Статус:
Offline
Реєстрація: 23.02.2007
Повідом.: 240
Реєстрація: 23.02.2007
Повідом.: 240
Люди чомучь думають, що якщо хтось вкладає свої гроші у нерухомість, у авто, у побутову техніку, взагалі у щось таке, що можна потримати руками, то це ознака розвитку економіки.
Але мабуть мало хто пам'ятає анекдот початку 90-х років. Зустрічаютьтся два приятеля, один каже - я все втратив, всі гроші, все пропало. А другий - що, нічого не встиг купити? Та ні, каже перший, встиг - костюм та крісло. Ну так це ж добре!, каже другий. А перший йому - але костюм водолазний, а крісло гінекологічне.
Тобто люди вкладають гроші хоч у щось, а якщо врахувати, що це не їх власні гроші, а переважно кредтити, то все стає зрозумілим. За умов нормально функціонуючої економікі нема такого, щоб поспіхом купували хоч щось, аби купити, не замислюючись про наслідки.
Але мабуть мало хто пам'ятає анекдот початку 90-х років. Зустрічаютьтся два приятеля, один каже - я все втратив, всі гроші, все пропало. А другий - що, нічого не встиг купити? Та ні, каже перший, встиг - костюм та крісло. Ну так це ж добре!, каже другий. А перший йому - але костюм водолазний, а крісло гінекологічне.
Тобто люди вкладають гроші хоч у щось, а якщо врахувати, що це не їх власні гроші, а переважно кредтити, то все стає зрозумілим. За умов нормально функціонуючої економікі нема такого, щоб поспіхом купували хоч щось, аби купити, не замислюючись про наслідки.