Статус:
Offline
Реєстрація: 09.07.2007
Повідом.: 40277
Реєстрація: 09.07.2007
Повідом.: 40277
Реформи в Україні. Ч.1. Судова реформа.
В Україні доволі багато говорять про реформи як у ЗМІ, так і у соцмережах так звані лідери громадської думки, але дуже часто це обмежується обговоренням щойно прийнятих Верховною Радою законопроектів, а увага фокусується лише на деяких гострих моментах змін у законодавстві, ігноруючи при цьому не менш вагому решту. Крім того імплементація окремих законів передбачена протягом певного періоду (рік або декілька років), і, яким чином відбуваєтсья подальше вітлення тих чи інших законодавчих змін у життя, здебільшого залишається поза увагою українського суспільства.
Найбільш позбавленими уваги ЗМІ та ЛОМів на мій погляд є законодавчі зміни, що становлять основу судової реформи в Україні. Фокус уваги сконцентрований на антикорупційному законодавстві, але діяльність будь-якого новоствореного антикорупційного органу все одно завершується на передачі справи до суду, а успішність боротьби з корупцією буде визначатися незалежністю та ефективністю функціонування судової системи України.
Отже судова реформа України складається з двох законів:
1.
-
2.
Основні зміни наведені у цій статті:
Крім того необхідно додати деякі моменти, що обділені увагою:
1. На конституційному рівні вводиться інститут конституційної скарги. З 30 вересня 2016 р. будь-хто може подати конституційну скаргу до Конституційного Суду України на відповідність того чи іншого закону або підзаконного акту Конституції України. Раніше такі скарги могли розглядатися лише за поданням народних депутатів України.
2. З положень Основного Закону України виключено повноваження Конституційного Суду України здійснювати офіційне тлумачення законів. При цьому ні в Конституції України, ні в Законі України «Про судоустрій і статус судів» не визначено органи, уповноважені здійснювати таке тлумачення. Такий стан справ вводить елемент прецедентного права, та до кінця періоду втілення судової реформи і оновленя судів створює небезпеку із зловживання судами правом тлумачення законів.
Імплементація цих законів розрахована на три роки, до 2020 р.
30 вересня 2016 року|
- вступають в силу Закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VIII і Закон «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII; втрачає чинність Закон «Про судоустрій і статус суддів» №453-VI, крім положень, зазначених в пунктах 7, 23, 25, 36 «Прикінцевих та перехідних положень»;
- міністр юстиції і Генеральний прокурор припиняють свої повноваження як члени ВРЮ. Члени ВРЮ здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя;
- матеріали та подання ВРЮ про призначення суддів строком на п'ять років повертаються в ВРП для вирішення питання про призначення суддів на посади з урахуванням внесених змін.
10 жовтня 2016 року|- матеріали та рекомендації ВККС про обрання безстроково суддів, щодо яких на день набрання чинності нового Закону «Про судоустрій і статус суддів» ВР рішення не прийнято, направляються ВР в ВРП. Вища рада правосуддя на своєму засіданні в пленарному складі вирішує питання по кожному судді про його призначення або відмову в призначенні з одночасним поверненням матеріалів ВККС.
31 жовтня 2016 року|
- не пізніше цього дня Верховна Рада передає ВККС подання та відповідні документи про обрання суддів безстроково, які не були розглянуті ВР, в ВРП для розгляду питання про призначення суддів на посади;
- уповноважений ВР з прав людини та ДСА призначають додатково по одному члену ВККС;
- ВККС повинна затвердити форми декларацій родинних зв'язків судді і кандидата на посаду судді, форму декларації сумлінності судді, а також оприлюднити затверджені форми декларацій на своєму офіційному веб-сайті;
- ВРП спільно з МВС за поданням ДСА повинні затвердити тимчасовий порядок забезпечення охорони судів, органів і установ системи правосуддя.
30 листопада 2016 року|
- не пізніше цього терміну має розпочатися проведення конкурсу на посади суддів ВС в касаційних судах;
- участь кандидатів, які не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, в процедурах відбору або призначення припиняється;
- судді Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів зобов'язані подати в ВККС декларації родинних зв'язків судді і сумлінності судді;
- ВККС повинна забезпечити початок функціонування автоматизованої системи формування і ведення суддівських досьє (досьє кандидатів на посади суддів);
- ВРП повинна затвердити положення про Службу судової охорони і призначити її керівника;
КМУ має затвердити вичерпний перелік судів, органів і установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Національної поліції України та Національної гвардії України.
30 грудня 2016 року|
- судді апеляційних судів зобов'язані подати в ВККС декларації родинних зв'язків судді і сумлінності;
- в проектах законів про Державний бюджет України на 2017 рік та на наступні роки КМУ повинен передбачити витрати, пов'язані з реалізацією положень нового закону.
1 січня 2017 року|
- оклад судді місцевого суду складе 15 МЗП; апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 МЗП; судді ВС - 75 МЗП;
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 і ст. 131-2 Конституції представництво у Верховному Суді і судах касаційної інстанції можуть здійснювати виключно прокурори або адвокати.
30 березня 2017 року|
- створюється Верховний Суд; призначаються судді ВС за результатами конкурсу, проведеного відповідно до нового закону;
- ВККС повинна здійснити організаційно-технічні заходи, необхідні для заповнення декларацій родинних зв'язків суддів (кандидатів на посади суддів) і декларацій сумлінності судді на офіційному сайті ВККС;
- судді місцевих судів зобов'язані подати в ВККС декларації родинних зв'язків і сумлінності;
- повинні бути сформовані списки присяжних.
30 вересня 2017 року|
- не пізніше цього терміну створюється Вищий суд з питань інтелектуальної власності та має бути оголошено про проведення конкурсу на посади суддів в цьому суді;
- КМУ повинен забезпечити розміщення Верховного Суду в приміщеннях, що вивільняються у зв'язку з ліквідацією ВСУ, ВГСУ, ВАСУ, ВССУ.
31 грудня 2017 року|- з цього дня суди створюються, реорганізовуються та ліквідовуються шляхом прийняття відповідного закону Верховною радою України. Президент позбавляється цих функцій.
1 січня 2018 року|
- оклад судді місцевого суду складе 20 МЗП; апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 МЗП;
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 і ст. 131-2 Конституції представництво в судах апеляційної інстанції можуть здійснювати виключно прокурори або адвокати;
- ДСА повинна забезпечити виконання в повному обсязі Службою судової охорони повноважень, передбачених новим законом.
30 вересня 2018 року|- з цієї дати переведення суддів з одного суду в інший здійснює не Президент України, а Вища рада правосуддя.
1 січня 2019 року|
- оклад судді місцевого суду складе 25 МЗП; апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 МЗП;
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 і ст. 131-2 Конституції представництво в судах першої інстанції можуть здійснювати виключно прокурори або адвокати.
30 квітня 2019 року:|- припиняться повноваження всіх членів Вищої ради правосуддя, які працюють в нинішньому складі Вищої ради юстиції.
30 червня 2019 року|- останній термін, до якого повинні бути створені і почати здійснювати правосуддя апеляційні суди у відповідних апеляційних округах.
1 січня 2020 року|
- оклад судді місцевого суду складе 30 МЗП; апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 МЗП;
- представництво органів державної влади і місцевого самоврядування в судах буде здійснюватися виключно прокурорами або адвокатами.
Після вступу в силу Закону про Вищу раду правосуддя|- протягом трьох місяців з'їзд суддів України обирає трьох членів Вищої ради правосуддя.
Не до кінця визначені дати|
- районні, міжрайонні, районні в містах, міські, районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до створення і початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого поширюється на відповідну територію;
- апеляційні суди продовжують здійснювати свої повноваження до створення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах;
- ВСУ, ВГСУ, ВАСУ, ВССУ ліквідуються з дня публікації рішення Пленуму ВС про початок роботи Верховного Суду (в складі, принаймні, 65 суддів) і за умови набрання чинності відповідного процесуального законодавства, що регулює порядок розгляду справ ВС в складі, визначеному новим законом;
- день початку роботи ВР визначається рішенням його Пленуму, публікуються на веб-порталі судової влади і в газеті «Голос України»;
- обрання суддів на розгляд Великої палати Верховного Суду: не пізніше, ніж через десять днів з дня початку роботи ВС судді кожного касаційного суду проводять збори для обрання суддів в ВП ВС;
- Вищий антикорупційний суд створюється, і проведення конкурсу на посади суддів в цьому суді мають оголосити протягом 12 місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду.
PS: Трохи пізніше буде додано позначки щодо імплементації окремих положень на даний час.
Також прошу вносити пропозиції щодо висвітлення тих чи інших змін, які на вашу думку є важливими та потребують уваги. Ну, і звісно ж пропоную обговорення судової реформи загалом та її окремих положень.
Реформи в Україні. Ч.1. Судова реформа.
В Україні доволі багато говорять про реформи як у ЗМІ, так і у соцмережах так звані лідери громадської думки, але дуже часто це обмежується обговоренням щойно прийнятих Верховною Радою законопроектів, а увага фокусується лише на деяких гострих моментах змін у законодавстві, ігноруючи при цьому не менш вагому решту. Крім того імплементація окремих законів передбачена протягом певного періоду (рік або декілька років), і, яким чином відбуваєтсья подальше вітлення тих чи інших законодавчих змін у життя, здебільшого залишається поза увагою українського суспільства.
Найбільш позбавленими уваги ЗМІ та ЛОМів на мій погляд є законодавчі зміни, що становлять основу судової реформи в Україні. Фокус уваги сконцентрований на антикорупційному законодавстві, але діяльність будь-якого новоствореного антикорупційного органу все одно завершується на передачі справи до суду, а успішність боротьби з корупцією буде визначатися незалежністю та ефективністю функціонування судової системи України.
Отже судова реформа України складається з двох законів:
1.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
-
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
2.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Основні зміни наведені у цій статті:
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Крім того необхідно додати деякі моменти, що обділені увагою:
1. На конституційному рівні вводиться інститут конституційної скарги. З 30 вересня 2016 р. будь-хто може подати конституційну скаргу до Конституційного Суду України на відповідність того чи іншого закону або підзаконного акту Конституції України. Раніше такі скарги могли розглядатися лише за поданням народних депутатів України.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
2. З положень Основного Закону України виключено повноваження Конституційного Суду України здійснювати офіційне тлумачення законів. При цьому ні в Конституції України, ні в Законі України «Про судоустрій і статус судів» не визначено органи, уповноважені здійснювати таке тлумачення. Такий стан справ вводить елемент прецедентного права, та до кінця періоду втілення судової реформи і оновленя судів створює небезпеку із зловживання судами правом тлумачення законів.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
Імплементація цих законів розрахована на три роки, до 2020 р.
- міністр юстиції і Генеральний прокурор припиняють свої повноваження як члени ВРЮ. Члени ВРЮ здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя;
- матеріали та подання ВРЮ про призначення суддів строком на п'ять років повертаються в ВРП для вирішення питання про призначення суддів на посади з урахуванням внесених змін.
10 жовтня 2016 року|- матеріали та рекомендації ВККС про обрання безстроково суддів, щодо яких на день набрання чинності нового Закону «Про судоустрій і статус суддів» ВР рішення не прийнято, направляються ВР в ВРП. Вища рада правосуддя на своєму засіданні в пленарному складі вирішує питання по кожному судді про його призначення або відмову в призначенні з одночасним поверненням матеріалів ВККС.
31 жовтня 2016 року|
- уповноважений ВР з прав людини та ДСА призначають додатково по одному члену ВККС;
- ВККС повинна затвердити форми декларацій родинних зв'язків судді і кандидата на посаду судді, форму декларації сумлінності судді, а також оприлюднити затверджені форми декларацій на своєму офіційному веб-сайті;
- ВРП спільно з МВС за поданням ДСА повинні затвердити тимчасовий порядок забезпечення охорони судів, органів і установ системи правосуддя.
30 листопада 2016 року|
- участь кандидатів, які не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, в процедурах відбору або призначення припиняється;
- судді Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів зобов'язані подати в ВККС декларації родинних зв'язків судді і сумлінності судді;
- ВККС повинна забезпечити початок функціонування автоматизованої системи формування і ведення суддівських досьє (досьє кандидатів на посади суддів);
- ВРП повинна затвердити положення про Службу судової охорони і призначити її керівника;
КМУ має затвердити вичерпний перелік судів, органів і установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Національної поліції України та Національної гвардії України.
30 грудня 2016 року|
- в проектах законів про Державний бюджет України на 2017 рік та на наступні роки КМУ повинен передбачити витрати, пов'язані з реалізацією положень нового закону.
1 січня 2017 року|
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 і ст. 131-2 Конституції представництво у Верховному Суді і судах касаційної інстанції можуть здійснювати виключно прокурори або адвокати.
30 березня 2017 року|
- ВККС повинна здійснити організаційно-технічні заходи, необхідні для заповнення декларацій родинних зв'язків суддів (кандидатів на посади суддів) і декларацій сумлінності судді на офіційному сайті ВККС;
- судді місцевих судів зобов'язані подати в ВККС декларації родинних зв'язків і сумлінності;
- повинні бути сформовані списки присяжних.
30 вересня 2017 року|
- КМУ повинен забезпечити розміщення Верховного Суду в приміщеннях, що вивільняються у зв'язку з ліквідацією ВСУ, ВГСУ, ВАСУ, ВССУ.
31 грудня 2017 року|- з цього дня суди створюються, реорганізовуються та ліквідовуються шляхом прийняття відповідного закону Верховною радою України. Президент позбавляється цих функцій.
1 січня 2018 року|
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 і ст. 131-2 Конституції представництво в судах апеляційної інстанції можуть здійснювати виключно прокурори або адвокати;
- ДСА повинна забезпечити виконання в повному обсязі Службою судової охорони повноважень, передбачених новим законом.
30 вересня 2018 року|- з цієї дати переведення суддів з одного суду в інший здійснює не Президент України, а Вища рада правосуддя.
1 січня 2019 року|
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 і ст. 131-2 Конституції представництво в судах першої інстанції можуть здійснювати виключно прокурори або адвокати.
30 квітня 2019 року:|- припиняться повноваження всіх членів Вищої ради правосуддя, які працюють в нинішньому складі Вищої ради юстиції.
30 червня 2019 року|- останній термін, до якого повинні бути створені і почати здійснювати правосуддя апеляційні суди у відповідних апеляційних округах.
1 січня 2020 року|
- представництво органів державної влади і місцевого самоврядування в судах буде здійснюватися виключно прокурорами або адвокатами.
Після вступу в силу Закону про Вищу раду правосуддя|- протягом трьох місяців з'їзд суддів України обирає трьох членів Вищої ради правосуддя.
Не до кінця визначені дати|
- апеляційні суди продовжують здійснювати свої повноваження до створення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах;
- ВСУ, ВГСУ, ВАСУ, ВССУ ліквідуються з дня публікації рішення Пленуму ВС про початок роботи Верховного Суду (в складі, принаймні, 65 суддів) і за умови набрання чинності відповідного процесуального законодавства, що регулює порядок розгляду справ ВС в складі, визначеному новим законом;
- день початку роботи ВР визначається рішенням його Пленуму, публікуються на веб-порталі судової влади і в газеті «Голос України»;
- обрання суддів на розгляд Великої палати Верховного Суду: не пізніше, ніж через десять днів з дня початку роботи ВС судді кожного касаційного суду проводять збори для обрання суддів в ВП ВС;
- Вищий антикорупційний суд створюється, і проведення конкурсу на посади суддів в цьому суді мають оголосити протягом 12 місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
PS: Трохи пізніше буде додано позначки щодо імплементації окремих положень на даний час.
Також прошу вносити пропозиції щодо висвітлення тих чи інших змін, які на вашу думку є важливими та потребують уваги. Ну, і звісно ж пропоную обговорення судової реформи загалом та її окремих положень.
