А шо, за банку самогона никто уже не хочет работать?
lol. Мну не настільки старий ще, хоча такі легенди чув від дідуся колись, як йому пів машини пофарбували за дві пляшанки водяри. А ще за дві - другу половину.
Дикі радянські часи, все було ж народне, точніше - спізжене, окрім, мабуть, власне, дефицітної водяри. Може тоді воно якось ще працювало.
А зараз нє, муляр-маляр-зварний - птах гордий. Без оплати нічого не літає нікуди.
Хз , нічого особистого, але ремонтувати Ніву - ну це майже як рітуал (виклику демонів).
Парадокс цієї автівки в тому, що воно (наче як) в свому сегменті поза конкуренцією. Але постійно хоче розпастися на молекули. Чорна дира..ремонт та покращення можна робити не скінчено. Скільки бачив нівоводів - всі постійно щось крутять, варять і таке інше: системний процес.
Згадалось.
Колись, дуже давно, за тучних часів Азірова з лопатою, один мій гарний приятель вирішив придбати нову автівку. Тому була певна причина.
Попередня в нього також була нова, епічна славута, він звав її Гаврюша, кохав всяко, та раптово для себе розібав її прямо в повороті за стадіоном металіст в тополю, при тому Гаврюша далі рушила окремо від двигуна (все випало разом з коробкою, хоча возика потім навіть можна було катати за троса). Ну, шию не відрізало капотом і вже добре.
Далі накружилися гроші і він вирішив придбати таза. Точніше - каліну. Довго всім розповідав, яке це щастя і яку рідку комплектацію він собі заказав і як її для нього персонально вже збирають феї.
І потягнув мене з собою в автосалон на горі, ніколь чи якось так, забирати того корча.
І отам було кілька нових нів в модному обвісі. Завод, всі діла. Так от , як зараз памятаю, що коли я заглянув знизу і під резинки - там вже все було в іржі. Нова цуко типу автівка. В салоні. Ога. А менеджер такий збоку шию тягне і каже, яка це єрунда і як антікор врятує це корито..
А кал(і)ну товариш придбав. Каліна спорт, від спорту там був може тільки колір фарби.
І шо: спочатку воно втопило йому блок керування двигуна антіфрізом з пічки, а трохи згодом, коли він був на автомийці - побачив, що гниє стик заднього скла з резинкою...пробігу було хєр та ні хєра. Менше року з салону.
Тож, якось йому поробили там всякі лакофарбові по гарантії і він сдихався того корча і більше до тазів не підходив ніколи в свому житті. При продажі я також був. Щасливий покупець загнав її перед купівлєю на стошку і бігав кругами, допитувався, чому ж продається ця класна тачка. А я стояв і молчав, як тварина, але друга не здав )
