• 🎉 Форуму - 23 роки!
    З нагоди 23-річчя форуму даруємо знижку 23% на рекламу!
    Використовуйте промокод 23YEARS під час замовлення реклами та отримуйте знижку 23%.
    Промокод діє до 1 вересня 2026 року.

Война: события, люди, впечатления

Вчера около 18-ти часов выезжали с дачи. Как повелось с середины лета - "козьими тропами",
т.е. грунтовкой между полей, чтоб как возможно дальше от Золочева. Ветер с утра сменился, стал
северным, поэтому целый день слышали бабахи с фронта. Со своего бугра в дороге сразу стали
видны дымы, дымы по всему горизонту на севере. Настроения 0. А как увидели огромный чёрный
столб дыма в направлении Ха, то стало очень тревожно. Ехали на измене, мониторила телегр. каналы,
поэтому на Ч. Лозовую не повернули, на неё уже что-то летело с вектором на Пятихатки. Дым от
огромного пожарища застилал всё вправо от Ха, иногда чуяли гарь. Прижимались, пропускали
мчащуюся Скорую... "Охотники" расчехляли в кузовах свою "технику".
По Клочкам въехали в город и вскорости офигели...
Показалось - огромные толпы народа, молодёжи: красивые, нарядные, орущие, смеющиеся! На
лестнице Каскада и наверху, везде идут большими и малыми группами, машин - море! Возле
Исторического музея - толпы, на площади - затор из-за разбитого в хлам мотоцикла. Вдоль
Сумской - демонстрация из движущейся толпы.Красота разнаряженного центра!
Свернули на бывш. московский проспект и вдруг всё стихло...
Короче, контрасты ошеломили и повергли в тихую грусть. Молчали. На Ак. Павлова - ни души.
- Где ж все люди?
- Едут в центр.
 
Про центр
Щороку на день Харкова в центрі влаштовують дедалі більші вакханалії. І розрив між тими, хто проливає свою кров заради того, щоб це місто існувало під українським прапором, і тими, хто користується цими плодами, стає дедалі більшим.

Ситуація на полі бою надскладна, кілзона збільшується, до міста долетають FPV, удари по цивільних та всій Україні стають все більш кривавими, десятки загиблих, сотні постраждалих (Кривий Ріг, Київ, Печеніги тощо), але дехто хоче гучно, з «огоньком» похизуватися «незламністю», влаштувати бидлотеку під треки про «Першу столицю».

Святкування як явище частково було доречним у 2022-му, коли Харків неймовірними зусиллями та консолідацією всіх вистояв — всупереч усьому. Але зараз це зчитується вже як неадекватне сприйняття реальності, нерозуміння ступеню загрози, яка, на жаль, лише збільшується. Як неповага до тих, хто боронить це місто, щодня ризикуючи заради цієї «незламності» своїм життям.

Радіти під час війни нормально, але з поваги до людей, яким ця опція зараз недоступна, можна хоча б робити це тихіше та скромніше. У коментарях під дописом Ольга Клейтман, яка влучно описує цей треш, справжній шабаш — люди дякують міському голові за те, що Харків стоїть. І нуль подяки до військових. Причинно-наслідковий зв’язок вийшов з чату. Це все наслідки міської політики, яка замість того, щоб популяризувати ідею захисту держави, культивує патерналізм — мовляв, війна десь далеко і там впораються і без вас, а ось вам «Камаз-басейн», розважайтесь. І не забудьте подякувати нам за те, що вас поки не чіпають. Бо «Треба закінчувати війну, а не ставити сітки». Ми розгорнемо прапори — спробуйте тільки дорікнути нам у відсутності патріотизму (і плювати, що половина з них — у кольорах прапору Бразилії). Вам не подобається? Ви не харків’яни!

Пластмасовий кітч у міському просторі збільшується як метастази. І в головах деяких, на жаль, теж пластмаса. На щастя, не у всіх, і у цьому місті лишається багато гідних і чудових людей, які наповнюють його сенсом. Тож хочеться вірити, що їх кількість лише зростатиме і колись здоровий глузд переможе.

З Днем Незалежності! Пам'ятаємо її ціну.
 
Трішки сьогоднішніх вражень від перебування на вчорашньому місці.
Добре що поїхала і побачила.
Вже не кажу, що ознак свята незалежності немає. Звичайний день.
Вчора у мене були одні враження від дитячих малюнків.
Сьогодні я зрозуміла - вчора просто був День города, як при Гепі, і він був основним святом.
Виставку малюнків прибрали, як не було.
А відбір був, здається, саме до свята звільнення міста от немецко-фашистских захватчиков.
Тому і запам'ятався єдиний малюнок 16-річної дівчини - на фоні Благовіщенського собору на лавці декілька юниць, у однієї телефон в руках, а над ними чорні круки літають. Дуже вражаюче, як для Харкова. Сподобалось.

На слайд-шоу сьогодні побачила й Владу Черних. Просто містично після вчорашнього згадування.
Які люди, які обличчя. Кожного разу різні, в залежності від години споглядання.
З новенького тільки сьогодні кинулось у очі.
Від прапора до стели клумба, з обох боків лавки.
Симетрично через одну пару лавок до спинок прибиті металеві таблички:
- на цій лавці міг би/могла би сидіти той/та, що загинув/загинула за незалежність України
- що загинули у російскому полоні
- що попали у російський полон
- що пропали безвісти.

Вражаюче. На вільну від таблички лавку вже сісти не змогла з сигаретою як зазвичай.
Це місце пам'яти, а не розслаблення.
 
З приводу "вакханалії" вчорашньої. Мабуть там відсотків 90, якщо не більше, молоді. А у них інакше бачення і мислення. Ми ж усі були молодими. І у нас ракети за вікном не літали і комендантської години не було. А зараз у Харкові навіть нормального студентського життя немає. Коли їм ще веселитися? Невідомо яке буде завтра в наших реаліях.
Особисто я вчора по центру у басейні на вантажівці не їздила, "Червону Руту" на Сумській не співала.
 
Принаймні у 1991 році у нас з'явився шанс. І чого тільки тут не було з часів Київської Русі. А можна ще й глибше копнути.
Глибше копати не треба.Чому всі посилаються аж на Київську Русь.Давайте хоч років на 500 повернемося.А то ми так і до динозаврів дійдемо.Просто всі кажуть про незалежність,а коли Україна була незалежною ніхто сказати не може.Я маю на увазі до 1991 року
 
Глибше копати не треба.Чому всі посилаються аж на Київську Русь.Давайте хоч років на 500 повернемося.А то ми так і до динозаврів дійдемо.Просто всі кажуть про незалежність,а коли Україна була незалежною ніхто сказати не може.Я маю на увазі до 1991 року
Як це не може. Вище писала вам :)
В 17 ст
В 20 ст
:)
 
Як це не може. Вище писала вам :)
В 17 ст
В 20 ст
:)
Чесно.Не пам'ятаю:збентежений:
А як в 17 ст.,якщо під кацапів лягли в 1654?
А в 20 ст. коли?Коли гетьмани на три дні об'явили УНР.А потім заграниця їм грошей не дала і вони обісралися
 
Глибше копати не треба.Чому всі посилаються аж на Київську Русь.Давайте хоч років на 500 повернемося.А то ми так і до динозаврів дійдемо.Просто всі кажуть про незалежність,а коли Україна була незалежною ніхто сказати не може.Я маю на увазі до 1991 року
Посилаються, тому держава тоді сильна була. До динозаврів, на жаль, не дійдемо, бо вони не володіли писемністю і не залишили нам писемних джерел. Ок, давайте по-вашому. Якщо Україна ніколи не була незалежною, то не треба й починати? Чи до чого ви це?
 
Посилаються, тому держава тоді сильна була. До динозаврів, на жаль, не дійдемо, бо вони не володіли писемністю і не залишили нам писемних джерел. Ок, давайте по-вашому. Якщо Україна ніколи не була незалежною, то не треба й починати? Чи до чого ви це?
Я не казав,що не треба починати.Мене цікавило оце :"35 років тому Україна відновила свою незалежність".Відновила.Після якого часу?Якби написали здобула незалежність,то зрозуміло.А то відновила.Якось ріже слух
 
Назад
Зверху Знизу