стрілецька дивізія, 15-та гвардійська Харківська стрілецька дивізія), які брали участь у визволенні Харкова та яким було присвоєне найменування «Харківська», до цього брали безпосередню участь у Сталінградській битві.
Крім того, у повоєнний час у місті Харкові мешкали 122 Героя Радянського Союзу, частина з яких (Батов В.В., Батяєв В.С., Булаєнко І.С., Геращенко М.М., Гергель А.П., Данилов О.С., Данько В.Й., Денчик М.Ф., Дзюба П.П., Зарубін І.П., Ісаєв В.В., Карпєєв М.П., Лаврик І.І., Литвинов В.М., Найдьонов М.О., Павловський А.М., Панченко І.Н., Смільський М.І., Тюленєв Ф.В., Фещенко П.В., Флейшман О.Д.) брали участь у військових операціях Сталінградської битви, а двоє з них – Михайло Іванович Смільський та Федір Васильович Тюленєв – удостоєнні звання Героя безпосередньо за подвиги під Сталінградом.
Також учасниками Сталінградської битви були Герої Радянського Союзу – уродженці Харкова: Вільховський С.М., Волошин А.М., Дзюба І.М., Желтов О.С. та Загорулько Д.С.; повні кавалери ордену Слави харків’яни Вінниченко М.А. та Сахно М.І.
Харків’яни Безвесільний В.В., Бондаренко М.Л., Даниленко К.І., Коршунов П.І. та Кутєпов М.П. – залізничники, удостоєнні звання Героя Соціалістичної Праці за подвиги у Сталінградській битві (під час війни це звання у залізничних військах дорівнювалось військовому званню Героя Радянського Союзу).
Згідно із пп. є п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комуністичного тоталітарного режиму не віднесені назви топонімів, пов’язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.
Крім того, Сталінград – найменування м. Волгоград у 1925-1961 рр., Сталінградська битва – власне ім’я, найменування події, похідне від найменування міста.
Виходячи з цього, згаданою вище робочою групою було визначено, що назва проспекту Героїв Сталінграда під дію зазначеного Закону не підпадає.
З огляду на викладене для перейменування проспекту Героїв Сталінграда в місті Харкові підстави відсутні.
- See more at:
*
*
20.01.2017 11:24
Мэрия отказалась переименовать проспект Героев Сталинграда
На официальном сайте Харьковского городского совета появился ответ автору петиции, который предлагал переименовать проспект Героев Сталинграда в честь воина АТО - харьковчанина Мирослава Мыслы. В мэрии сообщили, что петиция рассмотрена, однако под Закон о декоммунизации данный проспект не попадает, поэтому его название сохранят. На
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
опубликовано сообщение:*
У рамках діяльності Робочої групи з опрацювання питань, пов’язаних з виконанням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» з урахуванням науково-консультативних висновків фахівців Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Національного університету ім. В.Н. Каразіна було проведено роботу з визначення переліку об’єктів топоніміки, що підлягають перейменуванню відповідно до вищезазначеного закону.
Стосовно найменування проспекту Героїв Сталінграда було встановлено, що вулицю Байрона було перейменовано у проспект Героїв Сталінграда рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 10.11.1982 № 456 на відзнаку 40-ї річниці Сталінградської битви.
Слід зазначити, що Сталінградська битва – бойові дії між радянськими і німецькими військами 17.07.1942-02.02.1943. У Сталінграді остаточно був зупинений німецький натиск на схід. Звідти, з берегів Волги, почалося вигнання загарбників з окупованих територій. Сталінградська битва була переламним моментом у Другій Світовій війні, на чому наголошують провідні історичні джерела різних країн. Сталінградська битва (Stalingrad battle) є по суті власним ім’ям визначної історичної події.
Визволення Харкова як в лютому, так і в серпні 1943 року було логічним продовженням подій Сталінградської битви. У серпні 1943 року місто було остаточно звільнене в ході Харківсько-Бєлгородської наступальної операції діями 69-ї армії Воронезького фронту, 57-ї армії Південно-Західного фронту і 7-ї гвардійської армії Степового фронту.
Варто зазначити, що 4 з 10 дивізій (84-та Харківська стрілецька дивізія імені Тульського пролетаріату, 299-та Харківська стрілецька дивізія, 116-та Харківська стрілецька дивізія, 15-та гвардійська Харківська стрілецька дивізія), які брали участь у визволенні Харкова та яким було присвоєне найменування «Харківська», до цього брали безпосередню участь у Сталінградській битві.
Крім того, у повоєнний час у місті Харкові мешкали 122 Героя Радянського Союзу, частина з яких (Батов В.В., Батяєв В.С., Булаєнко І.С., Геращенко М.М., Гергель А.П., Данилов О.С., Данько В.Й., Денчик М.Ф., Дзюба П.П., Зарубін І.П., Ісаєв В.В., Карпєєв М.П., Лаврик І.І., Литвинов В.М., Найдьонов М.О., Павловський А.М., Панченко І.Н., Смільський М.І., Тюленєв Ф.В., Фещенко П.В., Флейшман О.Д.) брали участь у військових операціях Сталінградської битви, а двоє з них – Михайло Іванович Смільський та Федір Васильович Тюленєв – удостоєнні звання Героя безпосередньо за подвиги під Сталінградом.
Також учасниками Сталінградської битви були Герої Радянського Союзу – уродженці Харкова: Вільховський С.М., Волошин А.М., Дзюба І.М., Желтов О.С. та Загорулько Д.С.; повні кавалери ордену Слави харків’яни Вінниченко М.А. та Сахно М.І.
Харків’яни Безвесільний В.В., Бондаренко М.Л., Даниленко К.І., Коршунов П.І. та Кутєпов М.П. – залізничники, удостоєнні звання Героя Соціалістичної Праці за подвиги у Сталінградській битві (під час війни це звання у залізничних військах дорівнювалось військовому званню Героя Радянського Союзу).
Згідно із пп. є п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комуністичного тоталітарного режиму не віднесені назви топонімів, пов’язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.
Крім того, Сталінград – найменування м. Волгоград у 1925-1961 рр., Сталінградська битва – власне ім’я, найменування події, похідне від найменування міста.
Виходячи з цього, згаданою вище робочою групою було визначено, що назва проспекту Героїв Сталінграда під дію зазначеного Закону не підпадає.
З огляду на викладене для перейменування проспекту Героїв Сталінграда в місті Харкові підстави відсутні.
З повагою, Міський голова
Г.А. Кернес
- See more at:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Електронна петиція № 1925 «Перейменування пр. Героїв Сталінграду», що зібрала більше 5000 голосів на офіційному сайті Харківської міської ради, розглянута.
У рамках діяльності Робочої групи з опрацювання питань, пов’язаних з виконанням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» з урахуванням науково-консультативних висновків фахівців Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Національного університету ім. В.Н. Каразіна було проведено роботу з визначення переліку об’єктів топоніміки, що підлягають перейменуванню відповідно до вищезазначеного закону.
Стосовно найменування проспекту Героїв Сталінграда було встановлено, що вулицю Байрона було перейменовано у проспект Героїв Сталінграда рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 10.11.1982 № 456 на відзнаку 40-ї річниці Сталінградської битви.
Слід зазначити, що Сталінградська битва – бойові дії між радянськими і німецькими військами 17.07.1942-02.02.1943. У Сталінграді остаточно був зупинений німецький натиск на схід. Звідти, з берегів Волги, почалося вигнання загарбників з окупованих територій. Сталінградська битва була переламним моментом у Другій Світовій війні, на чому наголошують провідні історичні джерела різних країн. Сталінградська битва (Stalingrad battle) є по суті власним ім’ям визначної історичної події.
Визволення Харкова як в лютому, так і в серпні 1943 року було логічним продовженням подій Сталінградської битви. У серпні 1943 року місто було остаточно звільнене в ході Харківсько-Бєлгородської наступальної операції діями 69-ї армії Воронезького фронту, 57-ї армії Південно-Західного фронту і 7-ї гвардійської армії Степового фронту.
Варто зазначити, що 4 з 10 дивізій (84-та Харківська стрілецька дивізія імені Тульського пролетаріату, 299-та Харківська стрілецька дивізія, 116-та Харківська стрілецька дивізія, 15-та гвардійська Харківська стрілецька дивізія), які брали участь у визволенні Харкова та яким було присвоєне найменування «Харківська», до цього брали безпосередню участь у Сталінградській битві.
Крім того, у повоєнний час у місті Харкові мешкали 122 Героя Радянського Союзу, частина з яких (Батов В.В., Батяєв В.С., Булаєнко І.С., Геращенко М.М., Гергель А.П., Данилов О.С., Данько В.Й., Денчик М.Ф., Дзюба П.П., Зарубін І.П., Ісаєв В.В., Карпєєв М.П., Лаврик І.І., Литвинов В.М., Найдьонов М.О., Павловський А.М., Панченко І.Н., Смільський М.І., Тюленєв Ф.В., Фещенко П.В., Флейшман О.Д.) брали участь у військових операціях Сталінградської битви, а двоє з них – Михайло Іванович Смільський та Федір Васильович Тюленєв – удостоєнні звання Героя безпосередньо за подвиги під Сталінградом.
Також учасниками Сталінградської битви були Герої Радянського Союзу – уродженці Харкова: Вільховський С.М., Волошин А.М., Дзюба І.М., Желтов О.С. та Загорулько Д.С.; повні кавалери ордену Слави харків’яни Вінниченко М.А. та Сахно М.І.
Харків’яни Безвесільний В.В., Бондаренко М.Л., Даниленко К.І., Коршунов П.І. та Кутєпов М.П. – залізничники, удостоєнні звання Героя Соціалістичної Праці за подвиги у Сталінградській битві (під час війни це звання у залізничних військах дорівнювалось військовому званню Героя Радянського Союзу).
Згідно із пп. є п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комуністичного тоталітарного режиму не віднесені назви топонімів, пов’язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.
Крім того, Сталінград – найменування м. Волгоград у 1925-1961 рр., Сталінградська битва – власне ім’я, найменування події, похідне від найменування міста.
Виходячи з цього, згаданою вище робочою групою було визначено, що назва проспекту Героїв Сталінграда під дію зазначеного Закону не підпадає.
З огляду на викладене для перейменування проспекту Героїв Сталінграда в місті Харкові підстави відсутні.
- See more at:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
*
*
Стосовно найменування проспекту Героїв Сталінграда було встановлено, що вулицю Байрона було перейменовано у проспект Героїв Сталінграда рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 10.11.1982 № 456 на відзнаку 40-ї річниці Сталінградської битви.
Слід зазначити, що Сталінградська битва – бойові дії між радянськими і німецькими військами 17.07.1942-02.02.1943. У Сталінграді остаточно був зупинений німецький натиск на схід. Звідти, з берегів Волги, почалося вигнання загарбників з окупованих територій. Сталінградська битва була переламним моментом у Другій Світовій війні, на чому наголошують провідні історичні джерела різних країн. Сталінградська битва (Stalingrad battle) є по суті власним ім’ям визначної історичної події.
Визволення Харкова як в лютому, так і в серпні 1943 року було логічним продовженням подій Сталінградської битви. У серпні 1943 року місто було остаточно звільнене в ході Харківсько-Бєлгородської наступальної операції діями 69-ї армії Воронезького фронту, 57-ї армії Південно-Західного фронту і 7-ї гвардійської армії Степового фронту.
Варто зазначити, що 4 з 10 дивізій (84-та Харківська стрілецька дивізія імені Тульського пролетаріату, 299-та Харківська стрілецька дивізія, 116-та Харківська стрілецька дивізія, 15-та гвардійська Харківська стрілецька дивізія), які брали участь у визволенні Харкова та яким було присвоєне найменування «Харківська», до цього брали безпосередню участь у Сталінградській битві.
Крім того, у повоєнний час у місті Харкові мешкали 122 Героя Радянського Союзу, частина з яких (Батов В.В., Батяєв В.С., Булаєнко І.С., Геращенко М.М., Гергель А.П., Данилов О.С., Данько В.Й., Денчик М.Ф., Дзюба П.П., Зарубін І.П., Ісаєв В.В., Карпєєв М.П., Лаврик І.І., Литвинов В.М., Найдьонов М.О., Павловський А.М., Панченко І.Н., Смільський М.І., Тюленєв Ф.В., Фещенко П.В., Флейшман О.Д.) брали участь у військових операціях Сталінградської битви, а двоє з них – Михайло Іванович Смільський та Федір Васильович Тюленєв – удостоєнні звання Героя безпосередньо за подвиги під Сталінградом.
Також учасниками Сталінградської битви були Герої Радянського Союзу – уродженці Харкова: Вільховський С.М., Волошин А.М., Дзюба І.М., Желтов О.С. та Загорулько Д.С.; повні кавалери ордену Слави харків’яни Вінниченко М.А. та Сахно М.І.
Харків’яни Безвесільний В.В., Бондаренко М.Л., Даниленко К.І., Коршунов П.І. та Кутєпов М.П. – залізничники, удостоєнні звання Героя Соціалістичної Праці за подвиги у Сталінградській битві (під час війни це звання у залізничних військах дорівнювалось військовому званню Героя Радянського Союзу).
Згідно із пп. є п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комуністичного тоталітарного режиму не віднесені назви топонімів, пов’язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.
Крім того, Сталінград – найменування м. Волгоград у 1925-1961 рр., Сталінградська битва – власне ім’я, найменування події, похідне від найменування міста.
Виходячи з цього, згаданою вище робочою групою було визначено, що назва проспекту Героїв Сталінграда під дію зазначеного Закону не підпадає.
З огляду на викладене для перейменування проспекту Героїв Сталінграда в місті Харкові підстави відсутні.
З повагою, Міський голова
Слід зазначити, що Сталінградська битва – бойові дії між радянськими і німецькими військами 17.07.1942-02.02.1943. У Сталінграді остаточно був зупинений німецький натиск на схід. Звідти, з берегів Волги, почалося вигнання загарбників з окупованих територій. Сталінградська битва була переламним моментом у Другій Світовій війні, на чому наголошують провідні історичні джерела різних країн. Сталінградська битва (Stalingrad battle) є по суті власним ім’ям визначної історичної події.
Визволення Харкова як в лютому, так і в серпні 1943 року було логічним продовженням подій Сталінградської битви. У серпні 1943 року місто було остаточно звільнене в ході Харківсько-Бєлгородської наступальної операції діями 69-ї армії Воронезького фронту, 57-ї армії Південно-Західного фронту і 7-ї гвардійської армії Степового фронту.
Варто зазначити, що 4 з 10 дивізій (84-та Харківська стрілецька дивізія імені Тульського пролетаріату, 299-та Харківська стрілецька дивізія, 116-та Харківська стрілецька дивізія, 15-та гвардійська Харківська стрілецька дивізія), які брали участь у визволенні Харкова та яким було присвоєне найменування «Харківська», до цього брали безпосередню участь у Сталінградській битві.
Крім того, у повоєнний час у місті Харкові мешкали 122 Героя Радянського Союзу, частина з яких (Батов В.В., Батяєв В.С., Булаєнко І.С., Геращенко М.М., Гергель А.П., Данилов О.С., Данько В.Й., Денчик М.Ф., Дзюба П.П., Зарубін І.П., Ісаєв В.В., Карпєєв М.П., Лаврик І.І., Литвинов В.М., Найдьонов М.О., Павловський А.М., Панченко І.Н., Смільський М.І., Тюленєв Ф.В., Фещенко П.В., Флейшман О.Д.) брали участь у військових операціях Сталінградської битви, а двоє з них – Михайло Іванович Смільський та Федір Васильович Тюленєв – удостоєнні звання Героя безпосередньо за подвиги під Сталінградом.
Також учасниками Сталінградської битви були Герої Радянського Союзу – уродженці Харкова: Вільховський С.М., Волошин А.М., Дзюба І.М., Желтов О.С. та Загорулько Д.С.; повні кавалери ордену Слави харків’яни Вінниченко М.А. та Сахно М.І.
Харків’яни Безвесільний В.В., Бондаренко М.Л., Даниленко К.І., Коршунов П.І. та Кутєпов М.П. – залізничники, удостоєнні звання Героя Соціалістичної Праці за подвиги у Сталінградській битві (під час війни це звання у залізничних військах дорівнювалось військовому званню Героя Радянського Союзу).
Згідно із пп. є п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комуністичного тоталітарного режиму не віднесені назви топонімів, пов’язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.
Крім того, Сталінград – найменування м. Волгоград у 1925-1961 рр., Сталінградська битва – власне ім’я, найменування події, похідне від найменування міста.
Виходячи з цього, згаданою вище робочою групою було визначено, що назва проспекту Героїв Сталінграда під дію зазначеного Закону не підпадає.
З огляду на викладене для перейменування проспекту Героїв Сталінграда в місті Харкові підстави відсутні.
З повагою, Міський голова
Г.А. Кернес
