• Лови промокод з яким знижка 50 грн - promo50grn

Откуда стока немецких слов в укрмове?

я очень люблю творчество т.г.шевченко..
 
кто ваще на западе украины бывает? ну я не часто но бываю -- украинского языка не слышал..

Я часто бываю на западной.В этом году один раз в Черновцах слышал не украинский.:)(себя не считаю!)
 
“Собирательный образ РУССКОГО человека.

Вечно пьяный, до оскотинения, завистлив, жаден, злобен, туп. Миф о русской бане мгновенно рассеивается после того как пройдёшь мимо типичного русского. Запах перегара и давно не стираных порток отвратителен сам по себе, но к нему примешивается ещё и запах кислой капусты и прокисших щей, до которых он, русский человек, большой охотник. Любимое занятие - лежание на печи и мечты о лучшей жизни. Эти мечты постоянно подогреваются правящей верхушкой. К наукам не склонен, по причине своего отупения в следствии неумеренного потребления браги. Брагу потребляет по причине того, что не может выгнать самогона. Не хватает терпения. Из разнообразия языков, на матушке Земля, в совершенстве владеет одним - матерным. Физически вроде и здоров, но в то же время страдает манией величия и шовинизма. Причисляет себя к третьему Риму, а являет собой вторую Содом и Гоморру. Агрессивен. Очень агрессивен. Что подтверждается его постоянным захватом чужих земель, при этом утверждается там как хозяин и всё вокруг считает своим. Описание портрета русского можно дополнять бесконечно, однако это будет несколько утомительно читателям сколь противно. Увы.”

M.Горький

это скорее собирательный образ нерусского человека- этода есть такая проблема которая правда относится ко всем нациям
 
таки переводчик... а не историк. ты если интересуешься историей местного края- изучи местные источники сперва...
это не история а впечатления мемуары..а ля Доктор Живаго..

Philip Longworth is the author of seven books includingThe Cossacks and The Making of Eastern Europe. He was educated by the army and at the University of Oxford and was professor of history at McGill University in Canada for nearly twenty years. He lives in north London.

Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі


кто ваще на западе украины бывает? ну я не часто но бываю -- украинского языка не слышал... слышал всякие аля диалекты но что из них отнести к украинскому непонятно... ибо нет самого языка

В этом и состоит богатство языка.
 
Э нет, уважаемый! Раз отписались и попытались всё свести к шутейному "хохлосрачу" без попытки ответить по-существу - значит вопросы и к Вам тоже. ;)

Я,если честно,был в полной уверенности в вашей традиционной сексуальной ориентации,поэтому и поддерживал эту тему.Извините!
 
Я,если честно,был в полной уверенности в вашей традиционной сексуальной ориентации,поэтому и поддерживал эту тему.Извините!

У шовинистов не может быть нормальной ориентации :клас:
 
слова писателя Виктора Ерофеева:
«Я не знаю ни одного другого народа, у которого бы деградация зашла так далеко, как у русских. Это уже не народ, а пододеяльник, в который можно засунуть, запихать, влить, втемя¬шить все что угодно. Хмурной народ -- запойный, разврат¬ный, ленивый, равнодушный, лишенный общей значимос¬ти и общих представлений о добре и зле».

Виктор Ерофеев «Энциклопедия русской души»

Страницами "русской" истории. Пища для ума
Очерк на тему летнего обострения имперастии и московских содомитов. Автор - Ю.Винничук. Взято с ТСН.юа, автор не против донесения данной информации до как можно более широкого круга обывателей. Язык оригинала.


Недавно Дмітрій Мєдвєдєв запропонував Україні та Білорусі разом з Росією відзначити у 2012 р. 1150-річчя російської державності. Бо, мовляв, "у нас спільні історичні та духовні корені". А далі заліпив таке, що хоч стій, хоч падай: "державність наша відповідно до канонічної теорії поширювалася, що називається, з півночі – північного заходу на південь, і в цьому сенсі ми зацікавлені, щоб наші партнери прийняли також в усьому цьому участь".

Цікаво, де він таку канонічну теорію вишпортав. Щоб мене качка брикнула, коли не Кіріл підказав! Це ж треба – з півночі на південь. Так чого доброго ми довідаємося, що і Київ московити заснували, і Львів, і Чернігів...

Але що тут дивуватися – міфами земля російська повниться. Тому й не дивно, що Путінська імперія продовжує плодити великодержавні міфи. З цією метою і створюються нові версії старих фільмів. Зокрема, новий фільм про Александра Невського за розрахунком кремлівських ідеологів повинен сприяти патріотичному вихованню молоді. Адже російська історія така скупа на справжніх народних героїв, що доводиться їх вигадувати.

Або красти. Наприклад, у новгородців. Волелюбні новгородці могли б стати четвертим східнослов’янським народом, якби не жорстока експансія Московщини. Сучасний російський учений Георгій Трубніков писав: "якось я почув таку фразу: "Я - нащадок новгородців, і для мене москаль гірший, ніж єврей для антисеміта". Виявляється, нащадки новгородців пам’ятають про свою велич. Правда, велич Александра Невського дещо сумнівна.

Першим, хто почав творити з Александра Ярославовича великого героя, був Іван Грозний, який звелів його канонізувати і наділив титулом "Невський", далі Петро I у 1723 р. урочисто перепоховав "предка" в Александро-Невській лаврі у Санкт-Петербурзі та ухвалив відзначати його пам'ять. А 21 травня 1725 р. Катерина I встановила орден святого Александра Невського. Під час Бальшой Атєчєствєннай за вказівкою Сталіна обличчя полководця опинилося в центрі срібної п'ятикутної зірки. Цікаво, що саме троє тиранів – Грозний, Петро І і Сталін – так зворушливо опікувалися Невським.

А далі усе пішло, як по маслу. Александр Невський став відомим кожному школяреві не тільки завдяки підручнику з історії, а й завдяки фільму Сергія Ейзенштейна. Запопадливі російські історики дружно поставили князя в один ряд з найвидатнішими полководцями світової історії. "Тріумфальні перемоги 1240 р. в Невської битві і 1242 р. на льоду Чудського озера зупинили вороже нашестя; залишилися незмінними і межі Новгородської землі", – писав доктор історичних наук А.Н. Кірпічніков.

Та чи справді то були аж такі величні битви? Візьмемо Невську битву. За офіційною версією влітку 1240 р. шведи, очолювані Біргером Магнуссоном, зятем короля Еріка V, піднялися по Неві і, ставши табором, послали Александрові виклик на бій. Той вирушив "з малою дружиною" і 15 липня 1240 р. під прикриттям ранкового туману раптово напав на шведів та розгромив їх. Біргеру із залишками загону ледве вдалося врятуватися втечею у сутінках. Але тут же вказано, що тілами простих шведських воїнів заповнили дві братські могили, останками ж іменитіших завантажили аж два кораблі. То про яку панічну втечу мова, якщо з літописів видно, що убитих поховали самі шведи?

Військо Александра втратило у битві до 20 вояків. Ця обставина муляла не одного історика, бо що ж це за велика битва при таких жалюгідних втратах? Та ще й з ким – із вікінгами, для яких війна була ремеслом. Яку б ми відому битву не взяли у середньовіччі, всюди втрати незмірно вищі. При чому не обов’язково брати найбільші і найкровопролитніші битви.

Але це не єдина загадка, яка причаїлася у літописі. Якщо "битва" почалася на світанку, а шведи втекли у сутінках, то вона мусила тривати цілий день. Але... в середині липня ще панують білі ночі. Звідки сутінки?

Не обійшлося у літописі і без брехні: шведський "бискуп убиен бысть". Але жоден із семи шведських єпископів того часу не загинув у 1240. Друга брехня – буцім Александр вдарив списом Біргера в обличчя. От тільки шведам про це нічого невідомо і про жоден шрам на обличчі Біргера нема ані згадки. Та й на жодному його портреті шраму не видно, хоча шрами, як відомо, лише прикрашали лицарів.

А найбільший парадокс полягає в тому, що Біргер, зазнавши такої страшної поразки, став ярлом, а через десять років після Невської битви його семирічний син обраний королем і разом із батьком править країною. Та на цьому парадокси не вичерпуються. Родини Александра Невського і Біргера перебували у дружніх стосунках. Саме у Швеції збирався Александр оселитися, якщо б йому довелося стати вигнанцем. А його брат Андрій від ханського гніву сховався не де, як при дворі Біргера.

На відміну від невеликої кількості руських літописів, у шведів літописання було розвинуте куди ширше, окрім того писалися й родові хроніки, де скрупульозно описано будь-які, навіть дрібні, історичні події. Але ніде, у жодному джерелі нема ані слова про якусь Невську битву. Якщо хтось подумає, що шведи вирішили замовчати свою поразку, то мушу розчарувати: у їхніх джерелах зафіксовано безліч різноманітних битв, серед яких чимало й поразок.

Вірогідніше усього, не було жодної битви. Шведи і новгородці зустрілися і уклали договір, після якого понад три сторіччя не воювали. А потім відбувся турнір і спільна пиятика. От під час турніру та п’яної бійки з рубаниною і загинуло трохи люду. Усе решта – фантазія літописців, які художньо опрацювали княжу версію. Але що їх самих при тім не було, то й наплутали чимало.

А на останок ще один парадокс. Восени того ж 1240 р. новгородці виганяють Александра Ярославовича! І це після такого ратного подвигу? Чи не тому, що довідалися правду?

Та рушимо далі. У битві, яка відбулася 5 квітня 1242 р. на льоду Чудського озера з руського боку брало участь нібито до 17 000 вояків, а з німецького – до 12 000. Скільки втратили русичі – невідомо, а от німецьких рицарів полягло аж 500 та ще 50 потрапило в полон, ну, і чуді лягло "без числа". Бо чудь німцям помагала.

Але, якщо про Невську битву шведи нічогісінько не чули, то німці про Льодове побоїще знають. Правда, у "Хроніці землі Пруської" про це ані слова, зате "Римована хроніка" наводить зовсім інші цифри: у битві брало участь 300–400 німців, 20 рицарів загинуло, 6 були полонені. Підозри в тому, що німці занизили свої втрати безпідставні, бо хроніка поширювалася у багатьох списках, а усі убиті були названі поіменно. Якби пропустили аж кількасот – це б викликало неабиякий скандал. Цифри наведені у хроніці скидаються більше на правду, бо на ту пору рицарі й не могли виставити численнішого війська. Перед тим вони зазнали кількох відчутних поразок. Найбільшої – у 1236 р. від литовського князя Міндовга під Шауляєм, коли загинуло 40 рицарів. Між іншим на боці рицарів тоді билися й псковитяни, литовці узяли в полон їх майже дві сотні. Так що російсько-німецька дружба зароджувалася ще у прадавні часи.

У битві під Дорогочином, де розбив рицарів уже Данило Галицький, полягло понад 20 рицарів. А в 1241 р. уже татари розгромили збірну армію німців, поляків і тевтонських рицарів біля Лєґніци. Там рицарів загинуло стільки, що Тевтонський орден очухався щойно через сто років. Таким чином сил на те, аби виставити багатотисячне військо він уже не мав.

Та й те сказати. На місці битви під Дорогочином, під Лєґніцою і під Грюнвальдом (15 липня 1410 р.) ще й досі археологи знаходять у землі мечі, вістря стріл і списів, напівзотлілі чоботи та інше причандалля. А от на місці Льодового побоїща археологи не знайшли нічого.

З фільмів пам’ятаємо, як рицарі у важких обладунках провалювалися під лід. Але це казочка, бо обладунки рицарів і русичів важили однаково. Однак на дні озера теж не знайдено нічого.

Очевидно, була якась невелика сутичка, але Александр уже був мастаком роздувати мильні бульбашки. Правда, підчистити геть усі літописи йому не вдалося, тому в Іпатієвському літописі читаємо чітко і недвозначно: "У лето 6750. Не бисть ничтоже". А літо 6750 від Створення світу – це і є 1242 рік.

У Лаврентієвському літописі, який брав інформацію з хроніки, створеної при дворі сина Александра, сказано так: "В лето 6750. Ходи Александр Ярославович с Новгородци на Немци и бися с ними на Чюдскомъ езере оу Ворониа камени. И победи Александр, и гони по леду 7 верст секочи их". Якось надто скупо про таку героїчну битву. Яка між іншим нічого не дала, бо те, що пишуть у підручниках, буцім перемоги Александра зупинили німецьку експансію, брехня. Адже Іванові IV Грозному через три сторіччя довелося вести з цим самим орденом тривалу Лівонську війну.
 
Останнє редагування:
Да потому, что достаточно самооценки самих "русских". А ти считаешь Горького и Ерофеева славянофобами?
 
А факти все же были? Какой факт тебе особенно не понравился?
 
Горького? С его: Если враг не здается, его уничтожают? Однако...
 
Comrat;21464851]Я не буду заниматтся оффтопом, это другая тема, но метод Истархова "бей жидов спасай Россию" считаю не только не интеллектуальным, но и не этичным, утопически проверенно. И это говорю я, у которого нет нежидинки :D, во всяком случае в 5 поколениях которые знаю.

Даже этот факт из Истархова:

“А пока наши юноши в кожаных куртках – сыновья часовых дел мастеров из Одессы и Орши, Гомеля и Винницы умеют ненавидеть всё русское! С каким наслаждением они физически уничтожают русскую интеллигенцию – офицеров, академиков, писателей” – Лев Троцкий


А что тут однако... ?
Проанализируйте хотя бы это :), из родной нашей вики..если моих слов мало :)
"Первоначально Горький скептически отнёсся к Октябрьской революции. Однако, после нескольких лет культурной работы в Советской России (в Петрограде руководил издательством «Всемирная литература», ходатайствовал перед большевиками за арестованных) и жизни за рубежом в 1920-е годы (Мариенбад, Сорренто), вернулся в СССР, где последние годы жизни был окружён официальным признанием как «буревестник революции» и «великий пролетарский писатель», основатель социалистического реализма."

А тут и есть связь. Когда этому выродку Горькому “"...юноши в кожаных куртках – сыновья часовых дел мастеров из Одессы и Орши, Гомеля и Винницы ...” расчистили место в "культурном слое", появилась его знаменитая фраза "Если враг не здается, его уничтожают", которая стала лозунгом на многие годы и унесла миллионы жизней.

Но чтобы отвлечь внимание от этого, вот и подымаются вопросы то о происхожении украинского языка, то о расовой недостаточности украинцев и т.д.

.
Кстати, великий русский ученый - историк Василий Ключевский тоже отмечал, что московский говор некоторыми чертами значительно отошел от того, как говорили в Киевской Руси. Єто если возвратиться к проблемам, которые ставят русские удмурты.
 
Останнє редагування:
Кстати, а слово "стока" - это немецкое или укрмовное? Или ВеликоРусское?

А это из Полесья. У меня друг живет в Чернигове и он употребляет "стоки", "поки"...

О какой украинской мове идет речь? Ведь чистого 100% чистого ничего в мире и в природе не бывает... И только русским шовинистам все неймется. От кавказского "табэ", сабэ" русская мордва в умиление впадает, с белорусским тоже не раздражается, словенский, словацкий, болгарский как так и надо, а украинский - как кость в горле...

И заимствования были, есть и будут... И от этого язык только обогащается.

И росийский язык постоянно обогащается... Раньше царь был, а теперь Президент. Кстати слово "президент" - заимствованое... И никто не возмущается.
 
Вадім
Ну с разъяснителями, пожалуй, соглашусь. Слово действительно - украинское. Но ни в кое случае не малорусское и, уж конечно же, не славянское.

Можна погодитись. Але треба розрізняти українців і малоросів.

Малорос - це деградований українець, який зрадив мову своїх предків, культуру предків, віру... Тобто, опустився до рівня русской мордви, русского марійця, комі, чуді, чукчі...

Але хід думки мені подобається... Підтверджується, що українець - це не малорос.

Цікаво, а скільки неслов"янських слів у мовах словенів, словаків, болгар, поляків, білорусів, сербів? Чи ж вони вже не слов"яни, бо в НАТО вступили?

Дійсно, українець - це не малорос.
 
Вадим сказал:
Вы думаете, я уже закончил? Очень сильно ошибаетесь. Я только начинаю...

Проверим как это выражение излагается в соседствующих с Украиной странах, к тому же словянских.

Македонский
Дали мислите дека сум го сторил? Голема мера грешат. Ти пишувам во најкуси почетокот ...
Белорусский
Вы думаеце, я ўжо скончыў? Вельмі моцна памыляецеся. Я толькі пачынаю ...
Болгарский
Смятате ли, че съм направил? Много много грешите. Аз съм само началото ...
Польский
Czy uważasz, że mam zrobić? Bardzo się myli. Jestem dopiero na początku ...
Сербсская
Да ли мислите да сам урадио? Великој мери погрешно. Ја сам само почетак ...
Словацкий
Domnievate si, že som urobila? Veľkom omyle. Ja som ešte len na začiatku ...
Словенский
Ali mislite, da sem naredil? Zelo mnogo zmotil. Jaz sem samo začetek ...
Украинский
Ви гадаєте, я вже закінчив? Дуже сильно помиляєтесь. Я лише починаю ...
Хорватский
Mislite li da sam učinio? Vrlo mnogo pogriješili. Ja sam samo početak ...
Чешский
Myslíte si, že jsem udělala? Velkém omylu. Jsem teprve na začátku ...

Ну, и делайте выводы ...

Но почему расэйскую мордву украинский вариант раздражает, а варианты других словянских народов - нет?
 
الرئيسي ، لدي خمسة على التعلم. والثلاثين. 40 وحيرة و. 50 لمعرفة مصيره. في حين أن الأذن 60. 70 و Congxinsuoyu، دون الباغية.

Если коротко, то век живи, век учись, а дураком помрешь. А если с дураком свяжешся, сам дураком станешь.

Интересно, где еще мучаются так, как украинофобы, на кшталт Вадима, изыскивая расовые и умственные отличия украинцев от "русских" украинцев, "русских" чувашей и т.д.
 
Вадим сказал:Вы думаете, я уже закончил? Очень сильно ошибаетесь. Я только начинаю...


Проверим как это выражение излагается в соседствующих с Украиной странах, к тому же словянских.

Македонский
Дали мислите дека сум го сторил? Голема мера грешат. Ти пишувам во најкуси почетокот ...
Белорусский
Вы думаеце, я ўжо скончыў? Вельмі моцна памыляецеся. Я толькі пачынаю ...
Болгарский
Смятате ли, че съм направил? Много много грешите. Аз съм само началото ...
Польский
Czy uważasz, że mam zrobić? Bardzo się myli. Jestem dopiero na początku ...
Сербсская
Да ли мислите да сам урадио? Великој мери погрешно. Ја сам само почетак ...
Словацкий
Domnievate si, že som urobila? Veľkom omyle. Ja som ešte len na začiatku ...
Словенский
Ali mislite, da sem naredil? Zelo mnogo zmotil. Jaz sem samo začetek ...
Украинский
Ви гадаєте, я вже закінчив? Дуже сильно помиляєтесь. Я лише починаю ...
Хорватский
Mislite li da sam učinio? Vrlo mnogo pogriješili. Ja sam samo početak ...
Чешский
Myslíte si, že jsem udělala? Velkém omylu. Jsem teprve na začátku ...

Ну, и делайте выводы ...

Но почему расэйскую мордву украинский вариант раздражает, а варианты других словянских народов - нет?

Так кто у кого и как и когда заимствовал?
 
Назад
Зверху Знизу