Нема якогось вау відчуття шо я за кордоном. Відмінності бачу і чую, як то - чужа мова, літаки в небі, купа велосипедних доріжок (на які мене постійно заносить

), Жабки замість Посадів, нема такої купи аптек на кожному кроці як у нас, але воно не сприймається як щось незвичне.
Думаю це тому, що за останні 4+ роки удівлялка поламалась і не дивуєшся нічому.
Харків і західна - два різні всесвіти. Тут ось третій, посеред якого сижу дивлюсь на відео на розбиту заправку на малій родині моїй на Сумщині, це ж зрештою більше ніж заправка, якщо місто мале.
Рік тому влітку, я збиралась з малими на річку на журку, обирала між яскраво-рожевим і зеленим платтям, вибрала зелене з думкою "менш помітне", сама собі подумала "ото ти параноїк," бо дрони тоді ще не літали.
Країна польська очевидно багатша за нашу, отако думаєш, що скооперувавшись на дроновій темі могли би разом перцю за комір засипати москалю, а потім згадуєш слабкий рівень власного кризового менеджменту, коли тобі треба приймати непопулярні рішення, а родина пручається і хоче жити як раніше)) а на рівні великого міста як Харків, тим більш країни то складно взагалі.
Карочє пивко це тема))