Георгій УЧАЙКІН, 43 роки, однак після 40 рахує до початку, тому – 37. Народився й живе в Києві. У дитинстві захоплювався музикою та бійками, за які двічі виганяли зі школи. 1986-го закінчив 141-шу, і вступив до музичного училища імені Глієра на клас естрадної гітари. Наступного року пішов до війська – музикантом у Київське вище військово-морське політичне училище. 1988-го одружився, народилася донька Анна. З 1990-го по 1999-й – генеральний директор та співвласник групи компаній ”Нова” – найпотужнішої того часу шоу-бізнесової структури України. З 1999-го й дотепер – співвласник рекламного агентства ”Нова”. Колись брав уроки боксу, досі намагається їх не забути. Вечорами вдома вправляється на гітарі, мріючи з часом стати справжнім гітаристом. 2009-го був одним з ініціаторів створення Української асоціації власників зброї. Очолює наглядову раду Асоціації. Головною своєю метою зараз вважає прийняття в Україні закону про зброю.
Українці мають на руках понад два мільйони легальних стволів і десь у півтора разу більше – нелегальних. При цьому відсутній закон про зброю. Прийняти його треба якомога скоріше – вважає Георгій Учайкін, голова наглядової ради Української асоціації власників зброї.
Зброєю володію з 1996 року, коли скористався нагодою придбати першу рушницю. Відтоді став замислюватися, нащо вона мені потрібна. Не полюю. Іноді ходжу в стрілецькі комплекси. Решту часу вона просто охороняє мою родину й дім.
Наприкінці 2008-го в компанії однодумців вирішили створити таку зброярську асоціацію, як в Америці. Обдумали концепцію, найняли юристів, написали статут. Реєстрували нас аж півроку. Статут Асоціації погоджували всі силові відомства. *
Такого порядку немає, просто в Мін'юсті боялися взяти на себе відповідальність за реєстрацію Асоціації власників зброї. Ось і направляли їм запити – перегляньте, чи нічого не вбачаєте? Сам бачив рекомендації МВС до нашого статуту за підписом одного з заступників міністра. Який стосунок до нас мало це Міністерство під час реєстрації? Ми – громадська організація.
Без будь-яких обмежень в Україні дозволено купувати хіба що пневматичну зброю. Хто хоче вогнепальну, то, якщо не обмежений за фізичним станом і за судимостями, може придбати довгоствольну, нарізну або гладкоствольну мисливську рушницю. Щоправда, не будучи членом Товариства мисливців та рибалок, не зможе ходити на полювання. Зберігати треба в умовах, згідно з інструкцією №622. *Закону нема.
Нам постійно і штучно створюють видимість, що у всіх бідах винна зброя. *Чомусь засуджують пристрій, а не людину, яка його використовує
Про зброю в Україні людям треба розповідати так, як 4-річним дітям. Суспільство зґвалтоване думкою, що зброя йому не потрібна і заважає. Нам постійно і штучно створюють видимість, що у всіх бідах винна зброя. *Чомусь засуджують пристрій, а не людину, яка його використовує.
Насправді – що більше в людей зброї, то менша вулична злочинність. Головна засада – ніхто не має знати, чи є в мене зброя, усі лиш мають пам'ятати про закон, що дозволяє мені її мати. Це дисциплінує злочинців та розбишак.
Швейцарія – стабільна, заможна й нейтральна країна. На 7,5 мільйона *жителів – 4,5 мільйона стволів. Оборонна доктрина побудована на тому, що всі чоловіки з 20 до 50 років перебувають у військовому кадровому резерві. Зброю зберігають удома. І в цій країні фактично немає вуличної злочинності.
В Європі багато зброї мають ще фіни, серби, шведи. Взагалі, кількість зброї в громадян дивним чином пропорційна до валового національного продукту країни.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Как тебе еще ствол доверить?