Харьков Форум
  Харьков Форум > Бизнес, налоги, право > Юридический

Старый 18.03.2011, 13:19   #1
krayon1

 
Регистрация: 22.01.2010
Адрес: Харьков
Сообщений: 1
 
По умолчанию выигранное дело у Привата по повышению % по кредиту, пользуйтесь

Справа №2-1849/10



З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України



27 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді - Крючко Н.І.

при секретарі - Закорецькій М.Ю.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в якому просила визнати недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.3 Кредитного Договору від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 в частині щодо такої події, як право Банка при зміні облікової ставки НБУ в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, визнати незаконним з 07 листопада 2008 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 до 13,8 % стягнення щомісячних платежів у розмірі 1704, 62 дол. США та зобов»язання банку зарахувати 2190 грн. 08 коп., які були сплачені позивачкою ОСОБА_2 банку в період з 07.11.2008 року по 07.05.2010 року в рахунок платежів за перші наступні два місяці після вступу рішення в законну силу та зобов»язати банк дотримуватися графіка й розміру платежів від 17.05.2007 року - тобто нараховувати суму у розмірі 1588,47 дол. США щомісячно, посилаючись на те, що 17 травня 2007 року між позивачкою та відповідачем було укладено кредитний договір № PLJOGA00000019. Вказаний договір укладено на бланку стандартної форми наданої Кредитором. Відповідно до абзацу 3 п.7.1 Договору Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» встановив щомісячний розмір оплати у сумі 1588, 47 доларів США. Поряд з цим, відповідно до п.2.3.1 Кредитного договору, банк отримав право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом у тому числі в разі зміни облікової ставки НБУ, з правомірністю вказаної умови договору позивачка не погоджується та вважає її, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до абзацу 5 п.3.4 постанови Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» в кредитному договорі банки зобов»язані зазначити правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом. Пунктом 3.5 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Таким чином, умови визначені п.п. 2.3.3 п. 2.3 Кредитного договору є такими, що порушують права та законні інтереси позивачки, містять дискримінаційні, стосовно ОСОБА_2 правила зміни відсоткової ставки, та є несправедливою умовою договору (такою, що всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов»язків на шкоду позичальника).

В позові ОСОБА_2 зазначила, що умова кредитного договору № PLJOGA00000019, а саме пп. 2.3.1 п.2.3 Кредитного Договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 17.05.2007 року і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за вказаним кредитним договором повинна залишитися без змін до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору. Таким чином, вважає підпункт 2.3.3 пункт 2.3 Кредитного Договору недійсним.

Крім того, ОСОБА_2 в позові зазначено, що 10 березня 2008 року відповідачем на її домашню адресу направлено лист № 20.1.3.2/6-22855/7963, в якому зазначено, що з 07.11.2008 року зросте відсоткова ставка, яка становитеме 13,08 %. У випадку, коли остання не буде згодна з цією вимогою та повинна надати на адресу установи банку письмове повідомлення про незгоду. Враховуючи ту обставину, що вказаний лист – попередження позивачка отримала лише 11 листопада 2008 року, в зв»язку з чим, остання була позбавлена можливості повідомити банк про незгоду з збільшення відсоткової ставки.

Згідно умов кредитного договору № PLJOGA00000019 від 17 травня 2007 року розмір облікової ставки становив 8,5%. Після підписання Кредитного договору у розмірі облікової ставки на підставі листа НБУ від 17 травня 2007 року з 01 червня 2007 року було зменшено до 8%, проте відповідачем процентна ставка зменшена не була. Крім того, відповідачем не було вжито жодних дій щодо зменшення облікової ставки в період з 15 червня 2009 року по 12 серпня 2009 року, коли облікова ставка НБУ зменшувалась з 12% до 11% та з 11% до 10, 25%.

Таким чином, вважає, що дії банку по збільшенню відсоткової ставки та її подальше щомісячне стягнення є неправомірною, тому позивачка змушена була звернутися до суду з вказаним позовом.

31 серпня 2010 року позивачка ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги, відповідно до яких просила визнати недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.1 Кредитного Договору від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 в частині щодо такої події, як право Банка при зміні облікової ставки НБУ в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, визнати незаконним з 07 листопада 2008 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 до 13,8 %, стягнення щомісячних платежів у розмірі 1704, 62 дол. США та зобов»язання банку зарахувати 2 439 грн. 15 коп., які були сплачені позивачкою ОСОБА_2 банку в період з 07.11.2008 року по 31.08.2010 року в рахунок платежів за перші наступні два місяці після вступу рішення в законну силу та зобов»язати банк дотримуватися графіка й розміру платежів від 17.05.2007 року - тобто нараховувати суму у розмірі 1588,47 дол. США щомісячно.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що в матеріалах справи мається поштове повідомлення з особистим підписом представника.

Статтею 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справ.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду даної справи.

Суд, вислухавши позивачку, представника позивачки – адвоката ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що 17 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ПриватБанком був укладений кредитний договір за № PLJOGA00000019, відповідно до якого позивачці було надано кредит у сумі 111 258,00 доларів США на наступні цілі: будівництво будинку, сплату щомісячних платежів у сумі 1588, 47 доларів США, з кінцевим терміном повернення 17 травня 2017 року (а.с.5-7).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно кредитного договору № PLJOGA00000019 на момент підписання договору розмір облікової ставки становив 8,5% (а.с. 5-7).

10 березня 2008 року за вих. № 20.1.3.2/6-22855/7963 на домашню адресу позивачки надійшов лист про підвищення з 07.11.2008 року відсоткової ставки за вказаним кредитним договором та становитиме 13,08% на рік (а.с.9).

Як пояснила в судовому засіданні позивачка 17 травня 2007 року дійсно між нею та ПриватБанком був укладений кредитний договір з метою надання їй кредитних коштів у сумі 111 258,00 доларів США, для будівництва будинку, що у м. Полтаві по провулку Тунельному, 11а. На день підписання кредитного договору облікова відсоткова ставка становила 8%. 10 березня 2008 за № 20.1.3.2/6-22855/7963 на домашню адресу позивачки був надісланий лист про підвищення облікової ставки та відповідно щомісячного платежу. Вказаний лист позивачка отримала через вісім місці, а саме 11 листопада 2008 року, що унеможливило останню подати свої заперечення у строк 31 жовтня 2008 року на адресу банківської установи. Зважаючи на вказані обставини вона була змушена звернутись з вказаним позовом, оскільки порушуються її права та інтереси установою банку.

В судовому засіданні представник позивачки – адвокат ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до п.2.3.1. Кредитного договору від 17.05.2007 року укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ „ПриватБанк”, банк отримав право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом у тому числі в разі зміни облікової ставки НБУ. Вказана норма є неправомірною, оскільки суперечить вимогам ст. 652 ЦК України, якою визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінено або розірвано за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов”язання.

В своїх поясненнях представник ки– адвокат зазначив, що дії відповідача щодо збільшення облікової ставки суперечать постанові Національного Банку України № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» правила прийняті з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації. Відповідно до абзацу 5 п. 3.4 Правил в кредитному договорі банки зобов»язані зазначати правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом. Пунктом 3.5 Правил встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Крім того, представником позивачки – адвокатом ОСОБА_1 вказано, що лист Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 10 березня 2008 року № 20.1.3.2/6-22855/7963 направлений на адресу позивачки, і отриманий останньою лише 11 листопада 20008 року, тобто тільки через 8 місяців після відправлення про збільшення відсоткової ставки до 13,08% , що унеможливило останню вчасно надати заперечення на вказану вимогу банку у строк до 31 жовтня 2008 року. В зв»язку з цим, починаючи з 07.11.2008 року став нараховувати й утримувати значно більший розмір платежів: замість 1588, 47 дол. США щомісячно – по 1704, 62 дол. США. Тобто, щомісячно з листопада 2008 року по 31 серпня 2010 року позивачка змушена сплачувати на 166, 15 дол. США більше ніж передбачено кредитним договором. Отже, позивачкою ОСОБА_2 переплачено, станом на 31.08.2010 року, 2 439, 15 доларів США. Крім того, банком не наведено у вказаному листі у відповідності до вимог ст. 652 ЦК України істотних умов для збільшення облікової ставки, лише зазначено в обґрунтування збільшення відсоткової ставки, що банк змушений вчити вказані дії в зв»язку з подорожчанням грошових ресурсів, підвищенням рівня облікової ставки Нацбанком, з метою виконання зобов»язань перед своїми вкладниками. В листі не вказано на прямий безпосередній зв»язок між зміною облікової ставки Нацбанком і моїми платежами. Представником позивачки – адвокатом такожзазначено, що у випадку коли б такий зв»язок існував, то в період , коли Нацбанк зменшував облікову ставку з 01.06.2007 року по 01.01.2008 року вона становила 8 % замість попередніх 8,5% то ПриватБанк повинен був зменшувати відсоткову ставку, чого останнім цього зроблено не було. Таким чином, діяльність банку свідчить про те, що останній зловживає своїм становищем, оскільки відповідачем використано підвищення облікової ставки, а лише для отримання надприбутку.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов»язків на шкоду споживача.

Відповідно до положення ч.3 ст. 1056-1 ЦК України умови договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є німчемною.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлений розмір процентів не може бути збільшено банком в односторонньому порядку.

Таким чином, дії відповідача Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», щодо збільшення розміру облікової ставки є нікчемними та такими, що порушують вимоги визначені ст. 1056-1 ЦК України.

Крім того, судом встановлено, що умовами кредитного договору № PLJOGA00000019 від 17 травня 2007 року не вказані обставини, що слугували б причиною для зміни річної відсоткової ставки в односторонньому порядку.

Згідно ст. 55 Закону України « Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банк зобов»язаний докласти максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також інтересів клієнтів.

Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтом договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім випадку на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Вказана норма закону є чинною та на момент зміни Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» річної відсоткової ставки набрала законної чинності з моменту її опублікування 12 грудня 2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що умова кредитного договору № PLJOGA00000019 пп. 2.3.1 п.2.3 про право Закритого акціонерного товариства Кломерційного банку «ПриватБанк» збільшувати розмір відсотком ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 17 травня 2007 року і таким чином не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за Кредитним договором повинна залишатися без змін до виконання всіх умов обома сторонами Договору.

Частиною 4 ст. 216 ЦК України визначено правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживача» від 1991 року споживач не зобов»язаний сплачувати кредитодавцю будь-які збори, відсотки або інші вартистні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи лист від 10.03.2008 року № 2.1.3.2/6-22855/7963 про збільшення облікової ставки направлено з порушенням строків, що призвело до того, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про зміну умов договору, а саме про зміну відсоткової ставки чим позбавлено останню права на оскарження й заперечення.

Всупереч ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, з листа відповідача від 10.03.2008 року не вбачається конкретних обставин, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки по Кредитному Договору до 12% річних. Наведені у листі від 10.03.2008 року № 20.1.3.2/6-22855/7963 обставини не перебувають у прямому, безпосередньому зв»язку з вимогою збільшення відсоткової ставки. Крім того, як вбачається з вищевказаного листа відповідач пов»язав підвищення облікової ставки не з підвищенням облікової ставки, а з вартістю залучених коштів.

Тому суд приходить до висновку, що лист має суперечливий характер й підстава для збільшення відсоткової ставки спростовує посилання самого ж банку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.1 Кредитного договору від 17 травня 2008 року № № PLJOGA00000019 в частині щодо такої події, як право Банка при зміні облікової ставки НБУ в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, визнання незаконним з 07 листопада 2008 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 до 13,8% стягнення щомісячних платежів у розмірі 1704,62 доларів США., зобов»язання банка зарахувати 2439, 15 доларів США, які сплачені ОСОБА_2 банку в перші наступні два місяці після вступу рішення в законну силу, зобов»язання банка дотримуватися графіка й розміру платежів від 17 травня 2007 року , тобто нараховувати суму у розмірі 1588,47 доларів США щомісячно підлягають до задоволення.

Відповідно до положення ст. 88 ЦПК України , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 554, 611, 625,629,1056 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 213-215,224 ЦПК України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про захист прав споживачів», суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача – задовольнити.

Визнати недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.1 Кредитного договору від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 в частині щодо такої події, як право Банка при зміні облікової ставки НБУ в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки.

Визнати незаконним з 07 листопада 2008 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 до 13,8% стягнення щомісячних платежів у розмірі 1704, 62 долара США.

Зобов»язати Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» зарахувати 2439, 15 доларів США, які сплачені ОСОБА_2 ЗАТ КБ «ПриватБанк» в період з 07.11.2008 року по 31.08.2010 року, в рахунок платежів за перші наступні два місяці після вступу рішення у законну силу.

Зобов»язати банк дотримуватися графіка й розмірі платежів від 17 травня 2007 року – тобто нараховувати суму у розмірі 1588,47 доларів США щомісячно.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави державне мито ( р/р 31416537700002, МФО 831019, Код ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22090100, одержувач : УДК у місті Полтава Банк одержувача: ГУ ДКУ у Полтавській області) у сумі 51 грн..

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ( р/р 31211259700002, МФО 831019, КОД ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22050001, одержувач УДК у місті Полтава Банк одержувача ГУ ДКУ у Полтавській області ) у розмірі 30 грн.



Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ленінського районного суду м. Полтави протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя /підпис/ Н.І.Крючко

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави Н.І.Крючко





Відповідачу: ЗАТ КБ «ПриватБанк»

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна

Перемоги, 50

Ленінський районний суд м. Полтави направляє на Вашу адресу копію заочного рішення суду від 27 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача для відому.

Додаток: копія заочного рішення суду

від 27.09.2010 р. на ___ арк.

Суддя Ленінського

районного суду м. Полтави Н.І.Крючко

Виконавець: Филь В.М.

60-14-25

Відповідачу: ЗАТ КБ «ПриватБанк»

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна

Перемоги, 50

Ленінський районний суд м. Полтави направляє на Вашу адресу копію заочного рішення суду від 27 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача для відому.

Додаток: копія заочного рішення суду

від 27.09.2010 р. на ___ арк.

Суддя Ленінського

районного суду м. Полтави Н.І.Крючко

Виконавець: Фи


    Вверх
Старый 18.03.2011, 13:30   #2
priboru 7516620


 
 
Регистрация: 6.04.2008
Сообщений: 5,180
 
По умолчанию
Цитата:
Сообщение от krayon1
Справа №2-1849/10



З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України



27 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді - Крючко Н.І.

при секретарі - Закорецькій М.Ю.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в якому просила визнати недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.3 Кредитного Договору від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 в частині щодо такої події, як право Банка при зміні облікової ставки НБУ в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, визнати незаконним з 07 листопада 2008 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 до 13,8 % стягнення щомісячних платежів у розмірі 1704, 62 дол. США та зобов»язання банку зарахувати 2190 грн. 08 коп., які були сплачені позивачкою ОСОБА_2 банку в період з 07.11.2008 року по 07.05.2010 року в рахунок платежів за перші наступні два місяці після вступу рішення в законну силу та зобов»язати банк дотримуватися графіка й розміру платежів від 17.05.2007 року - тобто нараховувати суму у розмірі 1588,47 дол. США щомісячно, посилаючись на те, що 17 травня 2007 року між позивачкою та відповідачем було укладено кредитний договір № PLJOGA00000019. Вказаний договір укладено на бланку стандартної форми наданої Кредитором. Відповідно до абзацу 3 п.7.1 Договору Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» встановив щомісячний розмір оплати у сумі 1588, 47 доларів США. Поряд з цим, відповідно до п.2.3.1 Кредитного договору, банк отримав право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом у тому числі в разі зміни облікової ставки НБУ, з правомірністю вказаної умови договору позивачка не погоджується та вважає її, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до абзацу 5 п.3.4 постанови Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» в кредитному договорі банки зобов»язані зазначити правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом. Пунктом 3.5 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Таким чином, умови визначені п.п. 2.3.3 п. 2.3 Кредитного договору є такими, що порушують права та законні інтереси позивачки, містять дискримінаційні, стосовно ОСОБА_2 правила зміни відсоткової ставки, та є несправедливою умовою договору (такою, що всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов»язків на шкоду позичальника).

В позові ОСОБА_2 зазначила, що умова кредитного договору № PLJOGA00000019, а саме пп. 2.3.1 п.2.3 Кредитного Договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 17.05.2007 року і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за вказаним кредитним договором повинна залишитися без змін до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору. Таким чином, вважає підпункт 2.3.3 пункт 2.3 Кредитного Договору недійсним.

Крім того, ОСОБА_2 в позові зазначено, що 10 березня 2008 року відповідачем на її домашню адресу направлено лист № 20.1.3.2/6-22855/7963, в якому зазначено, що з 07.11.2008 року зросте відсоткова ставка, яка становитеме 13,08 %. У випадку, коли остання не буде згодна з цією вимогою та повинна надати на адресу установи банку письмове повідомлення про незгоду. Враховуючи ту обставину, що вказаний лист – попередження позивачка отримала лише 11 листопада 2008 року, в зв»язку з чим, остання була позбавлена можливості повідомити банк про незгоду з збільшення відсоткової ставки.

Згідно умов кредитного договору № PLJOGA00000019 від 17 травня 2007 року розмір облікової ставки становив 8,5%. Після підписання Кредитного договору у розмірі облікової ставки на підставі листа НБУ від 17 травня 2007 року з 01 червня 2007 року було зменшено до 8%, проте відповідачем процентна ставка зменшена не була. Крім того, відповідачем не було вжито жодних дій щодо зменшення облікової ставки в період з 15 червня 2009 року по 12 серпня 2009 року, коли облікова ставка НБУ зменшувалась з 12% до 11% та з 11% до 10, 25%.

Таким чином, вважає, що дії банку по збільшенню відсоткової ставки та її подальше щомісячне стягнення є неправомірною, тому позивачка змушена була звернутися до суду з вказаним позовом.

31 серпня 2010 року позивачка ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги, відповідно до яких просила визнати недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.1 Кредитного Договору від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 в частині щодо такої події, як право Банка при зміні облікової ставки НБУ в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, визнати незаконним з 07 листопада 2008 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 до 13,8 %, стягнення щомісячних платежів у розмірі 1704, 62 дол. США та зобов»язання банку зарахувати 2 439 грн. 15 коп., які були сплачені позивачкою ОСОБА_2 банку в період з 07.11.2008 року по 31.08.2010 року в рахунок платежів за перші наступні два місяці після вступу рішення в законну силу та зобов»язати банк дотримуватися графіка й розміру платежів від 17.05.2007 року - тобто нараховувати суму у розмірі 1588,47 дол. США щомісячно.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що в матеріалах справи мається поштове повідомлення з особистим підписом представника.

Статтею 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справ.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду даної справи.

Суд, вислухавши позивачку, представника позивачки – адвоката ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що 17 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ПриватБанком був укладений кредитний договір за № PLJOGA00000019, відповідно до якого позивачці було надано кредит у сумі 111 258,00 доларів США на наступні цілі: будівництво будинку, сплату щомісячних платежів у сумі 1588, 47 доларів США, з кінцевим терміном повернення 17 травня 2017 року (а.с.5-7).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно кредитного договору № PLJOGA00000019 на момент підписання договору розмір облікової ставки становив 8,5% (а.с. 5-7).

10 березня 2008 року за вих. № 20.1.3.2/6-22855/7963 на домашню адресу позивачки надійшов лист про підвищення з 07.11.2008 року відсоткової ставки за вказаним кредитним договором та становитиме 13,08% на рік (а.с.9).

Як пояснила в судовому засіданні позивачка 17 травня 2007 року дійсно між нею та ПриватБанком був укладений кредитний договір з метою надання їй кредитних коштів у сумі 111 258,00 доларів США, для будівництва будинку, що у м. Полтаві по провулку Тунельному, 11а. На день підписання кредитного договору облікова відсоткова ставка становила 8%. 10 березня 2008 за № 20.1.3.2/6-22855/7963 на домашню адресу позивачки був надісланий лист про підвищення облікової ставки та відповідно щомісячного платежу. Вказаний лист позивачка отримала через вісім місці, а саме 11 листопада 2008 року, що унеможливило останню подати свої заперечення у строк 31 жовтня 2008 року на адресу банківської установи. Зважаючи на вказані обставини вона була змушена звернутись з вказаним позовом, оскільки порушуються її права та інтереси установою банку.

В судовому засіданні представник позивачки – адвокат ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до п.2.3.1. Кредитного договору від 17.05.2007 року укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ „ПриватБанк”, банк отримав право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом у тому числі в разі зміни облікової ставки НБУ. Вказана норма є неправомірною, оскільки суперечить вимогам ст. 652 ЦК України, якою визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінено або розірвано за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов”язання.

В своїх поясненнях представник ки– адвокат зазначив, що дії відповідача щодо збільшення облікової ставки суперечать постанові Національного Банку України № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» правила прийняті з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації. Відповідно до абзацу 5 п. 3.4 Правил в кредитному договорі банки зобов»язані зазначати правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом. Пунктом 3.5 Правил встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Крім того, представником позивачки – адвокатом ОСОБА_1 вказано, що лист Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 10 березня 2008 року № 20.1.3.2/6-22855/7963 направлений на адресу позивачки, і отриманий останньою лише 11 листопада 20008 року, тобто тільки через 8 місяців після відправлення про збільшення відсоткової ставки до 13,08% , що унеможливило останню вчасно надати заперечення на вказану вимогу банку у строк до 31 жовтня 2008 року. В зв»язку з цим, починаючи з 07.11.2008 року став нараховувати й утримувати значно більший розмір платежів: замість 1588, 47 дол. США щомісячно – по 1704, 62 дол. США. Тобто, щомісячно з листопада 2008 року по 31 серпня 2010 року позивачка змушена сплачувати на 166, 15 дол. США більше ніж передбачено кредитним договором. Отже, позивачкою ОСОБА_2 переплачено, станом на 31.08.2010 року, 2 439, 15 доларів США. Крім того, банком не наведено у вказаному листі у відповідності до вимог ст. 652 ЦК України істотних умов для збільшення облікової ставки, лише зазначено в обґрунтування збільшення відсоткової ставки, що банк змушений вчити вказані дії в зв»язку з подорожчанням грошових ресурсів, підвищенням рівня облікової ставки Нацбанком, з метою виконання зобов»язань перед своїми вкладниками. В листі не вказано на прямий безпосередній зв»язок між зміною облікової ставки Нацбанком і моїми платежами. Представником позивачки – адвокатом такожзазначено, що у випадку коли б такий зв»язок існував, то в період , коли Нацбанк зменшував облікову ставку з 01.06.2007 року по 01.01.2008 року вона становила 8 % замість попередніх 8,5% то ПриватБанк повинен був зменшувати відсоткову ставку, чого останнім цього зроблено не було. Таким чином, діяльність банку свідчить про те, що останній зловживає своїм становищем, оскільки відповідачем використано підвищення облікової ставки, а лише для отримання надприбутку.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов»язків на шкоду споживача.

Відповідно до положення ч.3 ст. 1056-1 ЦК України умови договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є німчемною.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлений розмір процентів не може бути збільшено банком в односторонньому порядку.

Таким чином, дії відповідача Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», щодо збільшення розміру облікової ставки є нікчемними та такими, що порушують вимоги визначені ст. 1056-1 ЦК України.

Крім того, судом встановлено, що умовами кредитного договору № PLJOGA00000019 від 17 травня 2007 року не вказані обставини, що слугували б причиною для зміни річної відсоткової ставки в односторонньому порядку.

Згідно ст. 55 Закону України « Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банк зобов»язаний докласти максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також інтересів клієнтів.

Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтом договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім випадку на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Вказана норма закону є чинною та на момент зміни Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» річної відсоткової ставки набрала законної чинності з моменту її опублікування 12 грудня 2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що умова кредитного договору № PLJOGA00000019 пп. 2.3.1 п.2.3 про право Закритого акціонерного товариства Кломерційного банку «ПриватБанк» збільшувати розмір відсотком ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 17 травня 2007 року і таким чином не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за Кредитним договором повинна залишатися без змін до виконання всіх умов обома сторонами Договору.

Частиною 4 ст. 216 ЦК України визначено правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживача» від 1991 року споживач не зобов»язаний сплачувати кредитодавцю будь-які збори, відсотки або інші вартистні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи лист від 10.03.2008 року № 2.1.3.2/6-22855/7963 про збільшення облікової ставки направлено з порушенням строків, що призвело до того, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про зміну умов договору, а саме про зміну відсоткової ставки чим позбавлено останню права на оскарження й заперечення.

Всупереч ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, з листа відповідача від 10.03.2008 року не вбачається конкретних обставин, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки по Кредитному Договору до 12% річних. Наведені у листі від 10.03.2008 року № 20.1.3.2/6-22855/7963 обставини не перебувають у прямому, безпосередньому зв»язку з вимогою збільшення відсоткової ставки. Крім того, як вбачається з вищевказаного листа відповідач пов»язав підвищення облікової ставки не з підвищенням облікової ставки, а з вартістю залучених коштів.

Тому суд приходить до висновку, що лист має суперечливий характер й підстава для збільшення відсоткової ставки спростовує посилання самого ж банку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.1 Кредитного договору від 17 травня 2008 року № № PLJOGA00000019 в частині щодо такої події, як право Банка при зміні облікової ставки НБУ в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, визнання незаконним з 07 листопада 2008 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 до 13,8% стягнення щомісячних платежів у розмірі 1704,62 доларів США., зобов»язання банка зарахувати 2439, 15 доларів США, які сплачені ОСОБА_2 банку в перші наступні два місяці після вступу рішення в законну силу, зобов»язання банка дотримуватися графіка й розміру платежів від 17 травня 2007 року , тобто нараховувати суму у розмірі 1588,47 доларів США щомісячно підлягають до задоволення.

Відповідно до положення ст. 88 ЦПК України , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 554, 611, 625,629,1056 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 213-215,224 ЦПК України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про захист прав споживачів», суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача – задовольнити.

Визнати недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.1 Кредитного договору від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 в частині щодо такої події, як право Банка при зміні облікової ставки НБУ в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки.

Визнати незаконним з 07 листопада 2008 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором від 17 травня 2008 року № PLJOGA00000019 до 13,8% стягнення щомісячних платежів у розмірі 1704, 62 долара США.

Зобов»язати Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» зарахувати 2439, 15 доларів США, які сплачені ОСОБА_2 ЗАТ КБ «ПриватБанк» в період з 07.11.2008 року по 31.08.2010 року, в рахунок платежів за перші наступні два місяці після вступу рішення у законну силу.

Зобов»язати банк дотримуватися графіка й розмірі платежів від 17 травня 2007 року – тобто нараховувати суму у розмірі 1588,47 доларів США щомісячно.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави державне мито ( р/р 31416537700002, МФО 831019, Код ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22090100, одержувач : УДК у місті Полтава Банк одержувача: ГУ ДКУ у Полтавській області) у сумі 51 грн..

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ( р/р 31211259700002, МФО 831019, КОД ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22050001, одержувач УДК у місті Полтава Банк одержувача ГУ ДКУ у Полтавській області ) у розмірі 30 грн.



Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ленінського районного суду м. Полтави протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя /підпис/ Н.І.Крючко

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави Н.І.Крючко





Відповідачу: ЗАТ КБ «ПриватБанк»

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна

Перемоги, 50

Ленінський районний суд м. Полтави направляє на Вашу адресу копію заочного рішення суду від 27 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача для відому.

Додаток: копія заочного рішення суду

від 27.09.2010 р. на ___ арк.

Суддя Ленінського

районного суду м. Полтави Н.І.Крючко

Виконавець: Филь В.М.

60-14-25

Відповідачу: ЗАТ КБ «ПриватБанк»

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна

Перемоги, 50

Ленінський районний суд м. Полтави направляє на Вашу адресу копію заочного рішення суду від 27 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача для відому.

Додаток: копія заочного рішення суду

від 27.09.2010 р. на ___ арк.

Суддя Ленінського

районного суду м. Полтави Н.І.Крючко

Виконавець: Фи







а как пользоватся им? Кредит пойти взять и когда ставку повысят качатся с банком? Так решение ЗАОЧНОЕ ....


__________________
ем2271 500
    Вверх
Старый 19.03.2011, 19:03   #3
Фантастика


 
 
Регистрация: 2.04.2009
Адрес: Харьков
Сообщений: 4,324
 
По умолчанию
Ну а заочное не пересматривали? и что на счёт апелляции?


    Вверх
Старый 19.03.2011, 21:56   #4
Alex-lex

 
 
Регистрация: 17.12.2010
Адрес: г. Харьков, Госпром.
Сообщений: 494
 
По умолчанию
krayon1,боже мой, неужели Вы научились пользоваться реестром? Сколько умных людей стало на форуме! Один гуглить умеет, второй реестр осилил...


__________________
. "Вы бы хоть со мной заранее посоветовались. В этом-то деле я собаку
съел", - Владимир Дудинцев "Hе хлебом единым".
Тел.: (050) 40-321-59. E-mail: [email protected]
    Вверх

Опции темы Поиск в этой теме
Поиск в этой теме:

Расширенный поиск

Харьков Форум > Бизнес, налоги, право > Юридический

Быстрый переход


Часовой пояс GMT +2, время: 17:36.


Харьков Форум Powered by vBulletin® Version 3.8.7
Copyright ©2000 - 2017, Jelsoft Enterprises Ltd.