• Лови промокод з яким знижка 50 грн - promo50grn

Вспомнился стих с урока украинской литературы

Вы за кого?

  • Однозначно за комсомольцев

    Голосів: 9 25.0%
  • Жаль казаков, но всё же за комсомольцев

    Голосів: 5 13.9%
  • Жаль ребят встрявших в комсомол, но они всё же не правы

    Голосів: 5 13.9%
  • Однозначно против комсомольцев

    Голосів: 5 13.9%
  • Не понимаю стихи на "украинском" "языке"

    Голосів: 4 11.1%
  • Я за того за кого скажет Путин

    Голосів: 5 13.9%
  • Другое

    Голосів: 3 8.3%

  • Кількість людей, що взяли участь в опитувані
    36
Статус: Offline
Реєстрація: 26.11.2004
Повідом.: 7490
Вспомнился стих с урока украинской литературы

Вот такое мы учили когда-то. Интересно, сколько тут можно между строк прочесть и понять при желании. Особенно вставило слово "знов". Ну а за слово "куренной" я пошел в википедию и пришел в статью "атаман".

А вы что думаете и кого поддерживаете?

Сосюра сказав(ла):
Бій відлунав. Жовто-сині знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам курінний підійшов.

Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці стоять перед ним, як мерці.
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці.

"Є комсомольці між вами, я знаю,
Кожного кулі чекає печать!"
Стиснуто зуби в останнім мовчанні -
Всі полонені мовчать.

"Всі ви такі ж, як і я, чорнобриві -
Шкода розстрілювать всіх.
Гляньте навколо - і сонце, і ниви..."
Відповідь - сміх.

"Ну так пощади не буде нікому!
Вас не згадає замучений край!"
Вийшов один і сказав курінному:
"Я - комсомолець. Стріляй!"
 
Куренной занимался отстрелом исключительно комсомольцев. А остальных отпускал на все четыре стороны? В чем логика?

Раньше мы много чего учили. Присутствующая публика не оценит такие стихи - времена другие и тараканы в голове тоже.

Вот я, например, уверен на все 100, что ни один оранжидюк (оранжидун, оранжидист - как кому угодно), если бы их наловили десятка два, не вышел бы из толпы и не заявил: "Я - оранжид! Стреляй!" Дешовый и бзделоватый народец, что уж тут поделаешь...:D Сейчас так круто. Жизнь идет...
 
ВСТУП ДО ПОЕМИ "МАЗЕПА"

Навколо радощів так мало…
Який у чорта “днів бадьор”,
Коли ми крила поламали
У леті марному до зорь.
І гнів, і муку неозору
Співаю я в ці дні журби,
Коли лакеї йдуть угору
Й мовчать раби…
Німій, одуреній, забитій,
Невже не встать тобі від ран?
Москві та Жечі Посполитій
Колись жбурнув тебе Богдан.
А потім хтів тобі Мазепа
Від серця щирого добра…
Його ж ти зрадила і степом
Пішла рабинею Петра.
Хіба не жах: своєї зброї
Не маєш ти в ці скорбні дні…
У тебе так: два-три герої,
А решта — велетні дурні.
У тебе так: все безголов'я,
Що на багно кричить: “Блакить!”
Якби я міг, якби зумів я
Тебе, Вкраїно, воскресить…
Твої шляхи — відчай і камінь,
Така прекрасна й, мов на гріх,
Ти плодиш землю байстрюками —
Багном і гноєм — для других.
У голові твоїй — макуха!
Хіба ж ти можеш жить сама,
Російсько-польська потаскуха,
Малоросійськая тюрма.
Веди ж, безумна, до загину
Мене на розстріли і жуть…
Ах, я люблю тебе, Вкраїно,
І сам не знаю, що кажу.
Я ж син твій, син, що йшов за тебе
На смерть і реготи не раз,
Той, що прокляв і Бога й небо,
Аби тобі був слушний час.
Я йшов кривавими житами
І знов піду, де гул і мла,
Лиш одного я хочу, мати,
Щоб ти щасливою була.

Сосюра В. Іван Мазепа. - Київ: Рад. письменник, 1991.
 
Вот я, например, уверен на все 100, что ни один оранжидюк (оранжидун, оранжидист - как кому угодно), если бы их наловили десятка два, не вышел бы из толпы и не заявил: "Я - оранжид! Стреляй!" Дешовый и бзделоватый народец, что уж тут поделаешь...:D Сейчас так круто. Жизнь идет...

Хм, можно подумать голубятники резко на мове не забалакали бы, в аналогичных раскладах, с целованием в жопу куренного.
 
Твої шляхи — відчай і камінь,
Така прекрасна й, мов на гріх,
Ти плодиш землю байстрюками —
Багном і гноєм — для других.
У голові твоїй — макуха!
Хіба ж ти можеш жить сама,
Російсько-польська потаскуха,
Малоросійськая тюрма.
Веди ж, безумна, до загину
Мене на розстріли і жуть…

Случай тяжелый. Это ж как надо окружающих ненавидеть, что бы такое написать.:confused:
 
ВСТУП ДО ПОЕМИ "МАЗЕПА"

Навколо радощів так мало…
Який у чорта “днів бадьор”,
Коли ми крила поламали
У леті ...
... час.
Я йшов кривавими житами
І знов піду, де гул і мла,
Лиш одного я хочу, мати,
Щоб ти щасливою була.

Сосюра В. Іван Мазепа. - Київ: Рад. письменник, 1991.

Тема немного ожила, это хорошо. Народ голосует...

Что мы можем сделать для Нее, чтоб "ти щасливою була"?
 
перестроился, сцуко.
Не уважаю.

Тривалий час (починаючи з 1929 р. по 1960 р.) В.Сосюра працював над твором “Мазепа”. Повертаючи із забуття зневаженного царатом гетьмана, поет веде мову про боротьбу за волю і щастя народу:
Віднесена до “заборонених творів”, поема разом із грунтовним літературознавчим аналізом лише 1988 р. була опублікована в журналі “Київ”.
yacek, тебе, певно, ніколи не ламали? І ти пішов би на розстріл за ідеали Партії Регіонів чи будь-якої іншої. Перед тобою ніколи не стояв вибір: смерть твоя і твоєї родини або компроміс із совістю? Для тебе існує два кольори: чорний і білий? Життя складне і жорстокіше, ніж кидання собачих гівенців на форумі.
 
Случай тяжелый. Это ж как надо окружающих ненавидеть, что бы такое написать.:confused:

Точно, ну почти М.Ю. Лермонтов. Известный русофоб.

Прощай, немытая россия (страна-террорист),
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ.

Быть может, за стеной Кавказа
Сокроюсь от твоих пашей,
От их всевидящего глаза,
От их всеслышащих ушей.
 
Случай тяжелый. Это ж как надо окружающих ненавидеть, что бы такое написать.:confused:

Зайчик, согласись, в этих строках мнение многих наших граждан. Неужели ты думаешь, что они ненавидят окружающих? Чепуха! Они просто трезвые!
 
yacek, тебе, певно, ніколи не ламали? І ти пішов би на розстріл за ідеали Партії Регіонів чи будь-якої іншої. Перед тобою ніколи не стояв вибір: смерть твоя і твоєї родини або компроміс із совістю? Для тебе існує два кольори: чорний і білий? Життя складне і жорстокіше, ніж кидання собачих гівенців на форумі.
я не знаю биографии Сосюры, но в данном случае это и не нужно. Не думаю, что этот самый Сосюра так уж нужен был сов.власти, что б его ломать.
Не по совести писать "в поли трактор дыр-дыр-дыр, я в колгоспи брыгадыр" (як Тычина)? Лучше не пиши!
Или (если уж писательский зуд) - публикуй за бугром на старости лет. Уже оттепель - не убили бы. Всего то - лишили бы некоторых привилегий.
А так - тьху.
Имхо.

зы. меня действительно никто и никогда не ломал, так что распинаться - пошел/не пошел бы на расстрел не буду. Отмечу только, что - да, существуют у меня некоторые идеалы, ради которых я готов погибнуть (конечно это я щаз так говорю - сидячи перед ноутом у себя дома, а там - хто зна... зарекаться не стану)
 
я не знаю биографии Сосюры, но в данном случае это и не нужно. Не думаю, что этот самый Сосюра так уж нужен был сов.власти, что б его ломать.
Не по совести писать "в поли трактор дыр-дыр-дыр, я в колгоспи брыгадыр" (як Тычина)? Лучше не пиши!
Не знаешь - не пиши.
зы. меня действительно никто и никогда не ломал, так что распинаться - пошел/не пошел бы на расстрел не буду. Отмечу только, что - да, существуют у меня некоторые идеалы, ради которых я готов погибнуть (конечно это я щаз так говорю - сидячи перед ноутом у себя дома, а там - хто зна... зарекаться не стану)
Ото ж бо й воно.
 
Точно, ну почти М.Ю. Лермонтов. Известный русофоб.

Прощай, немытая россия (страна-террорист),
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ.

Быть может, за стеной Кавказа
Сокроюсь от твоих пашей,
От их всевидящего глаза,
От их всеслышащих ушей.
Здесь нет дерьма и ненависти.
Ти плодиш землю байстрюками —
Багном і гноєм — для других.
У голові твоїй — макуха!
Хіба ж ти можеш жить сама,
Російсько-польська потаскуха,
А здесь есть. Лермонтов жалеет, а тут ненавидят и брезгуют. ИМХО. А может я просто на безотцовщину обиделся.;)
 
Здесь нет дерьма и ненависти.

А здесь есть. Лермонтов жалеет, а тут ненавидят и брезгуют. ИМХО. А может я просто на безотцовщину обиделся.;)
вряд ли "на безотцовщину" - ибо и у меня аналогичные впечатления.
 
Рабов жалеют, проститутками брезгуют.. в жизни всё не так
 
Олку, виноват, Ailias, у тебя есть полное издание поэмы И.Франко "Моисей"?
 
Друзі, а ви чули колись про такий термін "літературний герой"? Ви ж не ототожнюєте Бегемота і М.Булгакова? А про такі почуття як розпач, зневіра, безпорадність ви чули? І що людина відчуває і може сказати, перебуваючи в такому стані?
 
Посилання видалено

Нет там.
Что мне понравилось в твоей ссылке....:D Страничка И.Франко, информация о нём, а ещё написано: "<< Для контакту з автором зареєструйтеся >>"....:іржач:
Где зарегистрироваться? Там, на верху?:пиво:
 
Один человек впавший в розпач, зневіру, безпорадність начинает считать окружающих быдлом, а другой жалеет свой народ.
У Сосюры перепев старой свидомой песни,типа мы такие герои, а все вокруг быдло. Честно, что то от байстрюков, навоза и проституток меня на слезу не пробило. Извиняюсь конечно.
 
Назад
Зверху Знизу