Підставами для втрати громадянства України є:
1) добровільне набуття громадянином України громадянства
іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються
всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства
іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про
таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним
законодавством держави, громадянство якої набуто.
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9
цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих
відомостей або фальшивих документів;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка
відповідно до законодавства цієї держави не є військовим
обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. { Пункт 3
частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 }
( Частина перша статті 19 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 )
від 16.06.2005 )
Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не
застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане
особою без громадянства. ( Частина друга статті 19 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Датою припинення громадянства України у випадках,
передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу
Президента України. ( Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно
із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
( Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Хто? 
