Статус:
Offline
Реєстрація: 07.06.2010
Повідом.: 6848
Реєстрація: 07.06.2010
Повідом.: 6848
Суспільний уклад
У 1991 році Україна з'явилася в як результат компромісу між національно-визвольним рухом і радянською номенклатурою. Ці дві групи еліт сформовані у різних системах цінностей, а тому і уклад, якій вони вважають нормою для суспільства різниться.
Національна еліта - послідовник славних традицій українства. Парламентаризм, концепція вищого права та справедливості, незалежний суд, свобода слова, прийняття рішень шляхом компромісів, гласність при прийняті рішень, партнерство влади-суспільства, цінність української мови - це все базиси, на яких століттями будувався їх світогляд. Не тому що вони якійсь правильні "правильні" чи "хороші", а тому що це те, чого їм не вистачало під чужою владою. Їх судила держава-імперія, їм не давали місця у парламентах, їх саджали за ідеологічну позицію. Це робилося поколіннями, і поколіннями вони продовжували боротися за те що вважали вищим правом - справедливістю. Для цього їм потрібна була підтримка суспільства, за яку вони боролися. Ця еліта має мало владного досвіду, а тому більше схильна робити помилки, не так сильно контролює ситуацію і повільніше домагається змін.
Радянська номенклатура - це імперська місцева еліта. Авторитаризм, законність, верховенство наказу, концепція вищого блага, культ стабільності, кулуарне прийняття рішень, боротьба з інакодумцями, ворожість до змін - це базиси на яких будувалася радянська еліта. Ця еліта була створена як владна. Щоб отримати владу потрібні були кулуарні домовленості із метрополією, щоб її втримати - жорсткість та авторитетність+боротьба з однодумством. Обов'язок місцевої імперської еліти це підтримувати волю центру - закони. Суть керування суспільством концентрувалася у концепції "вищого блага", яке знають лише "обрані". На відміну від національної еліти над якою є тільки вище право та справедливість, над місцевою імперською елітою є ще і центр/метрополія а тому для такої еліти найвищім принципом є верховенство наказу. Імперія розпалася, але базиси у цієї еліти залишилися. Саме тому деяким можновладцям закон не писаний (тому що нема волі центру), саме тому їх не турбує думка народу (не народ їм владу давав), саме тому для них немає вищого права (тому що наказу не було) тощо. Ці і інші фактори і є тими вирішальними чинниками, які обумовили такі масштаби корупції, зловживань, кланово-олігархічну структуру в Україні.
І через це підіймають постійно теми про російську мову, УПА, вектор розвитку тощо. Для того щоб робити акцент на відмінностях.
Зараз Україна проходить етап пост колоніальної трансформації, і демократизм полягає в тому зміна цих еліт не руйнує державу, як це було з імперіями. Що робити далі - будувати власну національну українську державу, або інтегруватися/будувати нову імперію має вирішувати народ, і свій вибір він вже зробив. Українці хочуть самі визначати свою долю. За нас імперії вирішували не раз, і як результат ми ставали уламком імперії із економічною та соціальною кризою. А тому майбутнє за національною елітою, яка поєднує у собі історичні традиції дідів-прадідів із новими перспективами, зумовленими відносно "молодим" державницьким досвідом національної еліти. Інакше кажучи, українці деякі аспекти свого життєвого укладу можуть визначити практично з нуля, зараз і назавжди. Будемо кращими серед рівних, ніж ліпшими серед гірших!
І щоб не було спекуляцій - спекулювати національними цінностями і бути національною елітою є різні по своїй суті речі. Радянська номенклатура та її уклад за роки жорсткої імперської політики багато на що вплинули, і залишили свою частку у декому з свідомого українства. Але це не є незмінним. Не випадково з країн колишнього соц.лагеря найкращі економічні та соціально-політичні результати показали саме ті країни, які не тільки формально відмовилися від радянського укладу, але і реально почали будувати новий/відновлювати старий національний лад. І навпаки, ті країні де збереглася влада номенклатури зараз у кризовому стані.
Ситуація в Україні ускладнюється ще й тим що номенклатура зробила своїм оплотом індустріальні міста сходу та півдня, а національна еліта- центру та заходу. Розмови про розкол, федерацію - на практиці це бажання номенклатури закріпити свою владу на певній території назавжди, і нав'язати на цій території свій видозміненій нежиттєздатний в сучасних умовах суспільний уклад.
У 1991 році Україна з'явилася в як результат компромісу між національно-визвольним рухом і радянською номенклатурою. Ці дві групи еліт сформовані у різних системах цінностей, а тому і уклад, якій вони вважають нормою для суспільства різниться.
Національна еліта - послідовник славних традицій українства. Парламентаризм, концепція вищого права та справедливості, незалежний суд, свобода слова, прийняття рішень шляхом компромісів, гласність при прийняті рішень, партнерство влади-суспільства, цінність української мови - це все базиси, на яких століттями будувався їх світогляд. Не тому що вони якійсь правильні "правильні" чи "хороші", а тому що це те, чого їм не вистачало під чужою владою. Їх судила держава-імперія, їм не давали місця у парламентах, їх саджали за ідеологічну позицію. Це робилося поколіннями, і поколіннями вони продовжували боротися за те що вважали вищим правом - справедливістю. Для цього їм потрібна була підтримка суспільства, за яку вони боролися. Ця еліта має мало владного досвіду, а тому більше схильна робити помилки, не так сильно контролює ситуацію і повільніше домагається змін.
Радянська номенклатура - це імперська місцева еліта. Авторитаризм, законність, верховенство наказу, концепція вищого блага, культ стабільності, кулуарне прийняття рішень, боротьба з інакодумцями, ворожість до змін - це базиси на яких будувалася радянська еліта. Ця еліта була створена як владна. Щоб отримати владу потрібні були кулуарні домовленості із метрополією, щоб її втримати - жорсткість та авторитетність+боротьба з однодумством. Обов'язок місцевої імперської еліти це підтримувати волю центру - закони. Суть керування суспільством концентрувалася у концепції "вищого блага", яке знають лише "обрані". На відміну від національної еліти над якою є тільки вище право та справедливість, над місцевою імперською елітою є ще і центр/метрополія а тому для такої еліти найвищім принципом є верховенство наказу. Імперія розпалася, але базиси у цієї еліти залишилися. Саме тому деяким можновладцям закон не писаний (тому що нема волі центру), саме тому їх не турбує думка народу (не народ їм владу давав), саме тому для них немає вищого права (тому що наказу не було) тощо. Ці і інші фактори і є тими вирішальними чинниками, які обумовили такі масштаби корупції, зловживань, кланово-олігархічну структуру в Україні.
І через це підіймають постійно теми про російську мову, УПА, вектор розвитку тощо. Для того щоб робити акцент на відмінностях.
Зараз Україна проходить етап пост колоніальної трансформації, і демократизм полягає в тому зміна цих еліт не руйнує державу, як це було з імперіями. Що робити далі - будувати власну національну українську державу, або інтегруватися/будувати нову імперію має вирішувати народ, і свій вибір він вже зробив. Українці хочуть самі визначати свою долю. За нас імперії вирішували не раз, і як результат ми ставали уламком імперії із економічною та соціальною кризою. А тому майбутнє за національною елітою, яка поєднує у собі історичні традиції дідів-прадідів із новими перспективами, зумовленими відносно "молодим" державницьким досвідом національної еліти. Інакше кажучи, українці деякі аспекти свого життєвого укладу можуть визначити практично з нуля, зараз і назавжди. Будемо кращими серед рівних, ніж ліпшими серед гірших!
І щоб не було спекуляцій - спекулювати національними цінностями і бути національною елітою є різні по своїй суті речі. Радянська номенклатура та її уклад за роки жорсткої імперської політики багато на що вплинули, і залишили свою частку у декому з свідомого українства. Але це не є незмінним. Не випадково з країн колишнього соц.лагеря найкращі економічні та соціально-політичні результати показали саме ті країни, які не тільки формально відмовилися від радянського укладу, але і реально почали будувати новий/відновлювати старий національний лад. І навпаки, ті країні де збереглася влада номенклатури зараз у кризовому стані.
Ситуація в Україні ускладнюється ще й тим що номенклатура зробила своїм оплотом індустріальні міста сходу та півдня, а національна еліта- центру та заходу. Розмови про розкол, федерацію - на практиці це бажання номенклатури закріпити свою владу на певній території назавжди, і нав'язати на цій території свій видозміненій нежиттєздатний в сучасних умовах суспільний уклад.