Показать сообщение отдельно
Старый 2.01.2020, 13:05   #32
Pavorit

 
 
Регистрация: 7.05.2010
Адрес: Харьков
Из: Ukraine
Сообщений: 21
 
По умолчанию
Цитата:
Сообщение от Albelou
Плывём по жизни не любя,
но в пересверке душных молний
моя душа поймёт тебя,
и вешний ливень нас накроет.
Вітаю! Зі всією повагою, можливо, Ваш вірш "Вешний ливень" є шедевральним, але мене більше всього вразила рима "молний-накроет". Реально накрыло. Рядок "Ты плакала, косынку теребя" нагадує пастернаківське "ты борешься с волненьем и мокрый снег жуёшь.." набагато більше, ніж "Усім кінець - ми наступаєм" нагадує "C гранатою в кармане, c чекою в руке". Ще можна згадати Гумільова з його "мы четвертый день наступаем, мы не ели 4 дня..." Теж на початку дуже реалістично про війну, на якій Гумільов особисто був, а потім теж "соплі" про "господнє слово", "молоты громовые" і т. ін.

Щодо Ваших дуже розлогих роздумів щодо дилетантства "текстовиків" (як Ви їх називаєте), а саме Riffmastera та Харчишина, то насмілюсь зауважити, що Андрій Антоненков усе ж таки воював, а Харчишин, як ви самі ж писали створив Фурію не у воєнний час. Чому ж тоді він повинен був писати "ворогам кінець" і тільки щоб "влізти" у розмір, типу, змінив на "усім кінець..." Це судження, перепрошую, за вуха притягнуто. "Усім кінець" це, пардон, евфемізм "кінчаємо разом".

Та й взагалі, великі художні твори створюють саме обдаровані художнім даром дилетанти, а профі пишуть мемуари.

Останнє про Ваші спостереження щодо висловів деяких наших ватноголових містян про "наступ" і "кінець". Ото є так і ні для кого не секрет. Ніцше плакал!


    Вверх