Статус: Офлайн
Реєстрація: 07.12.2022
Повідом.: 1383
Реєстрація: 07.12.2022
Повідом.: 1383
Вторая фотография это же "фотошоп".
Как вам изменение атмосферы за 50 лет?
Хорошо, вот при свете солнца:Вторая фотография это же "фотошоп".
Вот фото в оригинале.
У вас тожє разігралась фантазія7171🚀 КВИТОК В ОДИН БІК ЧИ ПОВЕРНЕННЯ ГЕРОЇВ?
Поки ми плануємо свій день, четверо людей у металевій капсулі летять назустріч справжньому пеклу. Місія Artemis II повертається додому, і це не просто посадка. Це смертельний номер, якого людство не виконувало понад 50 років!
У чому шалена небезпека? Більшість космічних кораблів останніми роками (як-от ті, що летять з МКС) повертаються на швидкості 28 000 км/год. Це багато? Так. Але «Оріон» летить від Місяця зі швидкістю 40 000 км/год!
На такій швидкості повітря стає густим, як бетон, і розжарюється до стану плазми. Якщо система управління чи пілот припуститься помилки хоча б на долю градуса — екіпаж або миттєво спопеліє, або назавжди «відскочить» від атмосфери у відкритий космос без шансу на повернення та порятунок.
Технологія «Космічного камінця» ☄️
Щоб не згоріти при температурі 2800°C (це половина температури Сонця!), NASA обрало надризиковий метод — Skip Entry (вхід зі стрибком).
Уявіть, як ви запускаєте плаский камінець по воді:
Удар: «Оріон» врізається в атмосферу, гальмуючи об повітря.
Він не занурюється одразу у атмосферу, а «відскакує» від її щільних шарів назад у холодний вакуум космосу.
Ця коротка пауза — єдиний шанс для розпеченого теплового щита «зітхнути» і трохи охолонути перед вирішальним зануренням.
Це дозволяє вбити двох зайців: зменшити перевантаження на астронавтів з убивчих 9G до комфортних 4G та ідеально точно «прицілитися» в місце посадки в океані.
Найстрашніший момент — Blackout. На кілька хвилин, поки плазмовий кокон обволікатиме капсулу, зв'язок зникне. Світ бачитиме лише вогняну кулю в небі, а NASA не знатиме, чи живий екіпаж.
Навіть якщо щит витримає, наприкінці мають спрацювати 11 парашутів. Один збій, одна заплутана стропа на такій швидкості — і удар об воду перетворить корабель на купу брухту.
Сьогодні ввечері ми дізнаємося: чи готове людство знову підкорювати зірки, чи космос виявиться сильнішим за нас.
Рід Вайзмен, Віктор Гловер, Крістіна Кук та Джеремі Гансен — ми чекаємо на вас вдома!
🌎🙏
Микола Бабченко
Собственно, этот метод использовали все спускаемые аппараты американцев и до того. При этом про "холодный вакуум" написано для красного словца: вакуум идеальный теплоизолятор. Погасить скорость об атмосферу этим маневром - главное его назначение.
🚀 КВИТОК В ОДИН БІК ЧИ ПОВЕРНЕННЯ ГЕРОЇВ?
Поки ми плануємо свій день, четверо людей у металевій капсулі летять назустріч справжньому пеклу. Місія Artemis II повертається додому, і це не просто посадка. Це смертельний номер, якого людство не виконувало понад 50 років!
У чому шалена небезпека? Більшість космічних кораблів останніми роками (як-от ті, що летять з МКС) повертаються на швидкості 28 000 км/год. Це багато? Так. Але «Оріон» летить від Місяця зі швидкістю 40 000 км/год!
На такій швидкості повітря стає густим, як бетон, і розжарюється до стану плазми. Якщо система управління чи пілот припуститься помилки хоча б на долю градуса — екіпаж або миттєво спопеліє, або назавжди «відскочить» від атмосфери у відкритий космос без шансу на повернення та порятунок.
Технологія «Космічного камінця» ☄️
Щоб не згоріти при температурі 2800°C (це половина температури Сонця!), NASA обрало надризиковий метод — Skip Entry (вхід зі стрибком).
Уявіть, як ви запускаєте плаский камінець по воді:
Удар: «Оріон» врізається в атмосферу, гальмуючи об повітря.
Він не занурюється одразу у атмосферу, а «відскакує» від її щільних шарів назад у холодний вакуум космосу.
Ця коротка пауза — єдиний шанс для розпеченого теплового щита «зітхнути» і трохи охолонути перед вирішальним зануренням.
Це дозволяє вбити двох зайців: зменшити перевантаження на астронавтів з убивчих 9G до комфортних 4G та ідеально точно «прицілитися» в місце посадки в океані.
Найстрашніший момент — Blackout. На кілька хвилин, поки плазмовий кокон обволікатиме капсулу, зв'язок зникне. Світ бачитиме лише вогняну кулю в небі, а NASA не знатиме, чи живий екіпаж.
Навіть якщо щит витримає, наприкінці мають спрацювати 11 парашутів. Один збій, одна заплутана стропа на такій швидкості — і удар об воду перетворить корабель на купу брухту.
Сьогодні ввечері ми дізнаємося: чи готове людство знову підкорювати зірки, чи космос виявиться сильнішим за нас.
Рід Вайзмен, Віктор Гловер, Крістіна Кук та Джеремі Гансен — ми чекаємо на вас вдома!
🌎🙏
Микола Бабченко
А почему такая скорость и какая скорость была раньше ,когда от луны возвращались?
"чертежи пропали", как оно там 50лет назад было, хуновс... )
Потому как чтобы слетать к Луне, недостаточно обычной скорости космических кораблей 8.0 км/сёк (1я космическая). Для того, чтобы корабль смог сойти с земной орбиты и полететь дальше необходима вторая космическая скорость - 11.2 км/сек. Соответственно с этой скорости ему и придётся тормозить об атмосферу, чтобы сесть. Топлива на посадку у него нет - только аэродинамическое торможение.
Гомановская траектория с использованием в качестве доп. импульса гравитацию тяготеющего тела. Двигателям рабочего тела не хватит все время дуть в ту сторону.
То есть Аполлоны также прыгали?
Не факт. Возможно имели более эффективный тепловой щит, кроме того, есть еще один нюанс, кстати описанный в статье, такое двойное торможение, где первый раз корабль "блинчиком" отскакивает от атмосферы, позволяет снизить перегрузки при посадке до 4g, возможно на Аполлонах астронавтов поздоровее подбирали, для которых посадка на 8-9g неприятный, но допустимый момент.
Ось реальне, вони все приховують.Хорошо, вот при свете солнца:
Да, нет грязного оттенка, цвета и дымка, как с иллюминатора самолета, только дальше
Много фото здесь⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
