Ви використовуєте застарілий браузер. Цей та інші сайти можуть відображатися в ньому некоректно. Необхідно оновити браузер або спробувати використовувати https://www.google.com/chrome/
доброго времени суток
скорей всего вам богиня рифмы,
и повелительница слово сплетений
и причудливых вязей.
как вам спалось, дождь не потревожил ваш дивный сон?
Після дощу злизую краплі
З твоїх плечей... з твоїх плечей,
Після дощу ми тверді як із сталі
Подалі від стін і вчорашніх людей,
Після дощу...
Поцілунки у шию, мої погляди варті
Всіх цих леді дешевих у строкатих пальто,
Коли місто змовкає після першої зливи
Розіпнеш мене, любий, і не спинить ніхто...
Коли зубами тягнешся до моєї шиї
Вию, плачу, та лиш серденько скаче
Тільки так та не інакше б'ють два зелених світла
Очи! З них злочин виходить у темряву ночі
На крилах ночі триває злочин
Колишнє кохання ожива, принаймні
її крила, якщо ближче, не є крила
Вию та плачу від вигляду милої
Не мине мене мила. Л'є з очей моїх злива
Крилами вікна закрила. Але це вже
не крила. Руки тягне до мене
Я чую подих іла. Не мине мене мила.
Не мине мене мила. Приходе та крила склада
Кров як вода. П'є мене мила
Як оту воду. За її вроду віддаю кров
Не мине мене мила.
Мила з шії кров тягне. Тягне,
потягне. Тримає зубами мене
за трахею. Я млію. Під ранок сірію
Як отой підранок від двох малесеньких ранок
Дві сині крапки. Відкину тапки
Ні часник, ні кол, ні хрест не псує милу
Її чорні крила кожну ніч в вікні бачу
Складаю вила. Вию. Плачу.
Не мине мене мила. Приходе та крила склада
Кров як вода. П'є мене мила
Як оту воду. За її вроду віддаю кров
Не мине мене мила.
Я буду там звИздой! 
