Бюджет: дзеркало реальних намірів
Проект бюджету на 2020 рік як символ прірви між очікуваннями та реальними пріоритетами політики Володимира Зеленського
18 жовтня Верховна Рада 255 голосами «за» підтримала в першому читанні урядовий законопроект про держбюджет на 2020 рік, із яких 237 забезпечила сама «Слуга народу» (включно з обраними за її списками спікером та віце-спікером), а також абсолютна більшість групи мажоритарників «За майбутнє!», відома як група Коломойського — Авакова. (Цікаво, що голосування «за» депутата Ярослава Дубневича із цієї групи відбувалося на тлі звернення ГПУ щодо дозволу ВР на притягнення його до кримінальної відповідальності за тиск на УЗ під час перебування на посаді голови комітету в попередній Раді.) Більше ніхто з політичних сил чи депутатів не взяв відповідальності за ухвалений законопроект монобільшості. Єдиним винятком став Іван Крулько з «Батьківщини».
Ухвалений законопроект є яскравою ілюстрацію того, що реальний курс уряду та парламентської більшості Володимира Зеленського явно розходиться з очікуваннями його електорату. Незважаючи на те що видатки бюджету-2020 на 5,2% більші за показник 2019 року, без урахування інфляції, за оцінками Рахункової палати, йдеться про їх скорочення на 3,7%. Трансферти місцевим бюджетам зменшено майже удвічі — на 137,2 млрд грн. Як побачимо далі, бюджет Зеленського — Гончарука є значно менш соціально орієнтованим, аніж Порошенка — Гройсмана. При цьому на відміну від попередників нинішній уряд і парламентська більшість нехтують і потребами оборони, безпеки та зовнішньої політики. Хоча зовнішньополітичний напрям у теперішніх реаліях є вкрай важливим для виживання та розвитку Української держави.
Оборона не в пріоритеті
Перше, що впадає в очі, — нехтування потребами безпеки та оборони. Фінансування таких важливих секторів, як закупівля, модернізація та ремонт військової техніки для потреб армії (+14 млн грн), діяльність ЗСУ (–70 млн грн), Нацгвардії чи Державної прикордонної служби, Головного управління розвідки чи СБУ, або зменшується, або залишається незмінним, або зростає в межах кількох десятих відсотка, що з урахуванням інфляції означає різке скорочення реального фінансування. Закладені в проекті бюджету майже 28 млрд грн на так звані нерозподілені видатки сектору безпеки та оборони, по-перше, залишають відкритим питання про те, як ці кошти будуть розподілені в майбутньому й чи надійдуть на потреби оборони взагалі (адже можуть бути просто «невикористані» або «неповністю використані» в разі проблем із наповненням бюджету). А по-друге, навіть якщо вони й надійдуть у силові структури, мова в найкращому разі лише про індексацію видатків на рівні інфляції.
Натомість серед лідерів за отриманням додаткового фінансування антикорупційні органи (ДБР і НАБУ). Їх забезпечення збільшиться майже на 1 млрд грн (або на 50%) переважно за рахунок ДБР. На 18,7 млрд грн (або 38,9%) більше дістанеться Укравтодору — 2020 року ця структура отримає найістотнішу прибавку в абсолютних обсягах.
Зростуть видатки й на керівництво МВС (на 19,1% — до 542 млн грн), що особливо показово на тлі їх зменшення на самі підрозділи в складі цього відомства. Так, фінансування Нацполіції лишиться фактично без змін, забезпечення Нацгвардії зменшиться на 48 млн грн, Державної прикордонної служби зросте тільки на 0,4%, ДСНС — на 0,5%. Суттєве збільшення видатків заплановане також на суди та прокуратуру.
Але найстрімкіший фінансовий приріст порівняно з минулим роком матиме Міністерство в справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб — більш як усемеро (до 1,66 млрд грн). Щоправда, видатки на забезпечення діяльності самого міністерства (керівництва та управління) становлять 150 млн грн, що значно більше за ті 116,5 млн грн, які виділяються на «заходи з психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації і лікування» учасників АТО/OOC та Революції гідності. Основні ж витрати передбачені на вирішення житлових питань ветеранів та переселенців. Зокрема, 305,1 млн закладено на придбання житла для ветеранів АТО, ще 248 млн для внутрішньо переміщених осіб. 485 млн грн буде спрямовано на програму «Житло для внутрішньо переміщених осіб» зі спецфонду (фінансується в разі надходження відповідних коштів). Водночас непропорційно багато (200 млн грн проти 305 млн грн для всіх ветеранів АТО) в бюджеті
міністерства зашиті під виділення коштів для сімей учасників бойових дій на території інших держав (афганців), більшість яких уже отримала житло або виплати на нього за різними державними програмами впродовж попередніх трьох десятиліть.
Серед вищих органів влади найбільше зростають видатки на обслуговування та забезпечення діяльності президента (+39,4 млн грн), тоді як на обслуговування уряду навіть зменшуються, а на забезпечення діяльності ВР лишаються приблизно на торішньому рівні. Хоча тут уже вступив у гру лобізм профільного комітету парламенту: своя сорочка ближча до тіла. На бюджетному комітеті вже поставили вимогу збільшити видатки на обслуговування ВР на 227,8 млн грн.
Школи чи в’язниці
Фінансування Міносвіти зросте на 18,3 млрд грн — цей показник лише трохи поступається лідерові — Укравтодору. Однак з огляду на масштаби освітньої галузі динаміка порівняно з 2019 роком значно скромніша (+17,4%) й залишає її глибоко недофінансованою. В уряді змушені визнати, що не здатні виконати навіть ухвалену влітку постанову № 822 ще попереднього уряду про реформування системи оплати праці педагогічних працівників відповідно до ухваленого нещодавно закону про освіту.
Міністр освіти Ганна Новосад нещодавно написала, що «заробітні плати педагогів, найскладніше питання, у проекті першого читання залишаються на рівні 2019 року + індексація. Виконати в повному обсязі постанову № 822 буде вкрай складно». А відповідно до неї початковий розмір посадового окладу педагогічного працівника з 1 січня 2020-го мав становити лише 2,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно до проекту бюджету йдеться про трохи більш як 5 тис. грн за мінімальної зарплати 4,72 тис. грн).
В уряді дедалі більше відчувається боротьба довкола пріоритетів фінансування. Зокрема, та сама Новосад зазначила, що, «знайшовши кошти на дороги, аеропорти та фестивалі, ми точно можемо знайти їх на підвищення престижності праці освітян». Проте це далеко не факт, адже на відміну від фінансування дорожнього будівництва, де чиновники можуть претендувати на значні відкати від багатомільярдних видатків, в освітній галузі з цим значно складніше. Тож цілком імовірно, що на тлі недофінансування навіть сектору оборони та безпеки освіта також залишиться поза пріоритетом бюджетного фінансування.
Цікаво, що зростання фінансування Міносвіти наразі приблизно на рівні пенітенціарної системи (місця відбування покарань): за приросту +16,9% загальні видатки сягнуть 6,88 млрд грн.
Соціальна реформа
Але найбільшу увагу привертає бюджетна політика, що стосується соціальних стандартів. Адже саме популістська риторика Голобородька щодо виконання вимог МВФ обмежити соціальні видатки та невдоволення зростанням вартості послуг ЖКГ за попередньої влади були одним із мотивів голосування за Володимира Зеленського та «Слугу народу».
Натомість проект бюджету-2020 передбачає встановлення прожиткового мінімуму на рівні 2027 грн на одну особу з 1 січня та 2118 грн із 1 липня. Для працездатних 2102 грн і 2197 грн, для пенсіонерів відповідно 1638 грн і 1712 грн. Це означає, що прожитковий мінімум до 1 липня 2020-го не змінюватиметься й відповідатиме рівню грудня 2019-го, а тоді зросте лише на 4,5%. При цьому Кабмін доручає сам собі «зробити рішучі кроки з наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити близько 4251 грн з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення».
Насправді, за даними Мінсоцполітики, фактичний прожитковий мінімум уже в цінах вересня 2019-го становив для працездатних осіб 4733 грн (з урахуванням обов’язкових платежів), а для пенсіонерів 3112 грн. Очевидно, що з огляду на інфляцію наступного року ці показники будуть мінімум на 7–10% вищими, ніж у вересні. Тож прожитковий мінімум для працездатних мав би закладатися бодай на рівні 5,1–5,2 тис. грн (майже у 2,5 раза більше, ніж зараз), а для пенсіонерів 3,3–3,4 тис грн (удвічі більше). Однак на таке в уряді йти не готові, адже це означатиме підвищення щонайменше до таких самих показників мінімальних пенсій і заробітних плат. А їхні розміри в проекті бюджету обмежені відповідно 1,7 тис. грн (удвічі менше) і 4,7 тис. грн (на 10% менше). У відповідь на запит від бюджетного комітету Мінфін повідомив, що в разі встановлення вказаного розміру прожиткового мінімуму додаткові видатки сягнуть 366,3 млрд грн.
Різко зменшується фінансування на виплату субсидій — на 7,5 млрд грн, що навіть перевищує заплановане збільшення видатків на підтримку ПФ (на 6,2 млрд грн). Урізаються й видатки на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям та деяким іншим категоріям громадян на 3,5 млрд грн за одночасного розширення контингенту одержувачів допомоги.
Це не єдині приклади скорочення соціальних видатків. Хоча більша частина інших ініціатив і виходить за межі закону про бюджет, однак вони є досить радикальними. Йдеться не лише про вже проголосований закон щодо радикальної верифікації наявних соціальних виплат та пільг, що призведе до позбавлення їх значної частини громадян, а й про інші ініціативи уряду та Міністерства соцполітики: зменшення норм житла та послуг ЖКГ, на які пільговикам чи субсидіантам надаються державні виплати; збільшення частки доходів, яку домогосподарство має сплачувати за послуги ЖКГ самостійно (з 15% до 20%); плани відв’язати більшість державних виплат і соціальних стандартів від прожиткового мінімуму, який відтепер планується використовувати виключно для пенсії та допомоги сім’ям із дітьми.
Міністр соцполітики Юлія Соколовська заявила, що прожитковий мінімум перестав бути критерієм бідності й використовується як фіскальний індикатор. До нього прив’язано понад 150 видів виплат та фінансових показників. Однак якщо прив’язка до прожиткового мінімуму туристичного збору, аліментів, плати за видачу ліцензій чи судового збору справді видається штучною, то у випадку посадових окладів, мінімальної пенсії, соціальної допомоги, стипендій, добових у відрядженнях вона цілком обґрунтована. Цікаво, що саме приручені урядом профспілки уже оприлюднили законопроект, яким пропонується прибрати прив’язку розміру мінімальної заробітної плати та інших бюджетних виплат до прожиткового мінімуму.
Знову «папєрєдніки»
Утім, в уряді від моменту внесення законопроекту про бюджет-2020 вирішили включити дурника: уже в день подання до Верховної Ради прем’єр-міністр Олексій Гончарук публічно заявив, що на його опрацювання в нового Кабміну було лише два тижні, а тому це перший варіант, який, мовляв, ґрунтується на схвалених ще навесні прогнозних макропоказниках і не враховує більшості ідей, із якими команда Зеленського йшла на вибори. І в уряді мають намір доопрацювати документ. Перше питання, яке тут напрошується: чи варто було так поспішати, якщо справді є бажання кардинально переробити законопроект? Чи це просто спроба уникнути відповідальності, традиційно переклавши її на попередників? Хоча насправді намірів принципово змінювати бюджет немає.
Цікаво, що в Комітеті з питань бюджету, який контролюється монобільшістю, вже почали пропонувати розширення видатків, вказуючи на значні приховані додаткові доходи. Зокрема, висловили невдоволення, що законопроект передбачає зменшення частки ВВП, яка перерозподіляється через зведений бюджет, до 30,6%. Тоді як у 2017 році йшлося про 34,1%, у 2018-му про 33,3%, а прогноз на 2019-й передбачає 33,1%. У комітеті вже назвали такий крок «недостатньо обґрунтованим», оскільки законодавством не передбачене зменшення податкового навантаження. Це створює можливість для збільшення доходів бюджету-2020 на 10% (або понад 100 млрд грн).
У висновках комітет звернув увагу на можливість збільшення доходів завдяки надходженню частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, а також дивідендів. Адже в проголосованому в першому читанні проекті бюджету на 2020 рік вони заплановані в обсязі 32,4 млрд грн (факт за 2018-й 38,8 млрд грн, а за дев’ять місяців 2019-го вже 32,4 млрд грн). Надходження від орендної плати за користування державним майном заплановані в обсязі 1,3 млрд грн, хоча фактично за 2018-й становили 1,45 млрд грн, а за дев’ять місяців 2019-го 1,2 млрд грн. Крім того, ПДВ із ввезених на митну територію України товарів можна зібрати на 5,6 млрд грн більше завдяки зменшенню обсягів контрабанди, на 15,2 млрд грн більше від запланованої може надійти рентної плати за користування надрами в результаті погашення заборгованості.
Крім того, ухвалено низку законопроектів, зокрема щодо здійснення габаритно-вагового контролю, детінізації розрахунків у галузі торгівлі та послуг, оренди державного та комунального майна. А найближчим часом мають бути розглянуті документи про обіг земель сільськогосподарського призначення, легалізацію грального бізнесу, впорядкування видобутку бурштину в Україні, які можуть сприяти суттєвому зростанню доходів бюджету. Втім, загалом усі подані депутатами пропозиції щодо внесення змін тягнуть на додаткове фінансування близько 1,9 трлн грн, що збільшило б видатки майже в 2,5 раза.
Проте в уряді, схоже, вкрай насторожено сприймають перспективи наступного року й готуються до кризового сценарію. Про це свідчать, зокрема, й статті закону про держбюджет, якими пропонується надати право Мінфіну в разі потреби за рішенням уряду здійснювати понадпланові випуски ОВДП із підняттям планки граничного обсягу державного боргу для придбання в державну власність акцій банків та векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Олександр Крамар
Матеріал друкованого видання № 43 (623) від 24 жовтня
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
