А чому б ні, коли така маса угро-фінів в "русские" записалася?
Москва оболгала нашего гетьмана Мазепу
- Автор теми Olexy
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Местный, видишь ли, это все напоминает картину, когда ты по доброте душевной приютил у себя в квартире дальнего родственника-сироту. Устроил на работу, поставил на ноги. А он прижился, осмотрелся и начал тебе впаривать мысль, что квартира не твоя, а он в ней настоящий хозяин. А ты и говоришь неправильно, да и вообще прошлое у тебя темное...
Це він здорово описав експансію "русских" з малесенької Тмутаракані під назвою Суздальщина. Молодець! В "яблучко"!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Ну все, ЖР высказал непреложную истину. Так тому теперь и быть во веки веков. Главное, что он очень эту свою точку зрения обосновал..
Вивчи спочатку правильну трактовку грецького слова "*****". А то ви по грамотності до цих пір вживаєте в стилі "рашен" - комуніст замість більшовика, твердий сир (від слов'янського слова сирий), свинной бифштекс...
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Нет, я просто балдею от свидомой страсти занять жилплощадь приютившего их народа..
При чем здесь Суздаль? Ты бухаешь там, что ли? Где было про Суздаль??
ЗУ Сталин присоединил к Украине в 1939 году. Вам это сейчас в школе хоть рассказывают?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 24.05.2007
Повідом.: 49329
Реєстрація: 24.05.2007
Повідом.: 49329
Хватит заниматься троллизмом. Причем откровенно глупым.Ну все, ЖР высказал непреложную истину. Так тому теперь и быть во веки веков. Главное, что он очень эту свою точку зрения обосновал..
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.02.2011
Повідом.: 970
Реєстрація: 17.02.2011
Повідом.: 970
Нет просто мне показалось, что ты должен комплексовать по этому поводу. С таким неприязненным отношением к Украине и считать себя украинцем...тяжело, наверное.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
А по сути тебе возразить нечего?? Высказал ведь аксиому??
Статус: Офлайн
Реєстрація: 24.05.2007
Повідом.: 49329
Реєстрація: 24.05.2007
Повідом.: 49329
По сути твоего *****изма?Ты разве аргументированно высказываешься по теме , как и твои подельники? В игнор *****.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Ромстеп, вот не знаю ,поэтому и спрашиваю. А в какую церковь ходил Мазепа? Как она называлась?
В мене алергія на представників культури "рашен", які спотворюють все, що їм попадається в руки. Читай про це Маркса.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.03.2008
Повідом.: 11989
Реєстрація: 12.03.2008
Повідом.: 11989
переписка с Меньшиковым:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
реконструкция договоров по записям Петера Шоэнстрема, секретаря походной канцелярии Карла XII:
Статті, що їх подав Мазепа шведському королеві, щоб з’єднати собі його приязність та протекцію були такі:
По перше: він (Мазепа) прийме шведського короля в Сіверщині й передасть йому всі твердині, себто Стародуб, Новгородок або Новгород-Сіверський, Мглин, Брянськ та інші, що перед тим належали до Великого Литовського Князівства, а тепер стали прикордонними фортецями цієї провінції. Тепер ця провінція знаходиться під управлінням Великого генерала Мазепи та військовою адміністрацією полковника Скоропадського, якого полк, як кажуть в Україні, вірний Мазепі.
По друге: шведський король може зробити зимовий постій у тій провінції (Сіверщині), доки Мазепа збере все козацьке військо та прихилить на свій бік білгородських (слобідських) козаків, як також дінських козаків, що також були незадоволені тиранською московською владою, тому що цар поступово позбавив їх їхніх привілеїв.
По третє: Мазепа повинен приєднати до цього союзу калмицького хана на ім’я Аюка.
По-четверте: як тільки Мазепа виконає зазначене вище у трьох статтях, шведський король вирушить у похід прямо на Москву, рівночасно Мазепа прилучиться на його сторону зі всім своїм військом тобто зі слобідськими й дінськими козаками та невдоволеними калмиками. Щодо прохарчування шведської армії, Мазепа зобов’язується доставляти поживу з України та Слобідщини, найбільш родючих у всьому світі. Діючи так, з’єднані шведські і мазепинські війська мають примусити царя відступити з Москви та від р. Волги на північ, де земля не така родюча, як на півдні, й тому його — царська армія — ніяк не зможе прохарчуватися там у такому великому числі; настрашені ******* не зможуть устоятись проти шведів у відкритому полі, як це було досі, дарма що вони в тричі перевищували чисельно шведів; царська армія, будучи невдоволена через нестачу конечних засобів, здебільшого розійдеться або піддасться переможцеві, в наслідок цього цар буде безсумнівно переможений. Крім того, шведському королеві мали прийти на допомогу польський король Ст. Лещинський та шведський корпус під командуванням генерала Крассав, після того як у Польщі мали навести порядок. Війська Лещинського та Крассав мали йти: польське — через Київ, шведське — через Смоленськ. Шведське військо під командуванням генерала Лібекера мало зайняти Петербург, а потім новгородську та псковську округу; в міру потреби шведські відділи з Риґи та Ревеля мали допомагати Лібекерові в його воєнних операціях.
Договір між Мазепою та поляками був підписаний на таких умовах:
По-перше: Мазепа мав точно виконати, що було згадане вище, до чого він зобов’язався, тобто передати Сіверщину шведському королеві зі всіми її фортецями.
По-друге: він обіцяв вирушити зі всією козацькою армією на перший поклик короля.
По-третє: він повинен старатися позискати для цього союзу слобідських, дінських козаків та Аюку, хана калмиків.
По-четверте: він (Мазепа) повинен повернути всю Україну полякам, тобто воєвідство київське, чернигівське (сіверське), як також смоленська округа мала повернутись під польське панування. Як винагороду за це, Мазепа мав би дістати титул князя та князівство, утворене з полоцького та вітебського воєвідств у Білорусі, на таких самих правах ях курляндський герцоґ. Тоді також означено й день, коли Мазепа мав подати ці умови своїм полковникам та схилити їх до добровільної згоди на них, представляючи їм очевидні користі через привернення давніх вольностей, з яких москвини залишили їм тільки тінь.
Такі були умови того союзу, який так по-мистецькому тримали в таємниці, що ніхто про нього не знав, крім шведського короля, короля Станислава, Мазепи, князя Піпера, одного польського сенатора якого прізвище я забув, та сербського чи болгарського архиепископа, що з невідомих мені причин покинув свою батьківщину.
По перше: він (Мазепа) прийме шведського короля в Сіверщині й передасть йому всі твердині, себто Стародуб, Новгородок або Новгород-Сіверський, Мглин, Брянськ та інші, що перед тим належали до Великого Литовського Князівства, а тепер стали прикордонними фортецями цієї провінції. Тепер ця провінція знаходиться під управлінням Великого генерала Мазепи та військовою адміністрацією полковника Скоропадського, якого полк, як кажуть в Україні, вірний Мазепі.
По друге: шведський король може зробити зимовий постій у тій провінції (Сіверщині), доки Мазепа збере все козацьке військо та прихилить на свій бік білгородських (слобідських) козаків, як також дінських козаків, що також були незадоволені тиранською московською владою, тому що цар поступово позбавив їх їхніх привілеїв.
По третє: Мазепа повинен приєднати до цього союзу калмицького хана на ім’я Аюка.
По-четверте: як тільки Мазепа виконає зазначене вище у трьох статтях, шведський король вирушить у похід прямо на Москву, рівночасно Мазепа прилучиться на його сторону зі всім своїм військом тобто зі слобідськими й дінськими козаками та невдоволеними калмиками. Щодо прохарчування шведської армії, Мазепа зобов’язується доставляти поживу з України та Слобідщини, найбільш родючих у всьому світі. Діючи так, з’єднані шведські і мазепинські війська мають примусити царя відступити з Москви та від р. Волги на північ, де земля не така родюча, як на півдні, й тому його — царська армія — ніяк не зможе прохарчуватися там у такому великому числі; настрашені ******* не зможуть устоятись проти шведів у відкритому полі, як це було досі, дарма що вони в тричі перевищували чисельно шведів; царська армія, будучи невдоволена через нестачу конечних засобів, здебільшого розійдеться або піддасться переможцеві, в наслідок цього цар буде безсумнівно переможений. Крім того, шведському королеві мали прийти на допомогу польський король Ст. Лещинський та шведський корпус під командуванням генерала Крассав, після того як у Польщі мали навести порядок. Війська Лещинського та Крассав мали йти: польське — через Київ, шведське — через Смоленськ. Шведське військо під командуванням генерала Лібекера мало зайняти Петербург, а потім новгородську та псковську округу; в міру потреби шведські відділи з Риґи та Ревеля мали допомагати Лібекерові в його воєнних операціях.
Договір між Мазепою та поляками був підписаний на таких умовах:
По-перше: Мазепа мав точно виконати, що було згадане вище, до чого він зобов’язався, тобто передати Сіверщину шведському королеві зі всіми її фортецями.
По-друге: він обіцяв вирушити зі всією козацькою армією на перший поклик короля.
По-третє: він повинен старатися позискати для цього союзу слобідських, дінських козаків та Аюку, хана калмиків.
По-четверте: він (Мазепа) повинен повернути всю Україну полякам, тобто воєвідство київське, чернигівське (сіверське), як також смоленська округа мала повернутись під польське панування. Як винагороду за це, Мазепа мав би дістати титул князя та князівство, утворене з полоцького та вітебського воєвідств у Білорусі, на таких самих правах ях курляндський герцоґ. Тоді також означено й день, коли Мазепа мав подати ці умови своїм полковникам та схилити їх до добровільної згоди на них, представляючи їм очевидні користі через привернення давніх вольностей, з яких москвини залишили їм тільки тінь.
Такі були умови того союзу, який так по-мистецькому тримали в таємниці, що ніхто про нього не знав, крім шведського короля, короля Станислава, Мазепи, князя Піпера, одного польського сенатора якого прізвище я забув, та сербського чи болгарського архиепископа, що з невідомих мені причин покинув свою батьківщину.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
там же это подтверждается словами Данилы Апостола и преемника Мазепы, гетмана в изгнании, Филиппа Орлика.
дальше.
не буду цитировать, и так много получается, просто ссылку дам:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
дальше.
общая характеристика:
В Малороссии относительно измены были несколько другие понятия от тех, какие образовались впоследствии, когда эта страна теснее примкнула к России. Край присоединился сравнительно еще недавно, малороссияне еще не привыкли считать Великороссию таким же отечеством, как и свою Малороссию. Простой народ - поспольство, правда, примыкал к монархической власти, но это потому, что надеялся в ней найти опору против старшины и вообще значного казачества. При господстве в народе старого стремления всем поступать в казачество чувствовалось в монархической власти уравнивающее всех начало; оттого всегда, как только в Малороссии старшины начинали помышлять что-нибудь вразрез с монархической властью, можно было надеяться, что поспольство станет на сторону последней.
...
Многое, таким образом, побуждало Мазепу, в критических обстоятельствах борьбы между двумя соседями Малороссии, пристать к Карлу XII. Но Мазепа плохо рассчитал как на способности Петра, которому он делался соперником, так еще более на расположение подчиненных ему малоруссов. Он не обратил достодолжного внимания на давнюю вражду, существовавшую в Малороссии между значными и поспольством, между всякого рода старшиной, как генеральной, так и полковой, и простыми казаками, между помещиками и рабочим людом, между казачеством и всем тем, что оставалось за пределами казачества и искало равных и одинаких прав для всех туземных обитателей края, одним словом, - между всем, что выдвигалось из уровня массы, и всей остальной массой народа. Все, что исходило от первых, непременно находило себе противодействие в народной массе; от этого, тогда как люди, способные к политическим замыслам, готовы были хвататься за всякое средство, чтобы освободиться из-под власти русского правительства над Малороссией, - вся масса малоруссов готова была держаться русского правительства уже потому, что враждебная для нее партия хотела избавиться от власти этого правительства. Малорусские политики, воспитанные в духе польской культуры, не могли пленить народ никакой идеей политической независимости, так как у народа составились свои собственные социальные идеалы, никак не вязавшиеся с тем, что могли дать народу люди с польскими понятиями. Если эти политики и не думали возвращать Малороссию в рабство польских панов, а мечтали о независимом малорусском государстве, то все-таки такое государство, созданное ими под влиянием усвоенных ими понятий, было бы в сущности подобием польской Речи Посполитой. Не желая отдавать Малороссию Польше, они бы невольно создали из нее другую Польшу, а этого народ малорусский не хотел, хотя бы при какой угодно политической независимости.
...
Многое, таким образом, побуждало Мазепу, в критических обстоятельствах борьбы между двумя соседями Малороссии, пристать к Карлу XII. Но Мазепа плохо рассчитал как на способности Петра, которому он делался соперником, так еще более на расположение подчиненных ему малоруссов. Он не обратил достодолжного внимания на давнюю вражду, существовавшую в Малороссии между значными и поспольством, между всякого рода старшиной, как генеральной, так и полковой, и простыми казаками, между помещиками и рабочим людом, между казачеством и всем тем, что оставалось за пределами казачества и искало равных и одинаких прав для всех туземных обитателей края, одним словом, - между всем, что выдвигалось из уровня массы, и всей остальной массой народа. Все, что исходило от первых, непременно находило себе противодействие в народной массе; от этого, тогда как люди, способные к политическим замыслам, готовы были хвататься за всякое средство, чтобы освободиться из-под власти русского правительства над Малороссией, - вся масса малоруссов готова была держаться русского правительства уже потому, что враждебная для нее партия хотела избавиться от власти этого правительства. Малорусские политики, воспитанные в духе польской культуры, не могли пленить народ никакой идеей политической независимости, так как у народа составились свои собственные социальные идеалы, никак не вязавшиеся с тем, что могли дать народу люди с польскими понятиями. Если эти политики и не думали возвращать Малороссию в рабство польских панов, а мечтали о независимом малорусском государстве, то все-таки такое государство, созданное ими под влиянием усвоенных ими понятий, было бы в сущности подобием польской Речи Посполитой. Не желая отдавать Малороссию Польше, они бы невольно создали из нее другую Польшу, а этого народ малорусский не хотел, хотя бы при какой угодно политической независимости.
это Костомаров. то же самое, только немного другими словами, находим у Грушевского, Дикого, цитированной GR_'ом Таировой-Яковлевой со ссылкой на того же Грушевского и тд.
боже упаси, какая ненависть, исторический персонаж как исторический персонаж
но вот просто не люблю, когда люди фантазируют
как там Ручник говорил?... "тебе бы романы писАть, начальник"
выбирала казацкая старшина.
большинство и меньшинство опеределяется соотношением количества казаков, последовавших за Мазепой, и не последовавших за Мазепой.
об отношении всего остального народа, кроме казацкой старшины, я чуть выше процитировал Костомарова.
Ты заглавный топик читал? Там ведь говорится что Мазепа к Карлу не переходил.
Зазеркалье. я понял, я в Зазеркалье!
то есть он остался с Петром, да? "намвсеврали!"
а никто не говорит, что Мазепа выполнял именно распоряжения Карла. Мазепа выполнял (или не выполнял) условия договора с Карлом.
вон, у Грушевского даже есть эскиз герба, который предполагалось заиметь как "князю Русскому" после перехода под польскую руку
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Чудеса в решете..
Одни свидомый меня в игнор определил за то, что я не *****, этот вообще непонятно за что..
По імені якогось святого, але не такого сурогатного, як Нєвський, який служив не Богові, а ханам.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Реєстрація: 17.06.2010
Повідом.: 12698
Нет-нет-нет. У меня нет к ним никаких претензий. Я имел ввиду, что отдельные представители населения ЗУ, ставшие гражданами Украины всего лишь полстолетия назад , пывтаются нам, уходящими корнями именно в историю Украины, навязать идею, что именно они настоящие украинцы, именно их трактовка истории и культурные ценности есть по настоящему украинскими.. Вот представь, если завтра обоснговавшиеся у нас вьетнамцы начнут мне или тебе локазывать. что именно они настоящие украинцы.. Что ты на это скажешь??А происхордит именно так = попытка экспансии культуры ЗУ на территорию всей Украины.. Вот это мне не нравится.