ХТО ТАКІ ЗРАДОФІЛИ І ХТО ТАКІ ПОРОХОБОТИ
За часів Революції гідності, українське суспільство чітко ділилося на дві категорії: “укропів” - тобто, патріотів України і “ватників” - тобто, прихильників совка. Патріотами чогось їх назвати не можна - хіба що ковбаси по 2.20.
За останні майже п’ять років ватники хоч і не зникли (бо вони як щури, або таргани). Але значно повщухали. Натомість, з’явилися дві нові категоріі: “зрадофіли” і “порохоботи”. Почну з першої.
Пояснювати, хто такий зрадофіл, сьогодні нікому не треба. Я їх ще називаю “сєкта свідків половини вареника”. Певна частина невдоволених громадян у нас була завжди, при будь-якій владі. Тільки якщо раніше вони висловлювали своє невдоволення на кухні під горілку або пиво - то тепер вони заполонили інтернет. Але звідки вони взялися в такій кількості і саме в останні роки?
Відповідь є. Частина ватників ними і лишилася, а частина - мутувала у зрадофілів. Якщо ватник ненавидить Україну і все українське і цього не приховує, то зрадофіл навпаки, голосно кричить, що він патріот України. А що їх поєднує? Багато речей.
І ватники, і зрадофіли, живляться брехнею, вигадують і поширюють її. Їм не важливо джерело інформації - будь то російська пропаганда, або інформаційні смітники з України. Правдивість інформації їх не цікавить - головне, щоб була зрада. Вони ніколи не стануть перевіряти інформацію. Якщо правда для зради не зручна, вона замовчується, ігнорується, або викривляється.
Якщо зрадофіла піймати на брехні, він, як правило, одразу переходить до особистих образ. “Лизати шоколадну дупу”, “працювати за рошенки” тощо. Пам’ятаєте, як на Майдані українці ніби то “працювали за печеньки”? Тепер печеньки перетворилися на цукерки від Рошену. Крім того, зрадофіл одразу ж на викриту брехню, відповість ще більшею брехнею. І про те, що він збрехав, попросту забудуть. Це називається “інформаційний шум”. Брехня зрадофілів у цьому нагадує російську пропаганду і має одну і ту саму мету.
Причина проста - навіть коли брехню спростовано, то буде як в анекдоті: "ложечки знайшлися, але осадочок залишився".
На відміну від зрадофілів, порохоботи просто не можуть собі дозволити поширювати брехню. По-перше, вони відразу ж впадуть в очах колег-порохоботів. По-друге, у них не буде аргументів проти зрадофілів. А серед них знаходяться такі, хто вміє перевіряти інформацію. Але все одно навмисне поширює брехню.
Типовий зрадофіл - це як правило, людина, яка або не має роботи, бо не має попиту на ринку праці, або працює за мінімальну зарплату через свою низьку кваліфікацію. Ця категорія людей нічого не можуть досягнути в житті, бо у всіх своїх невдачах звикли винити когось іншого. Хоча бувають і виключення. Серед моїх знайомих є професор-зрадофіл. Є і люди, які непогано заробляють.
Типовий порохобот - це як правило, людина, яка звикла всього досягати сама. Вона не сподівається, що держава їй “все дасть”. Більшість порохоботів має хорошу освіту і тому хорошу, оплачувану роботу. “Лизати дупу” - то явно не про них. Бо той, хто лиже дупу, завжди буде на соціальному дні. Порохоботи не є людьми, які підтримують владу у всьому. Просто вони вміють бачити і хороше, і погане. Не оптімісти, але і не песимісти. Розуміють, що на втілення реформ потрібен час. І не нарікають, що Україна за 5 років не досягла рівня, якого досягла Польща за 30.
Найгірше те, що зрадофіли підуть на вибори всією своєю п’ятою колоною. І будуть голосувати за популістів, які пообіцяли їм “все дати”. Звісно ж, їм ніхто нічого не дасть, але вони звикли вірити обіцянкам. Мозок зрадофіла легко може поєднувати взаємовиключні речі, бо у них не працює логіка.
Тому перша задача мислячих людей - не дати перемогти гречці.
Олексій Бугров