На банкноте 1000 грн использован ворованный шрифт
Кроме того, в комментариях пишут, что для написания имени Владимира Вернадского использован самопальный шрифт, созданный на основе лицензированного шрифта, который не имеет кириллической версии и не допускает внесения изменений. То есть это ещё одно нарушение лицензии.
Один зі шрифтів, використаний на банкноті у 1000 гривень, точно піратський - офіційна відповідь від правовласника - Adobe
Нещодавно Національний банк України презентував новий дизайн купюри номіналом у 1000 гривень. Окрім загальних зауважень до дизайну, до кількості різнорідних шрифтів, що не сприяє гармонійному вигляду купюри, виникли підозри щодо легальності деяких з них. Зрозуміло, що від чиновників Нацбанку важко буде дізнатися, чи справді вони їх купували. Але дизайнер може виявити недоліки, аналізуючи вигляд літер.
Найбільше уваги з поміж інших шрифтів, яких шрифтовий дизайнер Андрій Шевченко на купюрі нарахував аж 11, привернув напис "Одна тисяча гривень" на звороті. При пошуку оригінального шрифту, яким він зроблений, виявилася невідповідність форм деяких з його літер з офіційними. Особливо це проявлено у слові "гривень" і найбільш яскраво в літері -в-.
Справа в тому, що цей шрифт - Bickham Script, створений дизайнером Річардом Ліптоном на замовлення компанії Adobe, до 2016 року взагалі не мав офіційної кириличної версії. Отже, якщо ним хтось користувався, то це були тільки піратські видозміни, які автоматично вважаються краденими, бо ліцензія шрифту прямо забороняє будь-яку модифікацію форм літер і їх перевидання.
При візуальному аналізі і спробі знайти "хвости" такої невідповідності в мережі була знайдена серія шрифтів з назвою Bickham Script One, Bickham Script Two, Bickham Script Three, підписані іменем якоїсь росіянки Олександри Гофман. Як виявилося, в шрифтових колах вона досить відома як авторка крадених версій шрифтів, які підписувала своїм іменем і далі поширювала безкоштовно без дозволу авторів. Серію краденого Bickham Script вона зробила в 2005 році.
Натомість справжні автори видали свою кириличну версію лише в 2016 році. І при порівнянні напису на гривні чітко видно, що використаний саме крадений варіант, на який в Нацбанку просто не можуть мати ліцензії.
Для перевірки цієї версії я написав автору шрифту Річарду Ліптону. Він переадресував мене на іншого шрифтового дизайнера, який працює в компанії Adobe - Франка Грісхамера. Саме компанія Adobe має всі права на цей шрифт. Ось що написав Франк:
"До випуску шрифту Bickham Script Pro 3 у 2016 році не було жодної офіційної кириличної версії шрифту. Однак я якось зустрів піратський зразок в 2012 році на упаковці цукерок в російському супермаркеті в Німеччині.
Я знаю, що Річард Ліптон робив розширений варіант шрифту для церкви LDS. Зараз на ньому грунтується остання офіційна версія. Пам'ятаю, що ми витратили близько року часу, аби привести все до ладу. Я не знаю, чи хтось прибрав до рук версію для цієї церкви або може хтось зробив кирилицю на основі латинської версії.
Шкода, що Національний банк України не помітив недоліків шрифту, про який йде мова. І це, безумовно, не Bickham Script Pro 3. В будь-якому разі, наша ліцензія не дозволяє вносити зміни у шрифт."
На питання, чи буде компанія Adobe вимагати в Національного банку України купити цей шрифт або відшкодувати збитки, Франк відповів:
"Я не можу це коментувати. Щоб усунути цю проблему, мають бути створені абсолютно нові друковані форми банкнот (з ліцензійною версією шрифту - ред.), що, ймовірно, не так просто зробити (я ніколи не друкував гроші сам, але можу собі уявити, що це не простий процес).
Збиток завдано (The damage is done - ориг.) - якщо у вас є контакти в Національному банку України, можливо, було б добре, щоб вони знали про проблему. Дякую".
Особливої пікантності цій ситуації додає те, що, як виявилося, цей же шрифт НБУ використав в купюрі номіналом 20 гривень, яку презентували минулого року. І, схоже, він має бути використаний на всьому модельному ряді гривні в номіналах 20, 50, 100, 500 і 1000 гривень.
У Національного банку ще є трохи часу, аби виправити ситуацію.
Кроме того, в комментариях пишут, что для написания имени Владимира Вернадского использован самопальный шрифт, созданный на основе лицензированного шрифта, который не имеет кириллической версии и не допускает внесения изменений. То есть это ещё одно нарушение лицензии.
