Павло Дісяк
9 июля в 12:09
Знову в артилерії трагедія і непоправні втрати. Особливо для рідних, друзів.
Падає імідж артилерії.
Вже не перший випадок і вже не одиниці постраждалих, а десятки.
Мені дуже сумно, особливо якщо я розумію, що наші втрати виключно із -за поганої фахової підготовки, грубого порушення заходів безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами, тотального невиконання вимог Курсу підготовки артилерії, в якому розписані всі нюанси бойової роботи і в якому головним і самим важливим при проведенні тактичних навчань є безпека людей.
І особливі правила встановленя під час бойової стрільби.
Першочерговим рядком стоять категоричні заборони, якщо не дотримано правил.
Відповідальність за дотримання правил проведення бойових стрільб лежить на цілій низьці посадових осіб.
Мені дуже сумно визнавати той факт, що начальники і командири в угоду показушним ефектам перед вищими керівниками нехтують заходами безпеки.
Я поспілкувався з компетентними і поінформованими офіцерами, які встановлювали та вивчали факти в трагедії , що сталася в мінометній батареї 128 бригади, і можу з достатньою впевненістю сказати, що тут не міномет винен.
Міномет - це звичайна труба, яка за всяких обставин під час пострілу не може вибухнути. Вибухнути може лише міна.
При всяких обставинах труба може тріснути, може деформуватися, навіть порватися, але викликати детонації міни порохові заряди не зможуть.
Для підриву міни потрібно щоб спрацював підривник. А підривник у міни ударний і для його спрацювання потрібен удар і деформація металевої мембрани.
По отриманій мною інформації - хотіли показати красиву стрільбу залпами. Під час такого залпу сталася осічка в одному мінометі. Командир міномета був не впевнений, що міна вилетіла, а тому доповів комбату.
Під час перевірки виявили, що запобіжник на стволі показує, що міна в стволі. Комбат став підсвічувати ліхтарем в ствол і дивитися чи немає там міни. Що категоргично заборонено робити.
Було не зовсім світло на вулиці. Комбат міни не угледів, а тому вирішили прапорці запобіжника поставити в вихідне положення і дав команду зарядити другу міну.
Під час заряджання номер обслуги, який кинув у ствол міну, крикнув " Подвійне". Всі стали втікати і стався вибух...
Порушення виявлені наступні:
- міномети стояли один біля одного на відстані не більше 5 метрів;
- солдати не всі були в бронежилетах, не на всіх були каски;
- окопи не були викопані як слід, глубина окопів була лише 40 см, а тому стріляли зі шнура й не ховалися.
- навідник стріляв не з окопа, як того вимагали заходи безпеки, а інші теж не мали укриття, а тому так багато постраждалих.
4-ри загинувших і 8 поранених, четверо в важкому стані.
Це цілий перелік порушень при яких категорично заборонена стрільба.
А дії при осічці та побоюваннях, що міна залишилася в стволі - взагалі прямо протилежні встановленим правилам та інструкціям.
Згадалось, як в 2016 році я і два підполковника Франчук Олександр і Франчук Володимир криком кричали начальникам НГУ щодо недопущення порушення заходів безпеки.
Олександр Миколайович цілий посібник написав щодо порядку проведення тактичних навчань.
Ми попереджали навіть Командувача НГУ Аллєрова.
Аллєров нас почув, але не почув.
В 2018 році в НГУ в Азові сталась трагедія саме із-за порушення правил дій обслуги під час осічки снаряду - не почекали 1-2 хвилини після осічки і відкрили затвор- стався вибух і загинув солдат і були поранені.
Про всі випадки немає кваліфікованих розслідувань і на п'ятому році війни немає дисципліни. В Артилерії протягом останніх трьох років основні втрати із-за службового недбальства і відсутності належної підготовки, особливо офіцерів.
Кажуть, що на батареї навіть не було вогневого посередника....
Про що тоді можна вести мову.
Минулого року в Дівичках так стріляли, що міна попала в окоп спостережного пункту і вбила людей.
Як таке могло б статися, якби там були грамотні офіцери й посередники ?
Показуха і бажання показати красиву картинку наальниками старшим начальникам.
Мене давно бентежило, що на всіх відео, які показувались як досягнення артилерії - артилеристи стріляють дуже часто без обмежувачів, записи роблять не в спеціальних блокнотах, а на якихось клаптиках паперу... Не ву всіх каски й бронежилети і не викопані в повний зріст окопи.
В тому, що нема дисципліни на бойових стрільбах в яких снаряди летать через голови піхоти вина старших командирів і начальників, а потім всіх нижчих, тому що у кожного в блокноті повинні бути написані його обовязки і він їх повинен суворо дотримуватися.
При виконанні всіх заходів безпеки навіть якби і вибухнув міномет, то втрат не було б.
НЕ БУЛО Б ВТРАТ!
Висновок: 1. нема фаховості і підготовки офіцерів та сержантів.
2. Тотальне нехтування заходами безпеки і ігнорування вимог нормативних документів.
3. Безвідповідальність та службова недбалість всіх - від солдата до командира бригади.
В артилерії НГУ в десять раз більше злочинної недбалості, тому що там майже не залишилося артилеристів справжніх і командує артилерією Ю. Іванущенко, який нагороджений всіма можливими нагородами за успішну "розбудову" артилерії. Але він не є артилеристом, артилерію абсолютно не знає і управляти нею не спроможний.
Я особисто Командувачу НГУ Аллєрову весною 2016 року доповідав про небезпечність залишення Іванущенка на посаді начальника артилерії НГУ.
Про успіхи артилеристів НГУ читайте в наступному пості.
Я хвилююсь щоб гвіздків на всіх вистачило...
