Проблеми з різким збільшенням споживання електроенергії

igor k. сказав(ла):

Перевірив по лічильнику проточний нагрівач (на холостому ходу, все інше - вимкнено). За 5 хв. побачив одне моргання (більше заморився чекати). Але інтуїтивно можна вважати, що на холостому ходу нагрівач майже не споживає ел. енергію.
Ще можна припустити, що значно зросло споживання ел. енергії в момент його роботи. Наприклад, за рахунок обростання спіралей у теплообміннику вапном (можлива причина - великий період значних холодів взимку, а я в той самий час відключив попередній нагрів (бойлером) при подачі теплої води на кухню тому нагрівання дуже холодної води (від 4-10 град. до 55 град.) могло спричинити посилене відкладення вапна на спіралі. Але зараз вже інший, новий теплообмінник і я знову відновив попередній підігрів бойлером тієї води, яка на нього подається. Тому на нагрівач зразу потрапляє вода кімнатної температури (10 м труб 1/2" від бойлера - це приблизно 3 л), а потім попередньо підігріта бойлером.
Завтра вдень перевірю можливі втрати за рахунок посудомийної машини (з заземленням і без) - бо наступну підозру викликає конденсатор у системі її живлення водою (раніше без заземлення він давав до 100 В на її корпусі - це фізично відчувалось при торканні і я навіть консультувався тут з цього приводу). Виміряв зараз (тим же мультиметром) - 11 В (майже у 10 раз менше) - поки що не зрозуміло чому.

Натисніть, щоб розгорнути...

Одне моргання за 5 хвилин — проточник на холостому можна майже виправдати і відпустити під підписку.

Навіть якщо там 1600 imp/kWh, це десь 7-8 Вт. Якщо 3200 — ще менше. Це не ті кіловати, які у вас втекли в степ.

Про накип у проточнику: він сам по собі не робить так, що спіраль раптом починає жерти більше. Опір спіралі який був, такий приблизно і лишається, потужність від мережі теж. Накип погіршує тепловіддачу, може перегрівати спіраль, зменшувати ефективність передачі тепла воді, але “було 100 кВт·год, стало 300” — це не дуже схоже.

Холодна вода взимку — інша справа. Нагріти з 4° до 55° значно дорожче, ніж з 20° до 55°. Але якщо ви тепер грієте попередньо бойлером, то енергія не зникає, вона просто переходить з проточника в бойлер. Виграш може бути тільки по тарифу день/ніч або по режиму користування.

По посудомийці. 100 В на корпусі без PE — дуже схоже на фільтр живлення з конденсаторами на корпус. Мультиметр показує красиву страшилку, а струм там зазвичай міліампери. З PE воно сідає до малих значень, тому 11 В — не диво.

Але: якщо корпус відчутно щипав — без заземлення її не експлуатувати. То не “особливість характеру”, а нормальний привід привести PE до ладу.

Для перевірки посудомийки:
1. Все вимкнути, увімкнути тільки її в черговому режимі — дивитись “імп”.
2. Потім запустити програму й дивитись, коли саме часто блимає: нагрів води, сушка, насос.
3. PE не відключати “для життя”. Якщо й робити тест без PE — коротко, руками корпус не лапати.

І ще важливе по версії UR3LFV: при вимкнених усіх ваших автоматах після лічильника “імп” не повинен блимати взагалі. Якщо блимає — тоді вже копати N/PE, сусідів, неправильне з’єднання нуля із землею після лічильника. Оце вже може бути цікавіше, ніж бідний проточник, якого ми вже майже реабілітували.

Свирид Опанасович сказав(ла):

По посудомийці. 100 В на корпусі без PE — дуже схоже на фільтр живлення з конденсаторами на корпус. Мультиметр показує красиву страшилку, а струм там зазвичай міліампери. З PE воно сідає до малих значень, тому 11 В — не диво.

Але: якщо корпус відчутно щипав — без заземлення її не експлуатувати. То не “особливість характеру”, а нормальний привід привести PE до ладу.

Для перевірки посудомийки:
1. Все вимкнути, увімкнути тільки її в черговому режимі — дивитись “імп”.
2. Потім запустити програму й дивитись, коли саме часто блимає: нагрів води, сушка, насос.
3. PE не відключати “для життя”. Якщо й робити тест без PE — коротко, руками корпус не лапати.

І ще важливе по версії UR3LFV: при вимкнених усіх ваших автоматах після лічильника “імп” не повинен блимати взагалі. Якщо блимає — тоді вже копати N/PE, сусідів, неправильне з’єднання нуля із землею після лічильника. Оце вже може бути цікавіше, ніж бідний проточник, якого ми вже майже реабілітували.

Натисніть, щоб розгорнути...

Зараз 11 В - при від'єднаному заземленні посудомийки (раніше було 100 В і відчутно "кусалося"). Тому у мене і виникла підозра: може ці 100 В (чи скільки там при некоректному вимірюванні мультиметром?) я закорочував на землю - і це було причиною втрат ел. енергії?
Заземлення у мене окреме (у котельній з землі виходить штир, до якого закріплюється болтом провід а вже до цього проводу з допомогою болтового з'єднання прикріплюються проводи заземлення окремих приладів). З чим контактує штир у землі - я не знаю (це робилося ще до того, як ми придбали це житло). Але певні хімічні процеси там проходять - оцинковані стальні шайби, гайки поржавіли (всередині приміщення) покриті олов'яним припоєм проводи посіріли (фото).

igor k. сказав(ла):

Зараз 11 В - при від'єднаному заземленні посудомийки (раніше було 100 В і відчутно "кусалося"). Тому у мене і виникла підозра: може ці 100 В (чи скільки там при некоректному вимірюванні мультиметром?) я закорочував на землю - і це було причиною втрат ел. енергії?
Заземлення у мене окреме (у котельній з землі виходить штир, до якого закріплюється болтом провід а вже до цього проводу з допомогою болтового з'єднання прикріплюються проводи заземлення окремих приладів). З чим контактує штир у землі - я не знаю (це робилося ще до того, як ми придбали це житло). Але певні хімічні процеси там проходять - оцинковані стальні шайби, гайки поржавіли (всередині приміщення) покриті олов'яним припоєм проводи посіріли (фото).

Натисніть, щоб розгорнути...

Ні, ці “100 В на корпусі” майже напевно не могли з’їдати вам сотні кВт·год.

Чому:
щоб накрутити зайві 200 кВт·год/міс, треба постійно десь палити приблизно 270-280 Вт.
Це струм порядку 1,2 А від 230 В. А якщо уявити “100 В на землю” — то це взагалі кілька ампер.

Таке:
або вибивало б УЗО,
або гріло б дроти/контакти,
або на лічильнику “імп” моргав би як новорічна гірлянда,
або хтось уже нюхав би запах смаженого пластику.

А фільтр посудомийки через конденсатори дає зазвичай міліампери. Мультиметр показує 100 В, бо він високого опору і бачить “фантом”. Як тільки посадити це на нормальне заземлення — напруга падає, енергії там мізер.

Але ваше заземлення — окрема цікава історія.

Штир у землі, ржаві гайки, посірілі луджені проводи — це не “хімічні процеси”, це колгосп імені електробезпеки. Контакт може бути поганий, опір заземлення невідомий, а болтові з’єднання окислені.

Що я б зробив:
1. Розібрати всі ці болтові з’єднання при вимкненій напрузі.
2. Зачистити до металу.
3. Луджені кінці під гвинт краще не затискати напряму — нормальні наконечники/шини.
4. Замінити ржаві шайби/гайки.
5. Бажано зробити нормальну PE-шину, а не “букет проводів на одному болті”.
6. Перевірити, що PE ніде після лічильника не з’єднаний з N.

І головний тест: вимкнути всі автомати після лічильника. Якщо “імп” не блимає — сусідські нулі через вас навряд чи течуть. Якщо блимає — тоді вже копати N/PE серйозно.

Посудомийку без PE не ганяйте. Те, що “кусалась”, — це вже достатній аргумент, щоб не гратись у електричного їжака.

Свирид Опанасович сказав(ла):

Але ваше заземлення — окрема цікава історія.

Штир у землі, ржаві гайки, посірілі луджені проводи — це не “хімічні процеси”, це колгосп імені електробезпеки. Контакт може бути поганий, опір заземлення невідомий, а болтові з’єднання окислені.

Що я б зробив:

6. Перевірити, що PE ніде після лічильника не з’єднаний з N.

І головний тест: вимкнути всі автомати після лічильника. Якщо “імп” не блимає — сусідські нулі через вас навряд чи течуть. Якщо блимає — тоді вже копати N/PE серйозно.

Натисніть, щоб розгорнути...

Як можна виміряти опір заземлення? І якщо він відносно великий, то окрім зниження безпеки - чи могло це якось впливати на втрати ел. енергії? Всі ці болти, шайби, гайки, залуджені проводи монтував я - декілька років тому. Зараз побачив, що стан їх досить непривабливий (тому і подумав про електрохімію). "PE ніде після лічильника не з’єднаний з N."? Скоріше за все треба пошукати на стальному корпусі електрощита - може він десь з'єднаний з N? Якщо це так, а корпус закріплено на цегляній стіні, тоді, звісно існує зв'язок між N і PE.

igor k. сказав(ла):

Як можна виміряти опір заземлення? І якщо він відносно великий, то окрім зниження безпеки - чи могло це якось впливати на втрати ел. енергії? Всі ці болти, шайби, гайки, залуджені проводи монтував я - декілька років тому. Зараз побачив, що стан їх досить непривабливий (тому і подумав про електрохімію). "PE ніде після лічильника не з’єднаний з N."? Скоріше за все треба пошукати на стальному корпусі електрощита - може він десь з'єднаний з N? Якщо це так, а корпус закріплено на цегляній стіні, тоді, звісно існує зв'язок між N і PE.

Натисніть, щоб розгорнути...

Опір заземлення нормально міряється не мультиметром, а спеціальним приладом для заземлення: М416, Ф4103 або сучасний цифровий earth tester. Метод — з двома допоміжними штирями в землю.

Схема така:
від’єднується ваш заземлювач від домашньої PE-шини;
в землю забиваються ще 2 тимчасові електроди на відстані, умовно 5-10 м і 10-20 м від основного;
прилад ганяє струм і рахує опір.

Без такого приладу мультиметр покаже погоду на Марсі. Він може показати “щось”, але це не опір заземлення.

Якщо самому без приладу — максимум груба діагностика:
1. Перевірити, що між PE-шиною і корпусами приладів є майже 0 Ом.
2. Перевірити, що між N і PE після лічильника нема жорсткого з’єднання.
3. Перевірити, що УЗО спрацьовує кнопкою TEST.
Але це не замінює вимір опору заземлювача.

Великий опір заземлення сам по собі кіловати не їсть. Навпаки, чим більший опір — тим менший струм витоку в землю. Проблема не у “втратах”, а в тому, що при пробої фази на корпус автомат може не вибити, а корпус буде чекати, кого вкусити.

Втрати/накрутка можуть бути, якщо десь N з’єднаний з PE після лічильника. Тоді частина нульового струму може піти через ваші заземлювачі/труби/сусідів. Але щоб це були сотні кВт·год — там мають бути реальні ампери, і це вже видно по “імп” при вимкнених ваших навантаженнях.

По щиту:
корпус щита має бути з’єднаний з PE.
А от N-шина має бути ізольована від корпуса.
Якщо N-шина прикручена прямо до металевого корпуса без ізолятора — оце і є з’єднання N-PE. Класика жанру “електрик був, але недовго”.

Цегляна стіна сама по собі нормальним з’єднанням не є. Сухий кирпич — так собі провідник. Але якщо корпус щита з’єднаний з PE, а N десь торкається корпуса — тоді так, N і PE об’єднані.

Перевірка:
вимкнути ввід/автомати, переконатись що нема напруги;
повитягати з розеток прилади, бо через фільтри буде брехати;
мультиметром/прозвонкою міряти між N-шиною і PE-шиною;
між N-шиною і корпусом щита;
між PE-шиною і корпусом щита.

PE-корпус — має дзвонитись.
N-корпус — не має.
N-PE — не має.

А ржаві гайки й сірі луджені дроти — переробити. Поставити нормальну PE-шину, наконечники на дроти, шайби/гайки нормальні, контакт зачистити, затягнути, бажано захистити від окислення. Бо зараз воно виглядає як “працювало, поки не передумало”.

У вас по графіку нічне споживання виросло в 10 разів, денне - у 2,5 рази.

fumaka сказав(ла):

У вас по графіку нічне споживання виросло в 10 разів, денне - у 2,5 рази.

Натисніть, щоб розгорнути...

Дякую за уточнення - для мене сам графік був наскільки гнітючим, що я не рахував. Нічне споживання - зрозуміло: я вмикаю після 23-х пральну та посудомийну машину (а з її включенням автоматично вмикається проточний нагрівач, який догріває для неї воду до оптимальної температури)

Свирид Опанасович сказав(ла):

Втрати/накрутка можуть бути, якщо десь N з’єднаний з PE після лічильника. Тоді частина нульового струму може піти через ваші заземлювачі/труби/сусідів. Але щоб це були сотні кВт·год — там мають бути реальні ампери, і це вже видно по “імп” при вимкнених ваших навантаженнях.

Натисніть, щоб розгорнути...

Заміри кількості імпульсів від посудомийки:
- в режимі очікування (посудомийка включена у розетку) - і без заземлення і з ним - 3 імп./5 хв.
- в режимі попереднього ополіскування - 8 імп./5 хв.
- в режимі основного миття посуду (в момент підігрівання води)- 70 імп./хв.
- в режимі основного миття посуду (підігрівання води закінчилось) - 9 імп./3 хв.
Зараз процес миття триває. Початковий показ лічильника зафіксував.
Знайшов паспорт лічильника. Стала лічильника - 3200 імп./кВт*год.

Додаткова інформація: давно, ще до війни, у мене зіпсувалися 2 розетки на кухні (але не та, до якої підключена посудомийка). Напруга там не зовсім зникла, але мультиметр фіксував значення приблизно як у американській ел. мережі). Замість розеток розпочав користуватися ел. подовжувачем, потім розпочалася війна - тому відклав ремонт до кращих часів. Причина, скоріше за все, у тому, що від розподільчої коробки проводи прокладали просто у штукатурці (без захисних метало-рукавів). Проводка прокладена майже під стелею. Мені розповіли що це робила якась комплексна будівельна бригада (де-факто - зграя знавіснілих шабашників). Саме у місці прокладання проводки відбулося значне відшарування шарів штукатурки і зараз вони фактично тримаються на шпалерах (це могло привести до пошкодження проводів - їх розтягнення, руйнування ізоляції, розриву). Якось під час цієї зими випадково з'ясували, що розетки знову стали працездатними (значення напруги зросло від американських значень до 230 В). Але ми ними не стали користуватися.

igor k. сказав(ла):

Заміри кількості імпульсів від посудомийки:
- в режимі очікування (посудомийка включена у розетку) - і без заземлення і з ним - 3 імп./5 хв.
- в режимі попереднього ополіскування - 8 імп./5 хв.
- в режимі основного миття посуду (в момент підігрівання води)- 70 імп./хв.
- в режимі основного миття посуду (підігрівання води закінчилось) - 9 імп./3 хв.
Зараз процес миття триває. Початковий показ лічильника зафіксував.
Знайшов паспорт лічильника. Стала лічильника - 3200 імп./кВт*год.

Додаткова інформація: давно, ще до війни, у мене зіпсувалися 2 розетки на кухні (але не та, до якої підключена посудомийка). Напруга там не зовсім зникла, але мультиметр фіксував значення приблизно як у американській ел. мережі). Замість розеток розпочав користуватися ел. подовжувачем, потім розпочалася війна - тому відклав ремонт до кращих часів. Причина, скоріше за все, у тому, що від розподільчої коробки проводи прокладали просто у штукатурці (без захисних метало-рукавів). Проводка прокладена майже під стелею. Мені розповіли що це робила якась комплексна будівельна бригада (де-факто - зграя знавіснілих шабашників). Саме у місці прокладання проводки відбулося значне відшарування шарів штукатурки і зараз вони фактично тримаються на шпалерах (це могло привести до пошкодження проводів - їх розтягнення, руйнування ізоляції, розриву). Якось під час цієї зими випадково з'ясували, що розетки знову стали працездатними (значення напруги зросло від американських значень до 230 В). Але ми ними не стали користуватися.

Натисніть, щоб розгорнути...

По імпульсах картина нормальна, без криміналу.

При сталій 3200 імп/кВт·год:

очікування 3 імп/5 хв = приблизно 11 Вт.
Те, що однаково із заземленням і без — добре. Це не “зливає в землю”.

попереднє ополіскування 8 імп/5 хв = приблизно 30 Вт.

нагрів 70 імп/хв = приблизно 1,31 кВт.
Це абсолютно схоже на ТЕН/догрів води, не аномалія.

після нагріву 9 імп/3 хв = приблизно 56 Вт.
Насос/електроніка, теж нормально.

Тобто посудомийка сама по собі поки не виглядає як злодій у масці. Повний цикл покаже остаточно: якщо за цикл буде 1-2 кВт·год — це звичайна історія. Якщо 5-10 — тоді вже інша пісня.

А от історія з кухонними розетками — це вже не про економію, а про пожежу.

“Було 110 В, потім стало 230 В” — це дуже схоже на поганий контакт, обрив/підгоряння нуля або фази, волога штукатурка, вуглецеві доріжки, напівживе з’єднання в коробці. Те, що воно “само відновилось”, не означає, що вилікувалось. Це як зуб перестав боліти після того, як нерв помер.

Чи могло воно накручувати сотні кВт? Малоймовірно. Без навантаження така лінія багато не з’їсть. Але якщо там є витік через мокру/пошкоджену штукатурку — його треба ловити не мультиметром, а мегомметром.

Що зробити:
1. Якщо ці розетки на окремому автоматі — вимкнути його зовсім і подивитись ніч/день по лічильнику.
2. Якщо не окремий — від’єднати цю гілку в розподільчій коробці.
3. Перевірити ізоляцію мегомметром 500 В: фаза-нуль, фаза-PE, нуль-PE.
4. Розетки, де колись було “американське кіно”, не використовувати, поки не розкрито коробку і не знайдено причину.

Подовжувач як тимчасово — ще куди не йшло. Як постійна кухня з посудомийкою/чайником/нагрівачем — це вже харківська рулетка, тільки без барабана, зате з іскрами.

Свирид Опанасович сказав(ла):

Чи могло воно накручувати сотні кВт? Малоймовірно. Без навантаження така лінія багато не з’їсть. Але якщо там є витік через мокру/пошкоджену штукатурку — його треба ловити не мультиметром, а мегомметром.

2. Якщо не окремий — від’єднати цю гілку в розподільчій коробці.
3. Перевірити ізоляцію мегомметром 500 В: фаза-нуль, фаза-PE, нуль-PE.
4. Розетки, де колись було “американське кіно”, не використовувати, поки не розкрито коробку і не знайдено причину.

Подовжувач як тимчасово — ще куди не йшло. Як постійна кухня з посудомийкою/чайником/нагрівачем — це вже харківська рулетка, тільки без барабана, зате з іскрами.

Натисніть, щоб розгорнути...

2. не окремий - доведеться остаточно роздовбати штукатурку і від'єднати ці 2 розетки від коробки. Розетки не використовую - у тій частині кімнати: холодильник, модем, роутер (вони живляться з допомогою подовжувача, який прокладено туди від ДБЖ - вимушена міра, спричинена відносно частими відключеннями ел. енергії).
3. Мабуть, мегомметр а також згадані раніше М416, Ф4103 (або сучасний цифровий earth tester) можна знайти десь у пункті оренди таких приладів? Тому що купувати їх заради того, щоб один раз провести виміри - не раціонально.

igor k. сказав(ла):

2. не окремий - доведеться остаточно роздовбати штукатурку і від'єднати ці 2 розетки від коробки. Розетки не використовую - у тій частині кімнати: холодильник, модем, роутер (вони живляться з допомогою подовжувача, який прокладено туди від ДБЖ - вимушена міра, спричинена відносно частими відключеннями ел. енергії).
3. Мабуть, мегомметр а також згадані раніше М416, Ф4103 (або сучасний цифровий earth tester) можна знайти десь у пункті оренди таких приладів? Тому що купувати їх заради того, щоб один раз провести виміри - не раціонально.

Натисніть, щоб розгорнути...

Так, купувати мегомметр і тестер заземлення на один раз — це як купити екскаватор, щоб посадити кріп.

Мегомметр ще реально знайти в оренді: 500/1000 В, цифровий, у прокатах інструменту або у електриків. Але з ним треба обережно: перед виміром усе від’єднати від лінії — ДБЖ, роутери, холодильники, автоматику, лампочки, все. Бо мегомметр 500 В може електроніку відправити в кращий світ без квитка.

Тестер заземлення типу М416/Ф4103 або сучасний earth tester в оренді знайти складніше. Частіше простіше викликати електролабораторію або нормального електрика з приладом. Для одного виміру це раціональніше. Вони ж можуть одразу поміряти петлю фаза-нуль, УЗО, ізоляцію ліній і опір заземлювача.

По ваших двох розетках: якщо лінія не окрема, то так — краще розкрити коробку і фізично від’єднати саме цю гілку. Після від’єднання вже подивитись по лічильнику: чи змінилась поведінка “імп” у спокої. Це дешевший тест, ніж одразу полювати на привидів з приладами.

Холодильник, модем, роутер через подовжувач від ДБЖ — для модема/роутера нормально. А от холодильник через ДБЖ — дивіться, щоб ДБЖ витримував пусковий струм компресора. Бо холодильник при старті може коротко взяти в кілька разів більше номіналу. Подовжувач теж має бути нормальний, не “білий тоненький черв’як з базару”.

Я б порядок зробив такий:
спочатку від’єднати підозрілу гілку розеток у коробці;
потім перевірити лічильник при вимкнених навантаженнях;
потім мегомметром перевірити від’єднану гілку;
і вже окремо викликати/знайти прилад для виміру заземлення.

Бо ті розетки з “американською напругою”, яка сама стала 230 В — це не електрика, це спіритичний сеанс. Таке краще не залишати в стіні під шпалерами.

Свирид Опанасович сказав(ла):

Холодильник, модем, роутер через подовжувач від ДБЖ — для модема/роутера нормально. А от холодильник через ДБЖ — дивіться, щоб ДБЖ витримував пусковий струм компресора. Бо холодильник при старті може коротко взяти в кілька разів більше номіналу. Подовжувач теж має бути нормальний, не “білий тоненький черв’як з базару”.

Я б порядок зробив такий:
спочатку від’єднати підозрілу гілку розеток у коробці;
потім перевірити лічильник при вимкнених навантаженнях;
потім мегомметром перевірити від’єднану гілку;
і вже окремо викликати/знайти прилад для виміру заземлення.

Бо ті розетки з “американською напругою”, яка сама стала 230 В — це не електрика, це спіритичний сеанс. Таке краще не залишати в стіні під шпалерами.

Натисніть, щоб розгорнути...

У мене сучасний LG (поганенький по деяким конструктивним особливостям, але з прямоприводним компресором): дивився по індикатору потужності на стабілізаторі - холодильник дуже обережно збільшує споживану потужність, доводячи її до ~ 80 Вт за 1-1,5 хв.
При вимкнених навантаженнях лічильник вже фактично перевіряв вчора (за 5 хв. один імпульс при підключенні проточ. нагрівача на холостому ходу). Навряд чи буде помітним зменшення частоти імпульсів (вона і так мала)

igor k. сказав(ла):

У мене сучасний LG (поганенький по деяким конструктивним особливостям, але з прямоприводним компресором): дивився по індикатору потужності на стабілізаторі - холодильник дуже обережно збільшує споживану потужність, доводячи її до ~ 80 Вт за 1-1,5 хв.
При вимкнених навантаженнях лічильник вже фактично перевіряв вчора (за 5 хв. один імпульс при підключенні проточ. нагрівача на холостому ходу). Навряд чи буде помітним зменшення частоти імпульсів (вона і так мала)

Натисніть, щоб розгорнути...

Тоді з холодильником легше: інверторний LG з плавним розгоном до 80 Вт — це не той звір, який вбиває ДБЖ пусковим струмом. Якщо ДБЖ нормально тримає і не пищить як різаний — хай живе. Але все одно бажано, щоб ДБЖ був з нормальною синусоїдою, не “апроксимація настрою електрика”.

По лічильнику:

1 імпульс за 5 хв при 3200 імп/кВт·год — це приблизно 3,75 Вт.

Тобто це практично нічого. За добу таке дасть:
3,75 × 24 = 90 Вт·год, тобто 0,09 кВт·год.

За місяць — близько 2,7 кВт·год. Це не ваша проблема.

Але ви праві: на такій малій частоті імпульсів різницю “було 3,7 Вт, стало 0” очима не зловити. Треба або чекати годину, або дивитись не імпульси, а зміну показів лічильника.

Я б зараз не ганявся за холостими 3-10 ватами. Основне — заміряти повні цикли:

посудомийка за весь цикл — скільки кВт·год;
пральна за весь цикл — скільки;
проточний під час реального користування — хоча б приблизно по часу роботи.

Бо якщо ніч виросла в 10 разів, то там не “один імпульс за 5 хв”, а щось із нагрівом: вода, сушка, прання, бойлер, проточник. А підозрілі розетки все одно від’єднати — не через кіловати, а щоб воно колись не зробило вам “ілюмінацію” під шпалерами.

Свирид Опанасович сказав(ла):

Так, купувати мегомметр і тестер заземлення на один раз — це як купити екскаватор, щоб посадити кріп.

...потім мегомметром перевірити від’єднану гілку;
і вже окремо викликати/знайти прилад для виміру заземлення.

Бо ті розетки з “американською напругою”, яка сама стала 230 В — це не електрика, це спіритичний сеанс. Таке краще не залишати в стіні під шпалерами.

Натисніть, щоб розгорнути...

Подумав про те, що покладатися на заземлення, яке робив не відомо хто і не відомо коли - необачно. Може там залишилися тільки залишки вкопаного стального листа, дірявого, як рибальська сітка, до якого приварений штир виводу заземлення на поверхню (причому місце зварювання вже могло наполовину прокородувати)?
Може краще замінити його на своє? Найбільш економний варіант - поки що один: у будинку є глибокий (3 м) підвал і підлога там грунтова (глина, яка звичайно волога). Якщо вкопати туди стальний лист (нержавійка) з привареним до нього нерж. прутком з різьбою, і затиснути на ньому гайками мідний провід, який можна під'єднати до вже існуючих проводів заземлення (відстань незначна).
Треба тільки визначити площу листа (наче б-то вона залежить від максимальної потужності даної мережі).

igor k. сказав(ла):

Подумав про те, що покладатися на заземлення, яке робив не відомо хто і не відомо коли - необачно. Може там залишилися тільки залишки вкопаного стального листа, дірявого, як рибальська сітка, до якого приварений штир виводу заземлення на поверхню (причому місце зварювання вже могло наполовину прокородувати)?
Може краще замінити його на своє? Найбільш економний варіант - поки що один: у будинку є глибокий (3 м) підвал і підлога там грунтова (глина, яка звичайно волога). Якщо вкопати туди стальний лист (нержавійка) з привареним до нього нерж. прутком з різьбою, і затиснути на ньому гайками мідний провід, який можна під'єднати до вже існуючих проводів заземлення (відстань незначна).
Треба тільки визначити площу листа (наче б-то вона залежить від максимальної потужності даної мережі).

Натисніть, щоб розгорнути...

Ідея “зробити своє заземлення” правильна. Ідея “закопати нержавіючий лист у підвалі” — так собі, з присмаком гуртка юного Франкенштейна.

Площа листа не рахується від потужності мережі напряму. Важливий не “скільки кВт у будинку”, а опір розтікання в ґрунт. А він залежить від ґрунту, вологості, солей, глибини, форми електрода. Без виміру — це гадання на лопаті.

Лист як заземлювач не найкращий варіант. Працюють в основному краї, а не вся “площа як батарея”. Вертикальні штирі/стержні зазвичай ефективніші й дешевші.

Я б робив не в підвалі, а зовні:
3 вертикальні електроди по 2-3 м;
відстань між ними приблизно 2-3 м;
з’єднати сталевою смугою 40х4 або нормальним провідником;
вивести на PE-шину;
місце з’єднання зробити доступним для огляду.

Готові оцинковані або оміднені стержні зараз продаються. Забив — з’єднав — поміряв. Не треба ховати “саркофаг” під підлогою.

Підвал з вологою глиною спокусливий, але є мінуси:
при пробої фази на корпус потенціал може піднятися прямо в межах будинку;
волога глина + різні метали = електрохімія і гниття контактів;
потім це все важко оглядати й ремонтувати.

Нержавійка з міддю у вологому середовищі теж не ідеальна пара. Контакт треба робити через нормальні клеми/наконечники, не “мідь під гайку на що попало”.

І головне: нове заземлення не треба робити окремим “островом”. Усі PE мають сходитися на одну головну PE-шину. Старий заземлювач, якщо він ще живий, краще приєднати туди ж, а не залишати окремо. Але перед цим перевірити, щоб N після лічильника не був з’єднаний з PE.

Після монтажу все одно потрібен вимір earth tester’ом. Бо без виміру це не заземлення, а “я закопав залізяку і мені стало спокійніше”.

І так: великий опір заземлення кіловати не їсть. Він просто робить захист гіршим. Для безпеки обов’язково УЗО/дифавтомати, особливо кухня, ванна, посудомийка, бойлер, проточник. Тут краще не економити, бо електрика жартує один раз, зате дуже переконливо.

Свирид Опанасович сказав(ла):

Бо якщо ніч виросла в 10 разів, то там не “один імпульс за 5 хв”, а щось із нагрівом: вода, сушка, прання, бойлер, проточник. А підозрілі розетки все одно від’єднати — не через кіловати, а щоб воно колись не зробило вам “ілюмінацію” під шпалерами.

Натисніть, щоб розгорнути...

Завершив тестування посудомийки - за цикл миття 3,5 год (режим "Еко" - в інструкції температура 50 град) - споживання 0,6 кВт. Подавав на неї воду кімнатної (може трохи вище) температури (вона потребує за окремий цикл - миття або ополіскування десь 3,5 л води). У трубах подачі води є ~ 3 л кімнатної температури ну і ще ~ 0,5 л подається після підігріву з контуру котла.
Ввімкнув пральну машину (вона без заземлення) - режим "делікатний (найбільше води), ~ 1 год., 40 град., 600 об/хв. При нагріванні нею води після включення - на лічильнику - 87 імп./хв. При пранні після нагрівання води - 8 імп./хв. По закінченню прання - споживання 0,6 кВт.

igor k. сказав(ла):

Завершив тестування посудомийки - за цикл миття 3,5 год (режим "Еко" - в інструкції температура 50 град) - споживання 0,6 кВт. Подавав на неї воду кімнатної (може трохи вище) температури (вона потребує за окремий цикл - миття або ополіскування десь 3,5 л води). У трубах подачі води є ~ 3 л кімнатної температури ну і ще ~ 0,5 л подається після підігріву з контуру котла.
Ввімкнув пральну машину (вона без заземлення) - режим "делікатний (найбільше води), ~ 1 год., 40 град., 600 об/хв. При нагріванні нею води після включення - на лічильнику - 87 імп./хв. При пранні після нагрівання води - 8 імп./хв. По закінченню прання - споживання 0,6 кВт.

Натисніть, щоб розгорнути...

0,6 кВт·год за цикл посудомийки — нормально. Навіть дуже скромно для 3,5 год “Еко”.

Пральна теж 0,6 кВт·год за цикл — нормальна цифра.
87 імп/хв при 3200 імп/кВт·год = приблизно 1,6 кВт. Це ТЕН гріє воду, усе логічно.
8 імп/хв = приблизно 150 Вт — мотор, насос, електроніка.

Тобто обидві машини не виглядають як причина дикого росту. Якщо їх ганяти щодня вночі, це:
0,6 + 0,6 = 1,2 кВт·год за ніч,
за місяць 36 кВт·год. Неприємно, але не катастрофа і не “ніч у 10 разів”, якщо там приріст великий.

А от пральна без заземлення — це погано. Вона з ТЕНом і водою, тобто прямо клуб “веселий електрик”. Її б на PE і через УЗО/диф.

Далі я б зробив так:

1. Одна ніч — взагалі без пральної, посудомийки, проточника/бойлера. Записати показник о 23:00 і зранку.
2. Друга ніч — тільки посудомийка.
3. Третя — тільки пральна.
4. Окремо перевірити проточник у реальному режимі: скільки кВт·год з’їдає за конкретний час користування водою.

Бо поки що посудомийка і пральна реабілітовані. Вони не святі, але й не банда розкрадачів електроенергії. Шукати треба або в нагріві води, або в якомусь постійно увімкненому споживачі, або в тій підозрілій проводці, яку все одно треба від’єднувати від гріха.

Свирид Опанасович сказав(ла):

Далі я б зробив так:

1. Одна ніч — взагалі без пральної, посудомийки, проточника/бойлера. Записати показник о 23:00 і зранку.
2. Друга ніч — тільки посудомийка.
3. Третя — тільки пральна.
4. Окремо перевірити проточник у реальному режимі: скільки кВт·год з’їдає за конкретний час користування водою.

Бо поки що посудомийка і пральна реабілітовані. Вони не святі, але й не банда розкрадачів електроенергії. Шукати треба або в нагріві води, або в якомусь постійно увімкненому споживачі, або в тій підозрілій проводці, яку все одно треба від’єднувати від гріха.

Натисніть, щоб розгорнути...

1-3 - у режимі очікування? 3 - ми безальтернативно відключаємо від мережі (тому що Samsung у свій час зробив дуже надійну машину - працює з певними застереженнями вже 26 років, але коли вилка у розетці - трансформатор там гудить, тобто відбувається хоча б і невелике, але все ж споживання енергії).

Проточник. Перевірив скільки споживає за час наповнення посудомийки гарячою водою (потреба за цикл ~ 3,5 л води). На його вхід подавалася вода кімнатної температури (18-20⁰ С). На виході теплообмінник фіксував температуру води 50⁰ +/-. Температура зібраної у ємність 3,5 л води становила ~ 45⁰. Час наповнення цим об'ємом води: ~ 80 сек. при швидкості ~ 2,7 л/хв. (це звичайна швидкість заповнення посудомийки через її вхідний клапан). Спожита потужність - десь між 0,1 і 0,2 кВт.: я провів 2 вимірювання і отримав ці дані (ціна поділки вимірювальної шкали - 0,1 квт) тому можна орієнтуватись на середнє значення - 0,15 кВт. При цьому індикатор потужності на шкалі нагрівача показував 70-90% від максимуму споживання (10 кВт). Це мене насторожує, тому що, раніше, коли звертав на це увагу (ще при старому теплообміннику) споживана потужність була десь на рівні 50% +/- від максимуму. Наскільки пам'ятаю - всього під час процесу миття посуду вода заливається 3 рази: попереднє ополіскування, основне миття, ополіскування.

igor k. сказав(ла):

1-3 - у режимі очікування? 3 - ми безальтернативно відключаємо від мережі (тому що Samsung у свій час зробив дуже надійну машину - працює з певними застереженнями вже 26 років, але коли вилка у розетці - трансформатор там гудить, тобто відбувається хоча б і невелике, але все ж споживання енергії).

Проточник. Перевірив скільки споживає за час наповнення посудомийки гарячою водою (потреба за цикл ~ 3,5 л води). На його вхід подавалася вода кімнатної температури (18-20⁰ С). На виході теплообмінник фіксував температуру води 50⁰ +/-. Температура зібраної у ємність 3,5 л води становила ~ 45⁰. Час наповнення цим об'ємом води: ~ 80 сек. при швидкості ~ 2,7 л/хв. (це звичайна швидкість заповнення посудомийки через її вхідний клапан). Спожита потужність - десь між 0,1 і 0,2 кВт.: я провів 2 вимірювання і отримав ці дані (ціна поділки вимірювальної шкали - 0,1 квт) тому можна орієнтуватись на середнє значення - 0,15 кВт. При цьому індикатор потужності на шкалі нагрівача показував 70-90% від максимуму споживання (10 кВт). Це мене насторожує, тому що, раніше, коли звертав на це увагу (ще при старому теплообміннику) споживана потужність була десь на рівні 50% +/- від максимуму. Наскільки пам'ятаю - всього під час процесу миття посуду вода заливається 3 рази: попереднє ополіскування, основне миття, ополіскування.

Натисніть, щоб розгорнути...

1-3 — не в режимі очікування, а саме контрольні ночі.

Тобто:
1. Ніч “нульова” — пралка, посудомийка, проточник відключені від мережі/автоматів. Лишити тільки те, що реально мусить працювати: холодильник, роутер і т.п.
2. Ніч “посудомийка” — все зайве вимкнено, працює тільки вона у звичному режимі.
3. Ніч “пралка” — аналогічно тільки пралка. Але якщо ви її завжди висмикуєте з розетки — правильно робите. Гудячий трансформатор 26 років — це вже не трансформатор, а ветеран з ПТСР.

По проточнику.

Ви, схоже, маєте на увазі не 0,15 кВт, а 0,15 кВт·год за одне наповнення. І це дуже схоже на правду.

Рахунок грубий:
3,5 л води нагріти з 20 до 45 °C — це приблизно 0,1 кВт·год чистої енергії.
З втратами і реальною роботою нагрівача — 0,15 кВт·год цілком нормально.

Якщо проточник 10 кВт і працює 80 секунд на 70-90%, то:
7-9 кВт × 80 сек = десь 0,16-0,20 кВт·год.

Тобто ваші виміри і індикатор нагрівача між собою сходяться. Тут криміналу нема.

Якщо посудомийка набирає воду 3 рази, то проточник може додати:
0,15 × 3 = приблизно 0,45 кВт·год за цикл.

Тобто повний цикл “посудомийка + догрів проточником” може бути не 0,6, а близько 1,0-1,1 кВт·год, якщо ці 0,6 ви рахували тільки по самій машині. Якщо ж 0,6 було з загального лічильника за весь цикл разом із проточником — тоді взагалі все скромно.

Те, що раніше було 50%, а зараз 70-90%, може бути через:
холодніша вхідна вода;
інший теплообмінник/гірший теплообмін;
накип/засмічення;
менший протік — нагрівач довше або сильніше гріє;
зміни в автоматиці самого проточника.

Але навіть 0,45 кВт·год на цикл — це не пояснює дикий ріст, якщо не ганяти його десятки разів на добу.

Я б тепер окремо перевірив проточник не на посудомийці, а на звичайному користуванні гарячою водою: душ/кухня/мийка. Оце може непомітно з’їдати багато, бо 10 кВт — це вже не прилад, а маленький електровоз у ванній.

Свиридович свої знання підтягнув з ТОЕ ( москальська ТОЭ). Молодец!