Мой Харьков
1 ч. ·
Я переїхав до Харкова у 2008 році.
По собі знаю, що у першій столиці особливі відносини з тими, хто приїхав її підкорювати.
Це горде і суворе місто.
Харків не спішить відкривати свої обійми. Він придивляється.
Він може перемолоти тебе, а може стати рідним.
Потрібна мить, щоб закохатись в це місто.
І мить, щоб в ньому розчаруватись.
Але у Харкова є одна унікальна риса – він точно не залишає байдужим.
Є те, що робить Харків - Харковом.
Це запах квітучих лип і шаурми біля метро.
Це суботня тиша ранкової Залопані і невтомний гул проспекту Науки.
Це краєвид із Університетської гірки, чарівний цвіт каштанів і забудови «непорозуміння».
Так, у цього міста не все ідеально, але це робить Харків живим.
Не декоративним, а справжнім. За це ми його і любимо.
Харків, я люблю тебе!
Kharkiv, I love you!
Текст: Человек Кемерово
