Хех, а я подумал было про 1939й..))
Можно і пізніші події.
1934 р. – Розстріляно діячів української культури (К. Буревій, Г. Косинка, Т. Крушельницький, Д. Фальківський та інш.) за сфальсифікованими звинуваченнями у причетності до вбивства С. Кірова, якого в дійсності вбили його ж "соратники". У зв'язку зі "справою Кірова" комуністи вимордували в Руси-Україні близько 30 тис. осіб, переважно інтелігенції.
1937 – 1938 рр. – Окупанти стратили на місцях по рознарядках з Моски біля 300 тис. українців, 3.5 млн. були відправлені в концтабори та спец поселення. Приводом для арешту та репресій міг бути будь-який донос.
1939 р. – Розв'язання разом з німецьким фашистами Другої Світової війни, в полум'ї якої загинуло понад 7 млн. українців.
1939 р. – Окупація Західної України московітами внаслідок зговору фашистської Німеччини та комуністичної Московії про поділ Європи. Початок комуністичного терору на Заодно_Українських целях: закрито всі українські часописи, заборонено всі українські партії та громадські організації, зокрема, "Просвіту" та наукове товариство ім... Т.Шевченка. Українці-західняки поступово "звільнялись" від рідної мови, культури, звичаїв, церкви, від яких до цього майже остаточно "визволили" їх східних братів-українців.
1940 р. – Взимку "нова" совєтська влада розпочала масове виселення населення Західної України в Сибір та Казахстан. За станом на 13 лютого 1940 р. було вислано майже 90 тис. осіб; у квітні – травні було вислано понад 61 тис. осіб
1941 р., січень – Судовий процес у Львові над 59 членами ОУН, серед яких були студенти університету та учні.
1941 р., червень, липень – Фізичне знищення втікаючими комуністами понад 200 тис. українців, які були запроторені до в'язниць у Західній Україні, а також кілька сот осіб української інтелігенції, які в комуністичних тюрмах ніколи не сиділи. Більшість страчених ніякого відношення до політики не мала, як син Івана Франка, професор Петро Франко, акад... К.Студинський та інші.
Розстріли чинилися згідно до початкового "Плану евакуації в'язнів" з тюрем та наступної телеграми-директиви за підписом Л.Берія від 25 червня 1941 р.
Виправдовуючись перед своїм Київським начальством за те, що не всіх в'язнів розстріляв, начальник Дубнівської тюрми в доповідній записці за 28 червня 1941 р. писав: "Зам. нач. Ровенского обуправленя НКВД тов... Климов дали указание по телефону контингент ЗКЗК уничтожить.
В 22 часа я приступил к выполнению этого распоряжения, но т.к. противник уже занял станцию Дубно и продолжал наступать на город, я не смог уничтожить всех ЗКЗК. В камерах осталось закрытыми примерно 60-70 чел."
"...в червні 1941 р. втікаючі московсько-більшовицькі окупанти закидали у соляні шахти в присілку Саліна, що на Старосамбірщині, понад 3500 живих, напівживих і замучених українців різного віку... Людей, яких вдалося витягти з шахти, похоронено у великій спільній могилі. Похорон. на якому я був з батьком і мамою відбувся в липні 1941 р. Присутні були приголомшені нечуваними звірствами, бо людині з нормальним розумом це важко збагнути. Серця людей були переповнені болем, жалем, смутком і безсилою люттю. Від плачу стогнала земля. Плакали люди, плакали дерева." (Я.Малицький, "Нескорені", ч.5, 1996 р.).
"За неповних два роки окупації Галичини було розстріляно, змасакровано, депортовано в Сибір понад 1,5 млн. жителів, зокрема, "Пласту", "Просвіти", юристів, вчених, письменників, священників..." (Яр. Тимчишин, м. Львів).
У жовтні в селі Непокрите (тепер Шестаково) під Харковом комуністи загнали у клуню і спалили живими біля 300 чоловік української інтелігенції, серед них відомого поета Володимира Свідзінського, яких вони перед тим зібрали у Харкові й погнали етапом ніби-то для евакуації.
1941 р., листопад, грудень. – Під час німецького наступу на Москву совєцьке командування (маршал Г.Жуков) кинуло проти німців 179 тисяч "ополченців" – учителів, інженерів, учених, щойно вивезених під конвоєм з України, не підготовлених, не навчених. Саме тут був той випадок, що шокував увесь світ: одна рушниця і один комплект набоїв на 5 чоловік і одна граната на трьох. У тому бою загинув цвіт української інтелігенції, що залишився після терору 1937 – 1939 рр., у тому числі Юрій Кондратюк, який розробив програму польоту на місяць, реалізовану США.
19 грудня під Москвою проти німецького танкового прориву Жуков кинув три кавалерійські дивізії, набрані з українців Кубані та Півдня України. В глибокому снігу, в 25-градусний мороз увесь корпус був знищений за кілька годин. Хурделиця, що розігралася під час бою, замела вбитих та поранених. (Чи не після цих "операцій" німці почали називати Жукова "генерал м'ясо"). В той же час чотири добірних, добре оснащених і озброєних до зубів повнокомплектних дивізії НКВД і спецохорони в бойових діях не були задіяні ні тоді, ні згодом.
1943 – 1944 рр. – Масове заплановане знищення московськими окупантами української молоді 1924 – 1926 рр. народження, які перебували під німецькою окупацією. Їх негайно після "звільнення" мобілізували польові військомати і, не навчених, кидали на найбільш важкі ділянки фронту під німецькі кулемети. З того покоління живими залишилися 3...4 відсотка українців.
1943 – 1945 рр. – Поляки, німці та московіти знаходять спільну мову для боротьби з УПА: Німецькі дивізії, партизани Ковпака та польска дивізія АК (Армія Крайова) щоденно воюють з УПА Без зовнішньої допомоги УПА: здобуває перемогу над Ковпаком; звільняє багато районів від німців; розбиває АК, яка тікає до Польщі. "Коли б я мав таку армію, як УПА, то німецька нога не топтала б французької землі" (Де Голь, Президент Франції).
1944 р., березень – На другий день після здобуття совєтьскими військами м. Вінниці туди прибув начальник обласного управління НКВД кат Фіма Рапопорт, під особистим керівництвом якого в 1937-38 рр. було вбито понад 12 тис. українців. Він зігнав мешканців Винниці на могили своїх жертв. Понад 170 людей були розстріляні з кулеметів лише за те, що були родичами чи знайомими раніш замордованих цим же виродком. Так зайди-окупанти несли нам "асвабажденіє і революціонную законность".
1944 – 1953 рр. – Сотні тисяч розстріляних московськими окупантами борців за волю Руси-України – членів УПА. Два мільйони висланих лише із Західної України у концтабори та на спецпоселення членів їх родин, симпатиків ОУН і просто українців ("бандерівці"). НКВД створює провокаційні спецгрупи бойовиків, які діють під виглядом ОУН-УПА, тероризують і знищують населення Західної України. Із архівів НКВД тепер стало відомо, що лише у квітні-травні 1945 р. діяло 156 таких спец груп. в яких налічувалось 1783 особи.
Під виглядом вчителів зі Сходу НКВД засилає своїх агентів у вишиваних сорочках з доброю українською мовою, які входять у довіру до місцевого населення і вивідують про ОУН-УПА. Завдяки роботі таких "вчителів" цілі села були вивезені до Сибіру, а деякі спалені. Деяких з цих "вчителів", особливо тих, що симпатизували УПА, енкаведисти катують і знищують, а потім тіла перевозять на Схід і показують як справу рук "бандеровцев", "гітлеровскіх недобітков".
У різні часи від 40 до 50 відсотків в'язнів комуністичних концтаборів становили українці. Наглядачами у них часто були колишні власівці, які тортурами над українцями "іскуплялі віну" за зраду своїй Московії.
Про кількість висланих із Західної України в 1944-1948 рр. свідчать такі цифри з доповідної НКВД: "Совершенно секретно... Для переселения было использовано 44000 железнодорожных вагонов и задействовано сил: сотрудников внутренних дел и военнослужащих 13592 чел... Начальник 1-ого спецотдела МВД УССР підполковник Смирнов...
23.11.1948г. N15/23497". А за наказом заступника наркома НКВД Чернишова в одному вагоні заборонялося перевозити менше, ніж 30-35 осіб. Але часто у вагони заганяли по 50-60 чоловік.
"Маршрутный лист. Вагон N35. От 18 октября 1950 г. Станция отправления – г. Львов... Станция назначения –...Иркутская обл... Специальный контингент – бандеровцы. Возрастной состав – престарелых – 10 чел, взрослых – 34 чел. Детей моложе 7 лет – 18 чел... Вего 62 чел. Норма питания – 800 г. хлеба – 1чел/сутки, 40 г. маргарина – 1 чел/сутки, 1 селедка – 1 чел/сутки, 2 ведра воды – вагон/сутки, 1 свеча – 1 чел/сутки. Жалобы конвоя – спецконтингент стучал в дверь вагона просили молока для детей. требовали врача, бросали письма через решетки люков, пели бандеровскую песню "Заповіт". Жалобы спецконтингента –...Требовали сменить дырявую парашу. В вагоне холодно...
За пение бандеровского гимна вагону урезать хлебный паек... за брошенные через люк письма вагону не будет выдаваться вода, парашу сменить не имееется возможности, печек в вагоне не предусмотрено.
Вагон сдал ст...л-т НКВД И. Дмитрук. Вагон принял ст...л-т М.Москальцов.
Опечатано в типографи "Слава Родины". Тираж 30000 экз. 1949 г."
Зверніть увагу: діти старші за 7 років вважалися дорослими, назва "бандерівці" – то синонім "українці", води на людину видавали по 300 г. на добу (при нормі споживання – 2 л), бланків було виготовлено 30 тис. примірників (отже виселення було масовим).
Може іще додати?
. Типо, мы не победим сейчас, более того -мы обязательно все умрем, только ради того -что бы в будущем нас считали за героев...
