У Києві з Михайлівського собору вкрали частину мощів Святої Варвари

Статус: Offline
Реєстрація: 05.07.2005
Повідом.: 1406
У Києві з Михайлівського собору вкрали частину мощів Святої Варвари

Духовну реліквію зловмисник встиг продати в переході на залізничному вокзалі

У Києві з Михайлівського Золотоверхого собору напередодні минулих вихідних вкрали ковчежек з часткою чудотворних мощей святої великомучениці Варвари.

Про це виданню "Обозреватель" розповів Архімандрит Лаврентій.

"Приблизно о 10 годині ранку 4 березня, під час ранкового служіння, до нас підійшов охоронець і сказав, що військові, які збирають пожертви біля входу в храм, бачили, як чоловік, схожий на бомжа, вибіг з собору щось ховаючи під одягом. У них склалося враження, ніби він щось вкрав. Ми одразу оглянули храм і помітили, що зник ковчежек з часткою мощей святої великомучениці Варвари. Ніхто з присутніх не бачив сам момент крадіжки. Це дуже цінна реліквія – духовно цінна. Безліч прочан молилися цим мощам", - повідомив священослужитель.

Він також розповів, що злодія на наступний день відшукали військові й привели його на територію храму. У скоєному чоловік зізнався.

"Ми відразу ж викликали поліцію і написали заяву, але знайти вкрадене поліція не змогла. Військові розповіли, що Володимир (підозрюваний – ред.) зізнався у крадіжці і повідомив, що продав ковчег з мощами в переході на залізничному вокзалі - за невеликі гроші", - заявив священик.

Відзначається, що відеоспостереження в Михайлівському Золотоверхому соборі немає.

Джерело видання в правоохоронних органах розповіло, що причетність затриманого до крадіжки бійцями людини довести не вдалося і його відпустили.

У свою чергу бійці 18-го запасного батальйону "Правого сектора", які збирають біля Михайлівського собору пожертви для добровольців "ПС" в зоні АТО, впевнені, що саме затриманий ними бомж вкрав святиню. А священнослужителі вірять, що ковчежек з часткою мощей повернеться в храм, а також закликають киян і гостей столиці повідомити, якщо хтось запропонує їм придбати святиню.

Саме мощі до 1930-х рр. були головною святинею монастиря. Перед вибухом храму вони були перенесені в лаврський музей-заповідник. Під час окупації міста нацистами святиню перенесли в малий храм на територію Золотоверхого мешкання, в 1949 р - до церкви апостола Андрія Первозванного над Андріївським узвозом, а потім у Свято-Володимирський собор.

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
У скоєному чоловік зізнався.

причетність затриманого до крадіжки бійцями людини довести не вдалося і його відпустили.
Чета паззл не складывается... За сколько же он в переходе толканул реликвию, что ментам хватило? :eek:
 
тот правосековец фейковый по телеку было видео как лещей накидали правосекам, ПС не собирает в Украине пожертвований на улице
 
воров надо убивать ... сейчас это не просто воры , это враги Государства ....
 
Я тут погулял, послушал: говорят о багрянице Христовой, о лозе, коей секли Христа, о столпе от бичевания, о губке, напоенной желчью и уксусом, поданной нашему Господу при смерти, хоть она теперь, конечно, высохла; о терновом венце; о ларчике, в котором лежит кус хлеба преломления, освященного на Тайной Вечери; о волосках бороды распятого и о нешвен-ном вретище Иисуса, которое стражники разыграли в кости у подножия лобного места; об одеянии Мадонны...

– Посмотрим, что из этого нетрудно изготовить, – задумчиво проговорил Баудолино.

– Вот, вот, – отозвался Поэт. – Лозу-то долго ли подобрать. А что касается столпа, я бы не стал с ним связываться, тем более что это невозможно толкнуть из-под полы.

– Зачем нам рисковать с продажей дублетов, выплывут истинные реликвии и с нас потребуют деньги обратно, – размышлял вслух Борон. – Вы лучше подумайте, сколько еще святых частиц может быть найдено. Подумайте. Целых двенадцать корзин от умножения хлебов и рыб. В корзинах я не вижу недостатка, возьмем, немножко подгрязним для придания древности. Подумайте: топор, которым Ной рубил бревна на ковчег! Как раз генуэзцы хотели выкинуть вон тот, что у них затупился.

– Идея недурна, – одобрил Бойди. – Пойти на кладбище, выкопать там челюсть святого Павла. Не голову, а так, к примеру, левый локоть святого Иоанна Крестителя. И так далее. Останки святой Агаты, святого Лазаря, пророков Даниила, Самуила и Исайи, череп святой Елены, частицу головы святого апостола Филиппа.

– Да уж тогда, – поддержал их Певере, начавший входить во вкус, – порыться в подполе, отыщется прекрасная частица вифлеемских яслей, небольшая такая, уж не упомню, откуда взялась у нас.

– Сотворим невиданные мощи, – согласился Поэт. – Но воспроизведем и те, которые уже виданы, потому что именно о них поговаривают в городе и именно они каждый день растут в цене.

Квартира генуэзцев превратилась на неделю в артельную кузню. Бойди, споткнувшись на опилках, обрел гвоздь с честного креста. Бойямондо протерзался ночь жестокою болью, утром привязал гарусинку, дернул, гнилой зуб вынулся и стал зубом святой Агаты. Грилло сушил сухари на солнце и раскладывал по коробкам, которые Тарабурло мастерил из лежалых деревяшек. Певере убедил остальных бросить задумку о хлебных и рыбных корзинах. Надо думать, после подобного чуда толпа не оставила их там где были, а растащила хлебы вместе с корзинами по домам, так что никакому Константину не удалось бы их собрать заново вместе.
Умберто Эко "Баудолино"
 
Назад
Зверху Знизу